АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/793/211/13 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст. 115 ч. 1 КК України Скрипник В.Ф.

Доповідач в апеляційній інстанції Суходольський М.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Суходольського М.І.

суддів Торопенко М.В., Неділько М.І.

з участю прокурора Ємельянової О.В.

засудженої ОСОБА_3

розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора Зеленого Д.А., захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_3 на вирок Жашківського районного суду від 21 грудня 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судима,

визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України і їй призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі.

Цивільного позову і судових витрат по справі немає.

Вирішена доля речових доказів, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнана винною та засуджена за те, що 12 липня 2012 року близько 20 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на території домоволодіння № 12 по вул. Пушкіна в с. Житники Жашківського району Черкаської області, яке належало ОСОБА_5 під час з'ясування стосунків з приводу образи її дітей останньою, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на вбивство, вчинила бійку під час якої умисно нанесла потерпілій декілька ударів руками в область обличчя, правого передпліччя та лівої кисті, після чого штовхнула потерпілу, яка впала на землю при цьому потягла засуджену за собою за ногу, внаслідок чого вона також впала на землю. Знаходячись в сидячому положенні засуджена зірвала з голови потерпілої хустину, накинула на шию потерпілої і з силою стиснувши хусткою органи шиї утримувала її близько 2 хв., тобто до часу коли потерпіла ОСОБА_5 перестала подавати ознаки життя. Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 заподіяла тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_5 у вигляді механічної асфіксії, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння, від яких настала смерть потерпілої.

На вирок суду прокурор, що брав участь у розгляді справи, подав апеляцію, в якій не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність вини та кваліфікацію дій засудженої просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок його м'якості і постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ст. 115 ч. 1 КК України у виді 8 років позбавлення волі.

Захисником ОСОБА_4 в інтересах засудженої також подана апеляція, де він також не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність вини та кваліфікацію дій засудженої просить змінити вирок, застосувавши до неї вимоги ст.ст. 69, 75 КК України і призначити їй покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ст. 115 ч. 1 КК України і звільнити її від відбування покарання з випробуванням, посилаючись на те, що потерпілий до засудженої будь-яких претензій не має, на її утриманні знаходяться троє неповнолітніх дітей, вона вину свою у вчиненому визнала повністю, щиро розкаюється, сприяла слідству.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку своєї апеляції і залишення апеляції захисника без задоволення, пояснення засудженої яка підтримала апеляцію захисника в її інтересах і просила апеляцію прокурора залишити без задоволення, перевіривши та обговоривши матеріали кримінальної справи і доводи апеляцій в їх межах, колегія суддів вважає, що як апеляція прокурора так і апеляція захисника в інтересах засудженої задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

Висновок суду щодо винності ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочині ґрунтується на зібраних в справі доказах, які досліджені в судовому засіданні і їм дана вірна юридична оцінка.

Кваліфікація дій засудженої є правильна.

Ні обставини справи, ні доведеність вини та кваліфікація дій засудженої ніким із учасників процесу не оспорюється.

Призначаючи покарання суд врахував ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого злочину, особу засудженої, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання і вірно дійшов висновку про перевиховання засудженої лише за умови ізоляції від суспільства, оскільки ОСОБА_3 вчинила особливо тяжкий злочин, пов'язаний з позбавленням життя людини.

Призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, знаходиться в межах санкції статті Особливої частини Кодексу і є достатнім для перевиховання засудженої.

Колегія суддів не може погодитись з апеляційними вимогами прокурора про посилення призначеного покарання, оскільки прокурор не навів будь-яких даних, які б давали підстави посилити покарання засудженій ОСОБА_3

Також колегія суддів не може взяти до уваги апеляційні вимоги захисника про пом'якшення призначеного судом покарання засудженій, оскільки вона вчинила злочин в стані алкогольного сп'яніння. Злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів і направлений на позбавлення життя людини.

При призначені покарання суд врахував обставини вчинення злочину, пом'якшуючі обставини покарання і призначив мінімальну міру покарання, передбачену санкцією ст. 115 ч. 1 КК України.

Підстав для пом'якшення призначеного судом покарання, колегія суддів не вбачає.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що вирок місцевого суду є законним і обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає, тому апеляцію прокурора та захисника в інтересах засудженої слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора та апеляцію захисника в інтересах засудженої ОСОБА_3 на вирок Жашківського районного суду від 21 грудня 2012 року, яким ОСОБА_3 визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України і їй призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі, залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Головуючий

Судді