Судове рішення #281394
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

8 листопада 2006р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі: головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Бітова А.І.

Суворова В.О. при секретарі: Лабунській Т.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 квітня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради. ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов'язання виконати рішення Білгород-Дністровської міської ради НОМЕР_1 про скасування рішення Білгород-Дністровської ради НОМЕР_2, про відшкодування моральної шкоди, а також ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2001р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_2. ОСОБА_3 про зобов'язання виконати рішення Білгород-Дністровської міської ради НОМЕР_1 про скасування рішення Білгород-Дністровської ради НОМЕР_2, про відшкодування моральної шкоди, а також ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачі грубо порушують вимоги законодавства України, що виражається з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в ігноруванні виконання рішення сесії НОМЕР_1, Білгород-Дністровської міської ради в незаконному прийнятті рішення за НОМЕР_2, а ОСОБА_4 в фальсифікуванні документів, тим самим порушуючи права позивача та завдаючи моральну шкоду.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 квітня 2006р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову по суті справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухав доповідь судді доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова залишенню без зміни з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1   належить   33\100   частин   будинку   АДРЕСА_1

Справа №22-1572/2006                                                                            Категорія:.

Головуючий у 1 інстанції: Середа І.В. Доповідач: Градовський Ю.М.

 

відповідно до договору купівлі-продажу від 16 жовтня 1992р. Зазначена частина житлового будинку розміщення на земельній ділянці державного фонду, площа ділянки для обслуговування житлового будинку у відповідності до діючого законодавства не відведена. Рішенням Білгород-Дністровської міської ради НОМЕР_1 скасовані рішення виконкому НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, та п.2 зазначеного рішення вирішено провести інвентаризацію земельної ділянки АДРЕСА_1 і встановити межі на момент викупу домоволодіння (а.с.7). На виконання зазначеного рішення, міського радою підготовлено доручення до Одеського філіалу інституту землеустрою на проведення інвентаризації земельної ділянки АДРЕСА_1, результати якої доведені до відома ОСОБА_1, однак він відмовився погодити ці висновки (а.с.79,204). Враховуючи, що позивач не надав документів, які б підтвердили факт виділення і передачі йому у користування, для обслуговування житлового будинку земельної ділянки, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив  і  оцінив  обставини справи,  надані сторонами  докази,  правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 належить 33\100 частин будинку АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 16 жовтня 1992р. Зазначена частина житлового будинку   розміщена   на   земельній   ділянці   державного   фонду,   площа   ділянки   для обслуговування житлового будинку у відповідності до діючого законодавства не відведена, у користування не передавалась. Позивач звертався до суду із позовом та рішенням судової  колегії в цивільних справах Одеського обласного суду від 24.06.1999р. частково задоволенні вимоги ОСОБА_1, рішення Білгород-Дністровського міськвиконкому НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 визнанні незаконними, а в задоволені вимог про встановлення меж земельних ділянок - відмовлено  (а.с.221-232).   На виконання судового рішення, Білгород-Дністровський міськвиконком НОМЕР_1, яким скасував попередні рішення, вказані в судовому  рішенні  та  в   п.2 зазначив  провести  інвентаризацію  земельної ділянки  АДРЕСА_1.   За дорученням міської ради   Одеським   філіалом   інституту   землеустрою   проведено   інвентаризацію   земельної ділянки, на якій розташований будинок, визначено конфігурацію і площу земельної ділянки, запропоновано ОСОБА_1 ознайомитись з висновком, однак він відмовився погоджувати його.                                            

Як зазначено в ст. 17 ЗК України (в редакції 1990р.) земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, підтверджуючих її розмір (земельно-кадастрова документація, данні бюро технічної інвентаризації, правлінь товариства та кооперативів і т.д.).

Розглядаючи справу  судова   колегія   вважає,   що   суд   першої  інстанції  дійшов правильного   висновку  про  те, що  ОСОБА_1   не   надав  документів,  які   б підтвердили   правомочність володіння та користування земельною ділянкою, а також не підтвердив документально виділення земельної ділянки для обслуговування  житлового  . будинку.

Відповідно до ст.22 ЗК України (в редакції 1990р.) право власності на землю чи користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і отримання документа, підтверджуючого це право.

Справа №12-1572/2006                                                                                                       Категорія:37

Головуючий у 1 інстанції: Середа І.В. Доповідач: Градовський Ю.М.

 

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка в натурі на місцевості не була виділена, документ який б підтвердив цей факт відсутній, тільки за пропозицією міської ради Одеським філіалом інституту землеустрою проведена інвентаризація ділянки і встановленні її межі в натурі і на місцевості. Однак, ОСОБА_1 з зазначеним висновком не згодний.

Вказуючи на порушені права, позивач не довів факту, у чому полягають незаконність дій посадових осіб, а також не зміг довести у чому полягає незаконність рішення міської ради НОМЕР_1.

Навпаки відповідачі вказують, що рішення Білгород-Дністровської міськради НОМЕР_2 було прийнято у зв'язку з невідповідністю рішення сесії НОМЕР_1 вимогам "Положення по земельно-кадастровій інвентаризації земель населених пунктів" затвердженого наказом Держкомзему України від 26.08.1997р. №85, на момент викупу домоволодіння межі були відсутні, тому у зв'язку з неможливістю виконати вказане рішення, в нього і були внесені зміни. В судовому засіданні суду першої інстанції відповідачі посилались на це і зазначили, що відсутність межі і згоди між землекористувачами не дає можливості підготувати необхідний пакет документів по інвентаризації спірної земельної ділянки.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про те, що земельна ділянка ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку у встановленому законом порядку не виділялась, в натурі визначена не була, рішення міської ради НОМЕР_1 прийнято у відповідності до діючого законодавства.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановленні фактичні обставини справи, постанова суду відповідає вимогам ст.ст. 159,163КАС України, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.200,206КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 квітня 2006р. залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Справа №22-1572/2006                                                                                                      Категорія:37

Головуючий у 1 інстанції: Середа І.В. Доповідачі Градовський Ю.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація