АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня місяця 25 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Одеської області
у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Суворова В.О.
- Градовського Ю.М.
при секретарі - Білорусовій Г.О.
з участю: представника управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси - Рожок Руслана Миколайовича; ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання дій управління неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії,
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України у Київському районі м. Одеси про визнання дій управління неправомірними та зобов'язання, зробити перерахунок пенсії, вказуючи, що відповідач незаконно відмовив йому у перерахунку пенсії.
Посилаючись на наведене і на підставі ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", ст. 40 ч. З Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 2, 6-10, 21, 107, 159 КАС України", позивач просив суд визнати рішення УПФ України у Київському районі м. Одеси НОМЕР_1 протиправним та зобов'язати зробити йому перерахунок пенсії та виплатити суми недоотриманої пенсії.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2006 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволений. Суд визнав дії управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Одеси з відмови у перерахунку пенсії -неправомірними. Визнав відмову управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Одеси НОМЕР_1 щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 -неправомірною. Суд зобов'язав управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Одеси провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, починаючи з 12 травня 2004 року на підставі ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 23 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", виключивши з розрахунку період з липня 2000 року по лютий 2003 року.
Справа №22а-940/2006 р. Головуючий у першій інстанції Гниличенка М.В.
Категорія №21 Доповідач Бітов А.І.
В апеляційній скарзі УПФ України у Київському районі м. Одеси ставиться питання про
скасування постанови суду в зв'язку з тим, що вона прийнята з порушенням норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УПФ України у Київському районі м. Одеси, перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга УПФ України у Київському районі м. Одеси не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач отримував пенсію за віком з 02 серпня 1989 року.
Загальний трудовий стаж позивача складає 56 років, а науковий стаж - більше 25 років.
З 12 травня 2004 року позивач, згідно його заяви, був переведений на пенсію наукового працівника відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність". Розмір пенсії позивача склав 926 грн. 37 коп.
21 лютого 2006 року позивач звернувся до УПФ України у Київському районі м. Одеси з заявою про перерахунок пенсії, просив виключити з розрахунку пенсії період його роботи з липня 2000 року по лютий 2003 року, на підставі ч.З ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування",
УПФ України у Київському районі м. Одеси НОМЕР_1 відмовило позивачу у задоволені його заяви.
Відповідно до вимог ч.ч.1-З ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" - держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності страхового стажу не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам - за наявності страхового стажу не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років. (Частина друга статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3108-IV (3108-15) від 17.11.2005).
Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються у розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до частини другої статті 23 цього Закону та статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески). За кожний повний рік роботи понад стаж наукової роботи, визначений частиною другою цієї статті, пенсія збільшується на один відсоток заробітної плати, але не може бути більше 90 відсотків середньомісячної заробітної плати.
Згідно абзацу 3 ч.1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - за вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.
Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що відмова УПФ України у Київському районі м. Одеси в перерахунку пенсії позивачу не відповідає Закону, спрямована на зменшення прав заявника на пенсійне забезпечення, що суперечить нормам Конституції України.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7, 10, 11, 71 КАС України, 22, 46 Конституції України, ч.З ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування", ст.23, ч.ч.1-3 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність".
В апеляційній скарзі УПФ України у Київському районі м. Одеси вказується, що суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин ст. 40 Закону України "Про
Справа №22а-94072006 р. Головуючий у першій інстанції Гниличенко М.В.
Категорія №21 Доповідач Бітов А.І.
загальнообов'язкове держане пенсійне страхування". На думку апелянта пенсія науковому працівнику обчислюється з заробітної плати за період роботи на наукових посадах з урахуванням наукового стажу, а виключення періодів з заробітку встановлено в залежності від кількості страхового стажу, тому застосовувати ч.З ст, 40 "Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування" при обчисленні наукової пенсії немає законних підстав.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, оскільки ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування" взаємопов'язана з Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність". Так ч.З ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" вказує, що пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються у розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до частини другої статті 23 цього Закону та статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"...
Таким чином Закон України "Про наукову та науково-технічну діяльність" прямо посилається на ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування" і тому твердження апелянта, що немає підстав застосовувати ч.З ст. 40 "Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування" при обчисленні наукової пенсії є необгрунтованим і помилковим.
Враховуючи все вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не припустився, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу УПФ України у Київському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Справа №22а-940/200б р. Головуючий у першій інстанції Гниличенко М.В.
Категорія №21 Доповідач Бітов А.І.