ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2013 року Справа № 5013/241/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від скаржника: ОСОБА_4, представник, нотаріально-посвідчена довіреність №1750 від 19.09.12;

від боржника: ОСОБА_5, представник, договір про надання правової допомоги № б/н від 07.02.13;

ліквідатор Дьорко А.М., арбітражний керуючий, паспорт серії НОМЕР_2 від 28.10.98 (був присутнім в судовому засіданні 12 лютого 2013 року);

від ТОВ "Кредекс Фінанс": Майборода В.І., представник, довіреність №01/02/13 від 01.02.13;

від Олександрійської ОДПІ: Сагайдачна В.В., представник, довіреність №31 від 05.05.12,

інші учасники процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" від імені якого діє філія "Придніпровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит"

на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 11 січня 2013 року у справі № 5013/241/12

за заявою Фізичної особи -підприємця ОСОБА_9, Кіровоградська область, м. Олександрія

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_10, Кіровоградська область, м. Олександрія

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 11 січня 2013 року (суддя Коваленко Н.М.) задоволено заяву ліквідатора, арбітражного керуючого Дьорко А.М., припинено в державному реєстрі обтяжень на рухоме майно обтяження на рухоме майно банкрута громадянина -підприємця ОСОБА_10, припинено в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження на нерухоме майно банкрута громадянина - підприємця ОСОБА_10, припинено в Державного реєстру іпотек обтяження на нерухоме майно банкрута громадянина - підприємця ОСОБА_10, скасовано арешти, накладені на майно, та інші обмеження щодо розпорядження майном Фізичної особи-підприємця ОСОБА_10, скарга кредитора Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" на дії ліквідатора, арбітражного керуючого Дьорко А.М. визнано частково обґрунтованою, відмовлено в усуненні арбітражного керуючого Дьорко А.М. від виконання обов'язків ліквідатора у даній справі. Відмовлено в задоволені заяви Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" від імені якого діє філія "Придніпровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" про припинення провадження у даній справі. Господарський суд відмовив в задоволенні клопотань Банку про витребування доказів та відкладення розгляду клопотання ліквідатора до розгляду скарги кредитора на дії ліквідатора та стягнення в доход Державного бюджету України з ліквідатора, арбітражного керуючого Дьорко А.М. штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Ухвала господарського суду мотивована ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі обтяження його активів підлягають скасуванню.

Дійшовши висновку про часткову обгрунтованність скарги на дії ліквідатора, що стосується неповідомлення кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставленого майна, господарський суд зазначив про відсутність правових підстав для усунення арбітражного керуючого Дьорко А.М. від виконання обов'язків ліквідатора, оскільки таке порушення не мало негативних наслідків для учасників провадження у справі про банкрутство, в силу того, що майно банкрута 17 жовтня 2012 року, і станом на 11 січня 2013 року реалізовано не було. Погашення (відшкодування) витрат арбітражного керуючого та задоволення кредиторської заборгованості не здійснювалось.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Банк Фінанси та Кредит" від імені якого діє філія "Придніпровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" (далі -Банк) її оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин справи.

Посилаючись на ч.5 ст.49 Закону України "Про банки та банківську діяльність" скаржник вказує, що одним з основних принципів кредитування є забезпечення кредиту. Кредитні зобов'язання підприємця ОСОБА_10, не виконані та у разі виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів про обтяження іпотекою майна боржника, кредит буде не забезпеченим, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Скаржник вважає, що господарський суд вийшов за межі вимог, зазначених ліквідатором у заяві. Так, господарський суд припинив обтяження відносно нежилого приміщення в цілому, адміністративних приміщень та топкової, в той же час ліквідатор просив припинити в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження на нежитлове приміщення та топкову.

Крім цього, ліквідатор просив, а суд звільнив з -під обтяження житловий будинок. Водночас в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зазначено будинок, в цілому житловий будинок. В реєстрі обтяжень заявником рахується не Публічне акціонерне товариство а Відкрите акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит".

Банк стверджує, що зі змінами до заяви ліквідатора від 07 грудня 2012 року, які були внесені 09 січня 2013 року не був ознайомлений, у зв'язку з чим господарський суд неправомірно не задовольнив усне клопотання Банку про відкладення розгляду справи.

Скаржник вважає, що ліквідатор зловживає своїми повноваженнями, ігнорує інтереси Банку, як кредитора. Вважає, що вартість заставленого майна занижена приблизно у 2,5 рази, суду не надано висновок щодо оцінки земельної ділянки. В порушення вимог ст.43 Закону України "Про іпотеку" ліквідатор не повідомив Банк про місце та умови проведення торгів, початкову ціну продажу майна тощо.

Банк не погоджується з тим, що ліквідатор не ініціював проведення зборів кредиторів, комітет кредиторів не був створений, при цьому розмір його кредиторських вимог до боржника становить 73% від загальної суми вимог всіх кредиторів.

Згідно письмової відповіді банкрута -суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_10 від 24 квітня 2012 року на запит ліквідатора від 24 квітня 2012 року заборгованість з заробітної плати у банкрута перед працівниками відсутня. Водночас, до реєстру кредиторів станом на 20 грудня 2012 року (т.3 а.с.100-101) внесені дані про визнання вимог ІІ черги 13405, 50 грн. заборгованості із заробітної плати та вихідної допомоги.

Скаржник вважає, що арбітражний керуючий Дьорко А.М. неналежним чином виконує покладені на нього обов'язки ліквідатора громадянина -підприємця ОСОБА_10, його дії призводять до порушення інтересів кредиторів.

Банк вважає, що провадження у даній справі порушено неправомірно, оскільки виконавче провадження та стягнення за ним здійснювалося відносно громадянина ОСОБА_10, а не відносно підприємця, копія неоплаченого розрахункового документа, на підставі якого здійснювалося списання коштів з рахунків боржника до заяви про порушення справи не надано.

Скаржник вважає, що господарський суд неправомірно не задовольнив його клопотання про витребування доказів та відкладення розгляду заяви ліквідатора до розгляду скарги на дії ліквідатора, відмовив в задоволенні клопотання про стягнення з ліквідатора в дохід бюджету штрафу за ухилення від виконання дій, покладених господарським судом на сторону, у зв'язку з невиконанням ліквідатором ухвал господарського суду Кіровоградської області від 12 грудня 2012 року, 24 грудня 2012 року.

Банк просить скасувати ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 11 січня 2013 року, відмовити в задоволенні заяви ліквідатора арбітражного керуючого Дьорко А.М. про припинення в державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження на рухоме майно банкрута громадянина -підприємця ОСОБА_10, припинення у Державному реєстрі іпотек обтяження на нерухоме майно банкрута громадянина -підприємця ОСОБА_10, задовольнити скаргу від 21 грудня 2012 року кредитора Акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" від імені та в інтересах якого діє філія "Придніпровське регіональне управління" Акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" на дії ліквідатора арбітражного керуючого Дьорко А.М., усунути його від виконання обов'язків ліквідатора у даній справі, призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Шкурупій Ю.В., припинити провадження у справі, задовольнити клопотання Акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" про витребування доказів та відкладення розгляду клопотання ліквідатора до розгляду скарги на дії ліквідатора, стягнути з ліквідатора арбітражного керуючого Дьорко А.М. штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Ліквідатор арбітражний керуючий Дьорко А.М., кредитор Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби, представник боржника доводи апеляційної скарги заперечують, вважають, що скаржник будь -яким способом намагається вирішити питання про призначення ліквідатором "свого" арбітражного керуючого в даній справі.

Кредитор Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" доводи апеляційної скарги підтримує у повному обсязі.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 12 лютого 2013 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги до 01 березня 2013 року, від ліквідатора арбітражного керуючого Дьорко А.М. витребувано матеріали виконавчого провадження щодо примусового стягнення з боржника на користь ініціюючого кредитора заборгованості за наказом господарського суду Кіровоградської області від 17 листопада 2011 року №5013/1735/11, висновки щодо експертної оцінки майна банкрута, в тому числі земельної ділянки за адресою: місто Олександрія Кіровоградської області, АДРЕСА_2, то заставних автомобілів (у повному об'ємі).

Ліквідатор в судове засіданні 21 лютого 2013 року не з'явився, витребувані документи не надав.

По закінченню судового засідання 21 лютого 2013 року від ліквідатора надійшла телеграма, що він не може бути присутнім в судовому засіданні через хворобу (т.3 а.с.166 копій матеріалів справи) і просить відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату.

Від представника ініціюючого кредитора надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, до яких долучено запити адвоката до ДВС Олександрійського МРУЮ, ліквідатора фізичної особи -підприємця ОСОБА_10, арбітражного керуючого Дьорко А.М., директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт -центр", м. Кіровоград відповіді на запити вказаних осіб, копії матеріалів справи виконавчого провадження, копії висновку експерта про вартість нерухомого майна, в тому числі вартість земельної ділянки, копію витягу з висновку про вартість транспортних засобів марки DAEWOO NEXIA 2 DONS СПГ в кількості 20 одиниць.

Вказані документи долучені до матеріалів справи (т.3 а.с.140-165 копій матеріалів справи).

Представником скаржника в судовому засіданні 21 лютого 2013 року заявлено усне клопотання про стягнення з ліквідатор арбітражного керуючого Дьорко А.М. штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за невиконання ухвали апеляційної інстанції від 12 лютого 2013 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та учасників судового процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Провадження у справі про банкрутство Фізичної особи -підприємця ОСОБА_10 порушено господарським судом Кіровоградської області 21 березня 2012 року за заявою Фізичної особи -підприємця ОСОБА_9 за ознаками ст.ст.47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Ухвалою від 21 березня 2012 року господарський суд Кіровоградської області поклав арешт на майно Фізичної особи -підприємця ОСОБА_10, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, що перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 10 квітня 2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру щодо банкрута громадянина -підприємця ОСОБА_10 на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дьорко А.М., якого зобов'язано здійснити певні дії, пов'язані з процедурою ліквідації.

07 грудня 2012 року до господарського суду Кіровоградської області від ліквідатора арбітражного керуючого Дьорко А.М. надійшло дві заяви про припинення в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження на нерухоме майно банкрута Фізичної особи -підприємця ОСОБА_10, припинення в Державному реєстрі іпотек обтяження на нерухоме майно банкрута (т.2 а.с.98 -100, т.3 а.с.47-48 копій матеріалів справи, з врахуванням уточнень від 11 січня 2013 року), скасування арештів, накладених на майно банкрута, та припинення в державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження на рухоме майно банкрута у вигляді 20 автомобілів DAEWOO (т.2 а.с.122).

Відповідно до частини 2 ст.41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 ст.23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі обтяження його активів підлягають скасуванню.

Це пов'язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута. Тому майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, відносно боржника у справі прийнята постанова про визнання його банкрутом, провадження у справі перебуває на стадії ліквідації.

Так, з витягу Державного реєстру іпотек (т.2 а.с.101 копій матеріалів справи) №19414929 від 27 червня 2008 року вбачається, що у вказаному реєстрі значиться запис про обтяження нерухомого майна ОСОБА_10 на підставі іпотечного договору №МБИ 17-08/6-3 від 26 червня 2008 року.

Об'єкт обтяження -нежиле приміщення, в цілому адміністративні приміщення та топкова, загальною площею 531 кв. м, Кіровоградської області АДРЕСА_1; будинок, в цілому житловий будинок, загальною площею 429 кв. м, Кіровоградської області АДРЕСА_2, земельна ділянка, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та введення особистого селянського господарства, Кіровоградської області АДРЕСА_2, кадастровий номер: 3510300000:11:555:0001. Іпотекодержатель Відкрите акціонерне товариство "Банк Фінанси та Кредит", код 09807856, м. Київ, вул. Артема, 60.

Як вбачається з витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №19384613 від 26 червня 2008 року зареєстрована заборона на нерухоме майно -будинок, в цілому житловий будинок, власником якого є ОСОБА_10 (т.1 а.с.75).

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №37007806 від 20 липня 2012 року (т.2 а.с.54-56 копій матеріалів справи) в заставі Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс", м. Київ знаходиться рухоме майно фізичної особи ОСОБА_10 у вигляді транспортних засобів, автомобілів DAEWOO NEXIA 2 DONS, номери об'єктів НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, номери державної реєстрації: НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_34, НОМЕР_35, НОМЕР_36, НОМЕР_37, НОМЕР_38, НОМЕР_39, НОМЕР_40, НОМЕР_41, НОМЕР_42.

Згідно із ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Відповідно до вимог ст.25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством.

Статтею 26 Закону про банкрутство передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури включаються до складу ліквідаційної маси; майно банкрута що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Отже, виходячи з аналізу вказаних норм предмет застави та іпотеки, в даному випадку має бути включеним до складу ліквідаційної маси.

Разом з тим, згідно приписів ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута, ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

При цьому частиною 1 ст.31 Закону встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею, в першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.

Отже, Закон про банкрутство забезпечує пріоритет прав заставодержателя (іпотекодержателя) перед іншими кредиторами.

Колегія суддів вважає, що перебування майна в Державному реєстрі іпотек, Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, яке входить до складу ліквідаційної маси банкрута, у процедурі банкрутства робить неможливим виконання ліквідатором банкрута обов'язків, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та суперечить приписам ч.1 ст.23 зазначеного Закону щодо зняття арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута.

З врахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що господарський суд вірно застосував норми спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якими передбачено звільнення обмежень щодо розпорядження майном банкрута.

В судовому засіданні 11 січня 2013 року господарського суду Кіровоградської області також була розглянута скарга на дії ліквідатора за вихідним №119 від 21 грудня 2012 рок, яка була подана до господарського суду кредитором Публічним акціонерним товариством "Банк"Фінанси та Кредит" в особі Придніпровського регіонального управління (т.2 а.с.137 копій матеріалів справи).

Оскаржуючи дії ліквідатора арбітражного керуючого Дьорко А.М. Публічне акціонерне товариство "Банк"Фінанси та Кредит" зазначив, що ліквідатор ігнорує його письмові вимоги щодо надання інформації про проведену роботу, оцінку наявного майна банкрута, узгодження з кредиторами умов продажу майна, проведення зборів кредиторів для надання інформації кредиторами про хід здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури та створення комітету кредиторів.

Банк в своїй скарзі послався на те, що двічі проводилися торги з продажу заставного майна, які не відбулися, але ліквідатор не повідомляв кредиторів про місце та умови проведення торгів, початкову ціну продажу майна тощо.

Скаржник просив усунути арбітражного керуючого Дьорко А.М. від виконання ним обов'язків ліквідатора громадянина -підприємця ОСОБА_10, призначити ліквідатором вказаної особи арбітражного керуючого Шкурупій Ю.В.

11 січня 2013 року "Банком"Фінанси та Кредит" подано клопотання про витребування у ліквідатора арбітражного керуючого Дьорко А.М. письмових доказів, зокрема: оцінки ліквідатором заставного майна (переданого в іпотеку), документально підтверджених відомостей проведення ліквідатором двох торгів, документально підтверджені дані (відомості) про повідомлення кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна, інвентаризаційні описи майна банкрута та дані про те, кому таке майно передано на зберігання, письмові пояснення щодо, яким чином проводилася інвентаризація 20 одиниць автотранспортної техніки і таке інше (т.3 а.с.54 копій матеріалів справи).

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду що частина вимог Банку є взагалі по суті вимогою про надання ліквідатором даному кредитору повного звіту з документальними доказами про проведення ліквідаційної процедури банкрута.

Проте, матеріали справи містять інформацію про виконану ліквідатором станом на 06 липня 2012 року (т.1 а.с.110 копій матеріалів справи) та станом на 10 жовтня 2012 року (т.2 а.с.39-40 копій матеріалів справи). До вказаної інформації в підтвердження виконаної ліквідатором роботи надані додаткові докази.

Так ліквідатором надано відомості про кредиторів банкрута, вимоги яких розглянуті ним та визнані повністю або частково, документальні докази проведення інвентаризації майна банкрута в червні 2012 року, довідки реєструючих органів щодо майнових активів зареєстрованих за банкрутом, документальні докази оцінки майна банкрута 20 вересня 2012 року, договір зберігання майна від 20 червня 2012 року, включеного до ліквідаційної маси банкрута, докази публікації в газеті "Народне слово" оголошення про проведення аукціону з метою реалізації майна банкрута тощо (т.2 а.с.54-60, т.2 а.с.42-44, т.2 а.с.85-86, т.2 а.с.101-103 копій матеріалів справи).

З додатково наданих представником боржника доказів вбачається, що 24 вересня 2012 року здійснена оцінка майна банкрута Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт -центр", яким визначена ринкова вартість об'єктів оцінки нерухомого майна (житлового будинку літ.А загальною площею 429 кв. м; гаражу літ.Б, альтанки літ.В, огорожі №№1, 2, 3, 4, розташованих на земельній ділянці площею 1 820, 6 кв. м) в сумі 781 688 грн., в тому числі вартість земельної ділянки 52 545 грн.; двоповерхової адміністративної будівлі (літ.А) з топковою (літ.А), загальною площею 531 кв. м в сумі 903 824 грн.

25 жовтня 2012 року здійснена оцінка рухомого майна банкрута, зокрема колісних транспортних засобів марки DAEWOO NEXIA 2 DONS СПГ в кількості 20 одиниць, загальна вартість яких складає 430 170 грн. (т.3 а.с.160 копій матеріалів справи).

Вказані звіти виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт-центр", яке діє на підставі сертифікату на проведення експертної оцінки Фонду державного майна № 9523/10 від 14 квітня 2010 року, експерт Писаренко М.В. діє на підставі свідоцтва МФ№48855 від 24 лютого 2007року УКШ та ФДМУ. Оцінка проведена у відповідності з міжнародними професійними стандартами та національними стандартами України №1, №2.

Результати зазначених звітів про незалежну оцінку майна боржника є чинними, ніким не оспорені, недійсним не визнані, вартість майна не спростована іншими доказами, у тому числі й доводами скаржника та інших учасників справи про банкрутство. Звіт зроблений суб'єктом оціночної діяльності, який здійснює професійну оціночну діяльність в сфері оцінки об'єктів нерухомого майна, звіт повністю відповідає вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність України", тобто має доказову силу. В разі незгоди з оцінкою майна банкрута, скаржник не позбавлений права її оскаржити в судовому порядку, як передбачено ст.33 вказаного Закону.

Ліквідатор, арбітражний керуючий Дьорко А.М., діючи в межах його повноважень, надав кредитору (скаржнику) відповіді щодо зазначених у скарзі вимог. Зазначені відповіді не протирічать нормам діючого законодавства.

До обов'язків арбітражного керуючого входить повідомлення комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

При цьому, нормами Закону не передбачено обов'язок ліквідатора узгоджувати з кредитором (заставним кредитором) кандидатури оцінювача та торгуючої організації, при реалізації майна, включеного до ліквідаційної маси банкрута.

Щодо твердження скаржника про необхідність створення у даній справі комітету кредиторів слід зазначити що справа порушена за спрощеною процедурою банкрутства, передбаченою ст.ст.47-49 Закону про банкрутство, яка не передбачає необхідність створення комітету кредиторів.

Як вірно зазначив суд першої інстанції згідно з нормами ч.9 ст.7, ст.ст.16, 47-49 Закону про банкрутство, створення комітету кредиторів у процедурі банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності -громадянина, не є обов'язковим, оскільки формування та створення комітету кредиторів як органу, що представляє інтереси всіх кредиторів у справі про банкрутство, здійснюється на стадії розпорядження майном, яка в процедурі банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності -громадянина відсутня.

Збори кредиторів, відповідно до приписів ч.3 ст.16 Закону про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, або ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких складає не менше однієї третини кількості голосів кредиторів.

Проте, скаржник, розмір вимог якого становить 73% від загальної суми вимог, не надав належних доказів в підтвердження того, що він ініціював скликання зборів кредиторів, з врахуванням того, що він знав, що ліквідатором не скликалися збори кредиторів і відповідно не створювався комітет кредиторів.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що ліквідатором, арбітражним керуючим Дьорко А.М. всупереч приписам ст.31 Закону про банкрутство при організації продажу майна банкрута, допущено порушення, в частині не повідомлення кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Публікація оголошення в газеті "Народне слово" про проведення аукціону 17 жовтня 2012 року з приводу продажу майна банкрута не можна вважати належним повідомленням, як того вимагає Закон.

Разом з тим, таке порушення не мало негативних наслідків для учасників провадження у справі про банкрутство, оскільки майно банкрута ані 17 жовтня 2012 року, ані пізніше реалізовано не було, погашення кредиторської заборгованості не здійснювалось.

В судовому засіданні 12 лютого 2012 року досліджувалося питання щодо включення до ІІ черги задоволення грошових вимог щодо виплати заборгованості із заробітної плати та вихідної допомоги в розмірі 13 405, 50 грн.

Так, до відзиву на апеляційну скаргу ліквідатором додано копію заочного рішення Керченського міського суду автономної Республіки Крим від 07 грудня 2012 року на підставі якого з ОСОБА_10 стягнено на користь ОСОБА_15 заборгованість по заробітній платі в загальній сумі 12 832 грн., на користь держави судовий збір у розмірі 214, 60 грн.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правомірно визнав скаргу на дії ліквідатора арбітражного керуючого Дьорко А.М. частково обґрунтованою, але при незначних порушеннях, які допущені вказаним ліквідатором в ході здійснення ліквідаційної процедури, підстави для його усунення відсутні.

Щодо твердження скаржника про необхідність припинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що були відсутні правові підстави для порушення даної справи, слід зазначити наступне.

Так, положення ст.47 Закону про банкрутство встановлюють особливості щодо порядку порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця.

Зокрема, нормами абзацу 2 ч.2 вказаної статті передбачено, що заяву про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця можуть подати кредитори, за винятком кредиторів, вимоги яких пов'язані з зобов'язаннями, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, кредиторів, які мають вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру.

Отже, серед інших особливостей, передбачених нормами ст.47 вказаного Закону яких, для порушення справи про банкрутство громадянина -підприємця потребує доказуванню, що характер кредиторських вимог до боржника -громадянина -підприємця пов'язаний із здійсненням останнім підприємницької діяльності.

Крім цього, виходячи з положень цієї ж статті обов'язковим є також дотримання загальних умов при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство, визначених нормами ч.3 ст.6 Закону про банкрутство: щодо безспірності кредиторських вимог до громадянина-підприємця, щодо якого порушується справа про банкрутство, розміру цих вимог -не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, та незадоволення цих вимог більше ніж протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Матеріали справи свідчать, що кредиторська заборгованість у фізичній особи -підприємця ОСОБА_10 виникла перед ініціюючим кредитором з приводу здійснення боржником підприємницької діяльності, що підтверджується рішенням господарського суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2011 року у справі №5013/1735/11, на підставі якого з фізичної особи -підприємця ОСОБА_10 стягнено на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_9 заборгованість у розмірі 399 486, 07 грн., судові витрати на державне мито в розмірі 3 994, 86 грн. та інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. (т.1 а.с.17-19 копій матеріалів справи).

Розмір заборгованості боржника становить більше 300 мінімальних заробітних плат, який був встановлений на час порушення справи про банкрутство.

Вказані грошові вимоги не були задоволені більш як три місяця, оскільки відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Кіровоградської області від 17 листопада 2011 року №5013/1735/11 було здійснено 23 листопада 2011 року, заява про порушення справи про банкрутство відносно фізичної особи -підприємця ОСОБА_10 надійшла до господарського суду Кіровоградської області 19 березня 2012 року.

Твердження скаржника що виконавче провадження здійснювалося відносно ОСОБА_10 як громадянина спростовується матеріалами справи, оскільки постанова ВДВС ОМРУЮ про відкриття виконавчого провадження від 23 листопада 2011 року містить посилання на наказ господарського суду Кіровоградської області від 17 листопада 2011 року №5013/1735/11, яким стягнення боргу здійснено з фізичної особи -підприємця ОСОБА_10

Отже, належними доказами доведено безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора та неплатоспроможність боржника.

Звернення стягнення на грошові кошти та інше майно здійснюється виконавчою службою в загальному порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" і наявність виконавчого провадження відносно боржника передбачає здійснення виконавчою службою заходів про списанню грошових коштів з рахунків боржника в погашення заборгованості.

Отже, при порушеному виконавчому провадженні відсутні підстави вимагати платіжні документи, на підставі яких виконавча служба намагалася стягнути з боржника заборгованість.

Судова колегія погоджується з твердженням скаржника, що процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження, але це не означає, що господарський суд повинен контролювати процедуру виконавчого провадження, що входить до компетенції інших органів.

Крім того, встановлення ознак неплатоспроможності боржника і правомірності порушення справи про банкрутство при відсутності стадії розпорядження майном здійснюється під час проведення ліквідаційної процедури при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом.

Постанова про визнання фізичної особи -підприємця ОСОБА_10 банкрутом і відкриття у справі ліквідаційної процедури прийнята господарським судом Кіровоградської області 10 квітня 2012 року (т.1 а.с.29 копій матеріалів справи) набула законної сили та не оскаржувала ся до апеляційної, касаційної інстанцій.

Відносно доводів скаржника, що господарський суд неправомірно не задовольнив його клопотання про витребування доказів та відкладення розгляду скарги на дії ліквідатора, слід зазначити, що ліквідатор двічі направляв до господарського суду Кіровоградської області звіти про хід здійснення ліквідаційної процедури від 06 липня 2012 року (т.1 а.с.110 копій матеріалів справи), від 10 жовтня 2012 року (т.2 а.с.39 копій матеріалів справи), до яких були додані документи в підтвердження виконаної роботи. З вказаними звітами ліквідатор мав можливість ознайомитися в матеріалах справи.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком господарського суду, що частина вимог кредитора, викладених в клопотання від 11 січня 2013 року (т.3 а.с.54-55 копій матеріалів справи) є по суті вимогою про надання ліквідатором Банку повного звіту, з документальними доказами про проведення ліквідаційної процедури банкрута.

Також апеляційна інстанція вважає, що розгляд в одному судовому засіданні скарги на дії ліквідатора та його клопотання про припинення обтяжень рухомого та нерухомого майна не суперечить нормам Господарського процесуального кодексу.

Відносно доводів скаржника, що господарський суд повинен був задовольнити його клопотання та стягнути з ліквідатора арбітражного керуючого Дьорко А.М. штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян за невиконання ліквідатором ухвал господарського суду Кіровоградської області судова колегія зазначає, що накладення штрафу на винну сторону в порядку ст.83 Господарського процесуального кодексу України це право суду і господарський суд самостійно вирішує дане питання.

Ліквідатор на виконання ухвал господарського суду від 12 грудня 2012 року та від 24 грудня 2012 року надіслав до суду відповідно 21 грудня 2012 року та 09 січня 2013 року документи, які вимагалися. Отже, ліквідатор виконав ухвали господарського суду (т.3 а.с.53, 67, 14-24 копій матеріалів справи).

Таким чином, для стягнення штрафу з ліквідатора арбітражного керуючого Дьорко А.М. були відсутні правові підстави.

Щодо твердження скаржника, що господарський суд неправомірно скасував арешти, накладені на майно та інші обмеження щодо розпорядження майном фізичної особи -підприємця ОСОБА_10, тому що ліквідатор про це не просив, слід зазначити, що ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 21 березня 2012 року було вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, накладено арешт на майно боржника (т.1 а.с.10 копій матеріалів справи). Відповідно звільняючи активи банкрута від будь -яких обмежень, господарський суд скасував вжиті заходи забезпечення вимог кредиторів у відповідності до приписів Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права та обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Невід'ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи.

Відповідно до приписів ч.1 ст.28вказаного Закону інформація з Державного реєстру прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень надається у формі витягу, інформаційної довідки та виписки.

Надання інформації з Державного реєстру прав здійснюється нотаріусом у формі витягу в результаті проведення державної реєстрації прав під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва.

Припиняючи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження на нерухоме майно конкретної особи, суд повинен вказувати відомості про нерухоме майно, його власника, заявника відповідно до відомостей, які містяться у витязі з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

При знятті заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна, що належить банкруту, господарським судом Кіровоградської області допущені помилки у визначенні складу нерухомого майна, контрольної суми, назви заявника ідентифікації власника, що не відповідає відомостям, що містяться у витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №37007675 від 20 липня 2012 року, наданого приватним нотаріусом ОСОБА_16 на запит арбітражного керуючого Дьорко А.М. (т.2 а.с.57-60 копій матеріалів справи).

Так в частині 3 абзацу 3 резолютивної частини ухвали від 11 січня 2013 року в якості заявника вказано Публічне акціонерне товариство "Банк"Фінанси та Кредит", але у витязі вказано Відкрите акціонерне товариство "Банк"Фінанси та Кредит" не зазначено код власника та його адреса (обтяження за №7466967 від 26 червня 2008 року, запис 3).

В частині 3 абзацу 4 резолютивної частини ухвали від 11 січня 2013 року неправильно визначена контрольна сума -замість Е70БЕ1ВГДЦ слід вказати Е70БЕ1ВГДД, замість об'єкту обтяження "житловий будинок" слід вказати "будинок, в цілому житловий будинок", замість заявника Публічне акціонерне товариство "Банк"Фінанси та Кредит" слід вказати Відкрите акціонерне товариство "Банк"Фінанси та Кредит" та зазначити код власника та його адресу (обтяження за №7467005 від 26 червня 2008 року, запис 4).

В частині 3 абзацу 5 резолютивної частини ухвали від 11 січня 2013 року назва об'єкту обтяження повинна відповідати відомостям з витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №37007675 від 20 липня 2012 року: "земельна ділянка, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства кадастровий номер:3510300000:11:555:0001, Кіровоградська область, АДРЕСА_2; заявник не Публічне акціонерне товариство "Банк"Фінанси та Кредит", а Відкрите акціонерне товариство "Банк"Фінанси та Кредит", слід вказати код та адресу власника.

Відповідно до ч.1 ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу, у зв'язку з чим вказані абзаци частини 3 резолютивної частини ухвали підлягають зміні.

Усне клопотання скаржника про накладення штрафу на ліквідатора в порядку ст.83 Господарського процесуального кодексу України задоволенню не підлягає, оскільки, по-перше, застосування штрафу до винної сторони це прерогатива суду, по-друге, представник боржника надав витребувані судом у ліквідатора копії документів.

Не підлягає задоволенню клопотання ліквідатора про відкладення розгляду справи, оскільки телеграма від нього надійшла по закінченню судового засідання, в зв'язку з чим клопотання останнього не було предметом розгляду в судовому засіданні 21 лютого 2013 року. До того ж строк розгляду апеляційної скарги з врахуванням його продовження спливає 01 березня 2013 року.

Таким чином, судова колегія вважає необхідним змінити ч.3 абзаци 3, 4, 5 резолютивної частини ухвали господарського суду Кіровоградської області від 11 січня 2013 року, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Банк"Фінанси та Кредит" підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.103 -105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" від імені якого діє філія "Придніпровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" задовольнити частково.

Частину 3 абзаци 3, 4, 5 резолютивної частини ухвали господарського суду Кіровоградської області від 11 січня 2013 року у справі № 5013/241/12 змінити, виклавши в наступній редакції:

- "заборона на нерухоме майно від 26 червня 2008 року за №7466967, контрольна сума 80Е58Б15ВЕ, вчинений реєстратором -приватним нотаріусом ОСОБА_17, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; підстава обтяження - іпотечний договір МБИ17-08/6-З від 26 червня 2008 року, об'єкт обтяження - нежиле приміщення, в цілому адміністративні приміщення та топкова за адресою: АДРЕСА_1; власник - ОСОБА_10, код НОМЕР_1, АДРЕСА_2; заявник - Відкрите акціонерне товариство "Банк"Фінанси та Кредит";

- "заборона на нерухоме майно від 26 червня 2008 року за №7467005, контрольна сума Е70БЕ1ВГДД, вчинений реєстратором - приватним нотаріусом ОСОБА_17, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; підстава обтяження - іпотечний договір МБИ17-08/6-З від 26.06.2008 року, об'єкт обтяження - будинок, в цілому житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2; власник - ОСОБА_10, код НОМЕР_1, Кіровоградська область, АДРЕСА_2; заявник -Відкрите акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит";

- "заборона на нерухоме майно від 26 червня 2008 року за №7467023, контрольна сума 94172В37Б6, вчинений приватним нотаріусом ОСОБА_17, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; підстава обтяження - іпотечний договір МБИ17-08/6-З від 26 червня 2008 року; об'єкт обтяження -земельна ділянка, цільове прзначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3510300000:11:555:0001 за адресою: АДРЕСА_2; власник - ОСОБА_10, код НОМЕР_1, Кіровоградська область, АДРЕСА_2; заявник -Відкрите акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит".

В решті ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 11 січня 2013 року у справі № 5013/241/12 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.М. Лисенко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 25.02.13 р.)