Справа № 2-1336/08
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
02 вересня 2008 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста
Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді Варенко О.П.,
секретаря Завгородньої Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську
справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської Ради, треті особи: ОСОБА_2, Комунальне підприємство „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації”, Восьма дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визначення часток, визнання права власності,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась з зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що
згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 05.10.1999 року
Виконкомом міської Ради народних депутатів, їй, ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 в м.Дніпропетровську.ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3. Вона звернулась до 8 Дніпропетровської державної нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право власності на частину приватизованої квартири в порядку спадкування за заповітом, але у видачі свідоцтва їй було відмовлено на тій підставі, що таке свідоцтво нотаріальна контора може вдати після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після визначення частки померлого у спільному майні.
Вважає, що їй, ОСОБА_2 та померлій матері за її життя належало по 1/3
частці квартири кожному, домовленості про інший порядок володіння між ними не
було, розподілу спільного майна також не було, в зв'язку з чим просить винести
рішення, яким визначити що частки її, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. в праві
спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 в м.Дніпропетровську складають по 1/3 частці квартири кожного,
припинивши право спільної сумісної власності на зазначену квартиру.
Вважати її такою, що прийняла спадщину після померлої ОСОБА_3.
Визнати за нею право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в м.Дніпропетровську в порядку спадкування за
заповітом після померлоїІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3.
В судовому засіданні позивач надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній
заяві, просила позов задовольнити.
Представник відповідача просила вирішити спір згідно діючого законодавства.
Третя особа ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги.
Представники третіх осіб до судового засідання не з”явились: КП
„Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” - з невідомої суду
причини, про час розгляду справи повідомлявся належним чином; Восьмої
дніпропетровської державної нотаріальної контори - надав листа про розгляд
справи у відсутність представника.
Вислухавши позивача, представника відповідача, третю особу, вивчивши матеріали
справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 05.10.1999 року згідно з Законом України
“Про приватизацію державного житлового фонду” квартира АДРЕСА_1 в м.Дніпропетровську була надана позивачу, третій особі
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у спільну сумісну власність, на
підставі розпорядження Виконкому міської Ради народних депутатів НОМЕР_1
від 05.10.1999 року. Свідоцтво про право власності видане таким чином, що в
ньому не зазначено розмір часток у праві власності на квартиру, а лише вказано
на те, що квартира передається у спільну сумісну власність. У подальшому
частки, які їм належали у праві власності, ними не визначались.
Відповідно до ч.2 ст.370 та ч. ч. 2,3 ст.372 ЦК України у разі виділу частки,
поділу майна, що є у спільній сумісній власності вважається, що частки
співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не
встановлено домовленістю між ними або законом, право спільної сумісної
власності припиняється. Тобто частки позивача, третьої ОСОБА_2 та
померлої ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на квартиру
АДРЕСА_1 в м.Дніпропетровську складали по
1/3 частці кожного.
12.02.2007 року померла мати позивача - ОСОБА_3, після смерті
якої відкрилась спадщина на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в м.Дніпропетровську та яка залишила на ім”я позивачки
заповіт, посвідчений 21.04.2003 року Шостою дніпропетровською державною
нотаріальною конторою за реєстром НОМЕР_2.
Згідно ч.ч.3,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із
спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину,
якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив
про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить
спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно паспорту позивача на момент
смерті ОСОБА_3 позивач проживала з ним, в 6-місячний термін не заявила про
відмову від спадщини, тобто за нею необхідно визнати право власності на 1/3
частину квартири АДРЕСА_1 в м.
Дніпропетровську в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3.
Керуючись ст.ст.10, 60, 214-215 ЦПК України суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1.
Визначити, що частки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та
ОСОБА_3, померлоїІНФОРМАЦІЯ_1, в праві спільної сумісної
власності на квартиру АДРЕСА_1 в м.
Дніпропетровську складають по 1/3 частці квартири кожного, припинивши право
спільної сумісної власності на зазначену квартиру.
Вважати ОСОБА_1 такою, що прийняла спадщину після померлої
ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину
квартири АДРЕСА_1 в м.Дніпропетровську в
порядку спадкування за заповітом після померлоїІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду
Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.
Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення
заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів
апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: