Справа №2-а-407/08
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 серпня 2008 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Корбута В.М..
при секретарі Киричок В.В.
за участю представника позивачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманої суми разової грошової допомоги за 2005-2007 роки, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернувшись до суду з даним позовом, просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації (далі-відповідач) щодо відмови у донарахуванні та виплаті їй недоотримані суми разової грошової допомоги за 2005-2007 роки протиправними та стягнути з відповідача на її користь недоотриману суму щорічної допомоги разової грошової до 5 травня за 2005 - 2007 роки, у розмірі 3148 гривень, посилаючись на те, що вона являється учасником війни, а тому у відповідності ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року їй повинна виплачуватися щорічно до 5 травня разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком і ця допомога виплачується за місцем проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вона отримувала щорічну грошову допомогу в 2005-2007 роках в значно меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 14 вищевказаного Закону. В зв'язку з тим, що відповідач відмовив у донарахуванні та виплаті їй невиплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2005-2007 роки, вважає ці дії протиправними і тому змушена звернутись з даним позовом до суду.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав, посилаючись на вищенаведені обставини. Крім цього, він зазначив, що позивачка пропустила строк звернення до суду з поважних причин тому, що необхідно врахувати її вік, те, що вона мало буває серед людей і те, що вона не знала вимог чинного законодавства, а тому вважає, що є підстави для задоволення її вимог.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, в судове засідання не з'явився, натомість направив письмове заперечення згідно, якого вбачається, що на законодавчому рівні не визначено, яка мінімальна величина має бути застосована при визначенні разової грошової допомоги для учасників війни. Виплата щорічної разової допомоги проводилась у відповідності до затвердженого кошторису видатків. Керуючись ч.1 ст.100 КАС України відповідач наполягає на відмові у задоволенні позову в з'язку з тим, що позивачкою пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Суд, заслухавши пояснення представника позивачки та дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне залишити позов без задоволення, виходячи із наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 являється учасником війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1видане 08.08.1997 року.
Із довідки №04-29-531 від 25.04 2008 року наданої відповідачем вбачається, що позивачка перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Рокитнянського району і про те, що в 2005, 2006 роках щорічно в квітні місяці кожного року їй виплачувалась щорічна грошова допомога до 5 травня в сумі по 50 гривень, а в 2007 році в сумі 55 гривень.
У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач наполягає на застосування наслідків пов'язаних із пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачених ч.1 ст.100 КАС України, що підтверджується його письмовим запереченням від 22.07.2008 року.
Судом встановлено, що позивачка отримуючи в квітні місяці кожного року щорічну грошову допомогу до 5 травня в розмірі значно меншому, ніж передбачено вимогами чинного законодавства, повинна була своєчасно дізнатись та зрозуміти про те, що відбулось порушення її прав та інтересів з боку відповідача. Проте, вона звернулась з даним позовом до суду тільки 16.07.2008 року, що значно перевищує строк звернення до адміністративного суду встановлений ч.2 ст.99 КАС України.
Так, отримавши щорічну грошову допомогу в квітні 2005 року позивачка повинна була зрозуміти про порушення свого права відразу після отримання коштів, а саме як мінімум 01.05.2005 року. Отримавши щорічну грошову допомогу в квітні 2006 року позивачка повинна була зрозуміти про порушення свого права 01.05.2006 року. Отримавши щорічну грошову допомогу в квітні 2007 року позивачка повинна була зрозуміти про порушення свого права 01.05.2007 року.
В зв'язку з тим, що позивачка в період з 01.05.2005 року по 16.07.2008 року недбало віднеслась до захисту своїх прав та інтересів тому, що своєчасно не зверталась до адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої щорічної грошової допомоги до 5 травня, тому відсутні підстави для визнання дій відповідача щодо відмови у донарахуванні та виплаті позивачці недоотриманих сум разової грошової допомоги за 2005-2007 роки протиправними.
Суд не знаходить підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду в зв'язку з тим, що позивачка та її представник таких доказів не надали.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивачка пропустила строк звернення до адміністративного суду щодо стягнення щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2005 -2007 роки, а тому вважає за необхідне залишити її позов без задоволення.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст.17, 18, 99, 100, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 5 ст. 14, ч.4 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій щодо відмови у донарахуванні та виплаті недоотриманої суми разової грошової допомоги за 2005-2007 роки протиправними та стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги до 5 травня за 2005 -2007 роки у розмірі 3148 гривень залишити без задоволення.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у відповідності до п.18 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.1993 року.
Звільнити Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області від сплати судового збору у відповідності до п.7 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.1993 року.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя Корбут В.М.