АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/272/13 Головуючий 1 інст. Ольховський Є.Б.

Справа № 2/2024/1526/2012 Доповідач - Хорошевський О.М.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.,

суддів: Зазулинської Т.П., Кругової С.С. при секретарі - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника адміністрації Ленінського району Харківської міської ради - Грицай Юлії Вікторівни, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2012 року

за позовом ОСОБА_4 до адміністрації Ленінського району Харківської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Харківської міської рада, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визнання недійсним рішення виконкому Ленінської районної у м. Харкові ради, припинення права власності, анулювання правової реєстрації, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи - Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12, ОСОБА_13 про захист цивільних прав та інтересів, визнання правочину недійсним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, припинення права власності, анулювання правової реєстрації,

за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до адміністрації Ленінського району Харківської міської ради, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Харківської міської рада, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12, приватний нотаріус ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17, Приватне підприємство «Модулор-Сервіс» про встановлення факту прийняття спадщини та визнання недійсним договору купівлі - продажу недобудованого житлового будинку, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6 про визнання добросовісним набувачем будинку з надвірними будівлями, -

встановила:

У червні 2006 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом після уточнення якого просила встановити факт прийняття спадщини та визнання недійсним в формі нікчемності наступні укладені договори купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2: від 22 квітня 2006 р. - між ОСОБА_9 та ОСОБА_8, від 11 травня 2006 р. - між ОСОБА_8 та ОСОБА_10, від 8.06.2006р. між ОСОБА_10 та ОСОБА_6, від 5.03.2007 р. - між ОСОБА_6 та ОСОБА_7; визнати недійсним рішення виконкому Ленінської районної у м. Харкові ради від 6 листопада 2007 р. №744, яким надано дозвіл ОСОБА_7 на знос будинку за зазначеною адресою та будівництво двоповерхового житлового будинку на вказаній земельній ділянці; припинити право власності ОСОБА_7 на житловий будинок АДРЕСА_2 у зв'язку з відсутністю на момент купівлі-продажу 5 березня 2007 р. об'єкту власності, та анулювати правову реєстрацію на її ім'я, визнати недійсним договір купівлі - продажу недобудованого жилого будинку АДРЕСА_2 літ. "А-1", готовність якого складає 20%, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 Також просить стягнути з ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди 200 000 грн. та моральної шкоди - 100 000 грн.

В обrрунтування позовних вимог посилається на те, що після смерті її чоловіка ОСОБА_18, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 р., залишилася спадщина - житловий будинок за вказаною адресою. Спадкоємцями після смерті чоловіка є вона та її донька - ОСОБА_5 У встановлений законом 6-мiсячний строк вони звернулися з заявою про прийняття спадщини до нотарiальноiї контори, однак свідоцтво про право на спадщину не отримали.

В КП «Харківське міське БТІ» вони дiзналися про те, що на пiдставi рiшення Комінтернівського районного суду м. Харкова вiд 12 квiтня 2006 р. право власностi на будинок належить стороннiй особi - ОСОБА_9, та ще до набрання чинностi цього рiшення право власностi за ОСОБА_9 зареєстровано в КП «Харківське міське БТІ».

22 квітня 2006 р. ОСОБА_9 продав спірний будинок ОСОБА_8 Позивачка вважає, що договiр купiвлi-продажу вiд 22 квiтня 2006 р., є нікчемним, оскільки укладений на пiдставi нікчемного документу - рішення суду, яке не набрало чинності на момент укладання угоди, та незаконно виданого витягу про реєстрацію права власності за ОСОБА_9

Вважала, що ОСОБА_9 права власності на 6удинок не набув, оскільки рішення суду не набрало чинності.

В подальшому була укладена низка нікчемних угод - 11 травня 2006 р. ОСОБА_8 продала будинок ОСОБА_10, 8.06.2006р. остання продала будинок ОСОБА_26., а 5.03.2007 р. ОСОБА_6 продала будинок ОСОБА_7

Комiнтернiвський районний суд м. Харкова скасував зазначене рішення суду вiд 12.04.2006р. за нововиявленими обставинами та 16 липня 2007 р. ухвалив рішення про відмову ОСОБА_9 в позові про визнання права власності на спірний будинок.

Kpiм того, ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 29 червня 2006 р. накладено арешт на земельну ділянку за вказаною адресою, державний виконавець склав опис майна, з якого випливає, що спірного будинку на зазначеній земельній дiлянцi вже не існувало.

Зазначений факт свідчить про недобросовiснiсть сторін за угодою вiд 5 березня 2007 р.- ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та оскільки будинку на час укладання зазначеної угоди не існувало, реальних наслідків ця угода мати не могла, ця угода також є недійсною в формі нiкчемностi. Позивачка зазначає, що вона нe була стороною в договорі, але вiдповiдно до ст. 216 ч.2 ЦК України може вимагати відшкодування збитків.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення з ОСОБА_19 матеріальної та моральної шкоди посилалася на, те що остання позбавила її спадку, самовільно знесла будинок не пiзнiше 29 червня 2006 р., не зважаючи на її звернення до ОСОБА_20 з позовом про визнання дійсним укладеного договору купівлі-продажу від 8 червня 2006 р., розмір матеріальної шкоди визначається як вартість будинку в договорі купівлі-продажу вiд 5.03.2007 р. - 200 000 грн.

Також вона заподіяла їй моральну шкоду, оскільки протягом 5 років вона вимушена була приймати участь у судових процесах, витрачати кошти на консультації з юристами, порушений звичайний уклад її життя та життя її сім'ї.

Крім того за заявою ОСОБА_7. було винесено рішення виконкому Ленінської районної у м. Xapкові ради вiд 6 листопада 2007 р. № 744 яким надано дозвіл на знос старого будинку та будівництво нового. Вважала, що рішення є незаконним, оскільки будинку на той час вже не існувало, крім того, ухвалою суду вiд 20 липня 2007 р. був накладений арешт. Отже зазначене рішення виконкому є нікчемним правочином, та вiдповiдно до вимог ч.З ст. 215 України повинно бути визнано недійсним в формі нiкчемностi. Оскільки принаймні з червня 2006 р. будинку не icнyє, право власностi ОСОБА_25. на зазначений будинок повинно бути припинено на пiдставi ст.ст. 346, 349 ЦК України, а реєстрація права власності на ім'я останньої в БТI повинна бути анульована.

17.01 2009 року Ленінський районний суд м. Харкова ухвалив рішення за яким визнав за ОСОБА_7 право власності на недобудований житловий будинок АДРЕСА_2 літ. "А-1", готовність якого складає 20%. Ухвалою того ж суду від 07.09. 2012 року зазначене рішення скасоване. Тобто договір купівлі-продажу від 03.08.2012 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 був укладений на підставі судового рішення, яке у подальшому скасоване.

ОСОБА_5 звернулась з позовом після уточнення якого просила захистити її законні права та інтереси спадкоємця, встановити факт прийняття нею спадщини, визнати недійсним в формі нікчемності договір купівлі-продажу спірного житлового будинку від 5 березня 2007 р., укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, визнати недійсним договір купівлі - продажу недобудованого жилого будинку АДРЕСА_2 літ. "А-1", готовність якого складає 20%, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 стягнути з ОСОБА_6 у, відшкодування матеріальної шкоди 200 000грн. та моральної шкоди - 100 000грн., припинити право власності ОСОБА_7 на зазначений житловий будинок, анулювати правову реєстрацію на її ім'я.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_5 зазначала, що в червні 2006 р. зверталася до суду з позовом про поновлення її порушеного права користування зазначеним житловим будинком та визнання за нею права власності на вказаний будинок в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_21 За її заявою судом була винесена ухвала про забезпечення позову - заборону знесення будівель та виконання будь-яких робіт на земельній ділянці за вказаною адресою, яка була виконана державним виконавцем.

22 квітня 2008 р. її позов залишено судом без розгляду, та в цей же день винесено рішення суду про задоволення зустрічного позову ОСОБА_6 про визнання договору дійсним та визнання права власності на зазначений будинок. За її - заявою вдруге ухвалою суду від 20 липня 2007 р. накладено заборону на вчинення будь-яких дій щодо відчуження спірного будинку, приватизацію земельної ділянки, знесення будівель та проведення будь-яких робіт на зазначеній земельній ділянці. Однак всупереч зазначеній ухвалі ОСОБА_6 продала будинок ОСОБА_7 за ціною 200 000 грн., чим порушене ії цивільне право на одержання спадкового майна у разі задоволення позову. На момент укладання останнього договору купівлі-продажу від 5 березня 2007 р. ОСОБА_6 самовільно знесла будинок, тому укладена угода є нікчемною.

Вважала, що своїми діями ОСОБА_6 заподіяла їй матеріальну шкоду в розмірі 200 000 грн. - вартості будинку за договором купівлі-продажу, та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., оскільки вона витрачала час на систематичне відвідування судів, консультації з юристами, був порушений звичайний ритм її життя, її чоловік, вболіваючи за її майно та майно її батьків, яке присвоїли сторонні особи, пережив серцевий напад та в 2009 р. переніс кардіологічну операцію. Також просила припинити право власності ОСОБА_7 на нерухоме майно, що знаходилось по вул. АДРЕСА_2 та анулювати правову реєстрацію на її ім'я.

Зазначені позови ОСОБА_4 та ОСОБА_5 об'єднані в одне провадження ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 1 червня 2010 р.

Відповідачка ОСОБА_7, звернулась з зустрічним позовом до ОСОБА_5 про визнання добросовісним набувачем спірного житлового будинку з надвірними будівлями. В обґрунтування позову посилалася на те, що придбала будинок 5 березня 2007р., не знала та не могла знати про те, що рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2006 р., за яким ОСОБА_9 набув право власності на спірний житловий будинок, скасоване. Зазначене рішення скасовано лише 2 липня 2007 р., а вона придбала будинок ще до цієї дати. Вважає, що є добросовісним набувачем зазначеного будинку на підставі ст. 330 ЦК України.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено частково, визнано недійсним договори купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2: від 22 квітня 2006 року - між ОСОБА_9 та ОСОБА_8, від 11 травня 2006 року - між ОСОБА_8 та ОСОБА_10, від 08 червня 2006 року - між ОСОБА_10 та ОСОБА_6, від 05 березня 2007 року - між ОСОБА_6 та ОСОБА_7; визнано недійсним рішення виконкому Ленінської районної у м. Харкові ради від 06 листопада 2007 року №744; в іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишено без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_7 залишений без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять рішення суду скасувати постановити нове, яким їх позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення в якому позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині визнання недійсними договори купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_2 від 11 травня 2006 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_10, від 08.06.2006р. між ОСОБА_10 та ОСОБА_6, від 05.03.2007 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без задоволення, а в частині визнання недійсним рішення виконкому Ленінської районної ради у м. Харкові від 06.11.2007р. №744 - закрити провадження у справі.

Представник адміністрації Ленінського району Харківської міської ради в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду в частині визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради у м. Харкові та ухвалити нове, яким в задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_4 відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог , заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, апеляційна скарга представник адміністрації Ленінського району Харківської міської ради підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що договір купівлі-продажу укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 був укладений на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасоване, то за таких обставин при скасуванні такого рішення правові наслідки його є недійсними, визнає недійсними спірні договори від 22 квітня 2006 року - між ОСОБА_9 та ОСОБА_8, від 11 травня 2006 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_10, від 08.06.2006р. між ОСОБА_10 та ОСОБА_6, від 05.03.2007 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Крім того, оскільки Ленінський виконком проігнорував ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 20.07.2007 року про заборону на відчуження, знос будівель за спірною адресою, то рішення виконкому Ленінської районної у м. Харкові ради від 06.11.2007 р. №744 є недійсним.

Проте з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитися не можна.

Судовою колегією встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_18.

Як вбачається з матерiалiв спадкової справи №41/2006 пiсля його смерті з заявами про прийняття спадщини до 8-ї Xapківської державної нотарiальної контори звернулися 19 ciчня 2006 р. ОСОБА_4 - дружина померлого та ОСОБА_5 -дочка померлого, та 19 сiчня 2006 р. була заведена спадкова справа.

Також 6 вересня 2006 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали заяву про видачу свiдоцтва про право на спадщину за законом пiсля cмерті ОСОБА_18 на перелiчене ними конкретне майно: частину квартири АДРЕСА_1 земельну дiлянку на територiї Люботинської селищноiї ради, грошовi, депозитнi вклади, рахунки в банках.

6 вересня 2006 року на iм'я ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були виданi свiдоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ОСОБА_18, а саме 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, земельну дiлянку на територiї Люботинської селищної ради, грошовi вклади.

Свiдоцтво про право на спдщину у вигляді частини спiрного будинку спадкоємцям не видавалось.

В технiчному паспортi на будинок зазначено, що ОСОБА_18 належало на правi власностi 4/18 частини житлового будинку по АДРЕСА_2

Рiшенням Kомінтернівського районного суду м. Харкова вiд 12 квiтня 2006 р. за ОСОБА_22 було визнано право власностi на будинок з надвiрними будiвлями, який розташований за адресою АДРЕСА_2

Зазначеним рiшенням суду також було зобов'язано КП «Харківське міське БТІ» скасувати реєстрацiю права власностi за ОСОБА_23 - на 3/9 частини, ОСОБА_18 на 3/9 частини, ОСОБА_24 на 1/3 частину зазначеного житлового будинку з надвiрними будiвлями та зареєструвати право власностi на зазначений будинок з надвірними будiвлями в цiлому за ОСОБА_22.

22 квiтня 2006 р. між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу зазначеного житлового будинку з надвірними будівлями за ціною 35 тис. грн.

11 травня 2006 р. між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 було укладено договір купівлі-продажу зазначеного житлового будинку з надвірними будівлями за ціною 45 тис. грн.

08 червня 2006 р. між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу зазначеного житлового будинку з надвірними будівлями за ціною 50 тис. грн.

5 березня 2007 р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу зазначеного житлового будинку з надвірними будівлями за ціною 200 тис. грн.

03 серпня 2012 р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу недобудованого будинку за адресою АДРЕСА_2.

Ухвалою Kомінтернівського районного суду м. Харкова вiд 2 липня 2007 р. за заявою ОСОБА_5 рiшення Kомінтернівського районного суду м. Харкова вiд 12 квiтня 2006 року було скасоване за нововиявленими обставинами.

Заочним рiшенням Kомінтернівського районного суду м. Харкова вiд 16 липня 2007 р. ОСОБА_9 вiдмовлено в задоволеннi позовних вимог про визнання права власностi на житловий будинок АДРЕСА_2 в повному обсязi.

23 червня 2006 р. ОСОБА_5 звернулася до Ленiнського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_6 про витребування спiрного будинку з незаконного володiння ОСОБА_6, та визнання права власностi на зазначений будинок.

Ухвалою Ленiнського районного суду м. Харкова вiд 21 червня 2006 р. в порядку забезпечення позову ОСОБА_5 накладено заборону на знесення будь-яких будiвель на земельнiй дiлянцi по АДРЕСА_2 приватизацiю зазначеної земельної дiлянки, вiдчуження будинку.

Ухвалою Ленiнського районного суду м. Харкова вiд 27 червня 2006 р. задоволено клопотання ОСОБА_5 змiнено спосiб забезпечення позову у формi заборони на знесення будь-яких будiвель на зазначенiй земельнiй дiлянцi, накладено заборону на виконання будь -яких робiт на вказанiй земельнiй дiлянцi.

Ухвалою Ленiнського районного суду м. Харкова вiд 29 червня 2006 р. задоволено клопотання ОСОБА_5 про замiну забезпечення позову, та замiнено спосiб забезпечення позову у формi заборони на виконання будь-яких робiт на вказанiй земельнiй дiлянцi, накладено арешт на земельну дiлянку з передачею арештованого майна на вiдповiдальне зберiгання ОСОБА_5

Як вбачається з акту опису й арешту майна вiд 29 червня 2006р, складеного державним виконавцем ДВС у Ленiнському районi м. Харкова, на виконання ухвал про забезпечення позову вiд 27 та 29 червня 2006 р. накладено арешт та описана земельна дiлянка по вул. АДРЕСА_2 площею 748 кв.м., яка була без будь-яких будiвель, окрім каркасу вiд гаражу, маленького сараю та вбиральнi.

Ухвалою апеляцiйного суду Xapківської областi вiд 3 жовтня 2006 р. апеляцiйна скарга представника вiдповiдачки ОСОБА_6 на вищезазначенi ухвали суду вiд 27 та 29 червня 2006 р вiдхилена, а зазначенi ухвали суду залишено без змiн.

Ухвалою Ленiнського районного суду м. Харкова вiд 26 грудня 2006 р., яка набрала чинностi, позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_6 залишено без розгляду у зв'язку з її повторною неявкою в судове засiдання. Зазначеною ухвалою суду також скасовано заходи забезпечення позову, викладенi в ухвалах суду вiд 21, 27 та 29 червня 2006 р.

Рiшенням Ленiнського районного суду м. Харкова вiд 26 грудня 2006 р., яке в апеляцiйному порядку оскаржено не було, позовнi вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_5 за зустрiчним позовом задоволено повнiстю, визнано дiйсним укладений 8 червня 2006 р. мiж ОСОБА_10 та ОСОБА_25 договiр купiвлi- продажу спiрного будинку, та за ОСОБА_26 визнано право власностi на зазначений будинок.

20 липня 2007 р. ОСОБА_5 звернулася до суду з заявою про перегляд цього рiшення за нововиявленими обставинами, та за її заявою, ухвалою суду вiд 20 липня 2007 р. в порядку забезпечення позову накладено заборону на знесення будь-яких будiвель на зазначенiй земельнiй дiлянцi, її приватизацiю та вiдчуження будинку.

Ухвалою Ленiнського районного суду м. Харкова вiд 1 серпня 2007 р., яка набрала чинностi, рiшення Ленiнського районного суду м. Xapкова вiд 26 грудня 2006 р. у справi за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поновлення порушеного права та визнання права власностi на зазначений будинок та за зустрiчним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_10 про визнання договору дiйсним та визнання права власностi скасовано за нововиявленими обставинами.

Рiшенням виконкому Ленiнської районної у м. Xapкові ради вiд 6 листопада 2007 р . №744 ОСОБА_7, як власнику спiрного домоволодiння, дозволено знести житловий будинок лiт «А-l », сарай лiт «В» та виконати будiвництво двоповерхового житлового будинку та гаражу у зазначеному домоволодiнні, зобов'язано замовити та погодити належним чином робочий проект, виконати будiвництво згiдно з будiвельними нормами та правилами, пiсля чого здати його в експлуатацію.

31 березня 2008 р. ОСОБА_5 заявила вимоги до ОСОБА_7. про витребування спiрного будинку, посилаючись на п.3 ч.1 ст. 388 ЦК Украiїни.

Заочним рiшенням Ленiнського районного суду м. Харкова вiд 22 квiтня 2008 р. позов ОСОБА_5 задоволено, зобов'язано ОСОБА_27 передати спiрний житловий будинок позивачці.

Ухвалою Ленiнського районного суду м. Харкова вiд 4 липня 2008 р. зазначене заочне рiшення вiд 22 квiтня 2008 р. скасовано.

Ухвалою Ленiнського районного суду м. Харкова вiд 25 грудня 2009 р., яка набрала чинностi, позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_22, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7. про визнання договорiв купiвлi-продажу будинку недiйсними та витребування майна вiд добросовісного набувача залишено без розгляду.

Ухвалою апеляцiйного суду Xapківської областi вiд 12 сiчня 2011 р. у задоволеннi заяви ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляцiйне оскарження ухвали суду вiд 25 грудня 2009 р. вiдмовлено, апеляцiйна скарга на зазначену ухвалу суду залишена без розгляду.

Ухвалою Ленiнського районного суду м. Харкова вiд 3 березня 2010 р. в порядку забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_22, ОСОБА_8, ОСОБА_10 ОСОБА_6, ОСОБА_7. «Xapківської міське БТI» про визнання договорiв купiвлi-продажу недiйсними, визнания права власності накладено арешт на спiрний житловий будинок з забороною його вiдчуження, знесення будь-яких будiвель, приватизацiю земельної дiлянки, будiвництво нової споруди.

Як вбачається з листа КП «Xapківське міське БТI» № 4157/3 вiд 11.10.2011 р., право власності на новопобудований житловий будинок, готовність якого складає 20% по АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_7 на пiдставi рiшення Ленiнського районного суду м. Харкова вiд 17 серпня 2009 р. Право власностi на зазначений житловий будинок за ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_18 скасовано на пiдставi рiшення Kомінтернівського районного суду м. Харкова вiд 12 квiтня 2006 р. та визнано право власностi на зазначений будинок за ОСОБА_22 на пiдставі зазначеного рiшення суду.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За правилами ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно роз'яснень наданих у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 р. нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Відповідно до п.10 Зазначеної Постанови не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Розглядаючи позовні вимоги в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 11 травня 2006 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_10, від 08.06.2006р. між ОСОБА_10 та ОСОБА_6, від 05.03.2007 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ні ОСОБА_4 ні ОСОБА_5 стороною у цих договорах не були. При цьому позивачі не довели, що оспорювані договори порушують їх цивільні права та законні інтереси.

Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання цих договорів недійсними в формі нікчемності є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу недобудованого будинку за адресою: АДРЕСА_2 літ. «А-1» готовністю 20% укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 припинивши право власності останньої на нього, та зобов'язати КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» анулювати правову реєстрацію на нього на ім'я ОСОБА_2 з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 17.08.2009 року визнано право власності на недобудований житловий будинок літ. «А-1» по вул. АДРЕСА_2

03.08.2012 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу недобудованого житлового будинку літ. «А-1» по вул. АДРЕСА_2

07.09.2012р. ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова рішення від 17.08.2009р. скасоване за нововиявленими обставинами.

На день оформлення договору купівлі-продажу між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 від 03.08.2012р. рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17.08.2009р. скасовано не було, тому ОСОБА_2 не могла знати, що відносно земельної ділянки існують судові спори.

Окрім цього за договором купівлі-продажу від 03.08.2012р укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_2, було продано недобудований житловий будинок «А-1» по вул. АДРЕСА_2 до якого ні ОСОБА_4 ні ОСОБА_5 відношення не мають, чим порушуються їхні цивільні права укладенням цього договору не довели, стороною у ньому не були, а тому їх позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу недобудованого будинку за адресою: АДРЕСА_2 літ. «А-1» готовністю 20% укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_2, припинення права власності останньої на нього, та зобов'язати КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» анулювати правову реєстрацію на нього на ім'я ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині визнання недійсним рішення виконкому Ленінської районної у м. Харкові ради від 06.11. 2007р. № 744, яким надано дозвіл на ОСОБА_7 на зніс будинку за адресою АДРЕСА_2 та будівництво двоповерхового житлового будинку на вказаній земельній ділянці задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Оспорюване рішення приймалось на підставі наданих ОСОБА_7 документів між іншим і рішення суду яким за відповідачем було визнане право власності на житловий будинок. Під час розгляду цього питання у виконкому Ленінської районної у м. Харкові ради були всі підстави для його вирішення. До того ж судова колегія бере до уваги, що на час розгляду справи судом, старий будинок знесено, об'єкта права власності, відносно якого заявлені позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 немає.

Також не підлягає задоволенню возовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині відшкодуванні матеріальної на користь кожного позивача по 200 000 грн. та моральної шкоди по 100 000 грн. з ОСОБА_6

В обґрунтування позовних вимог про відшкодування завданих збитків та моральної шкоди ОСОБА_4 та ОСОБА_5 посилаються на ч.2 ст.216 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.216 ЦК України якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Оскільки доводи позовної заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині скоєння ОСОБА_6 винних дій в суді не доведені ці вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на те, що оскаржуване рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судове рішення підлягає зміні в частинах викладених вище.

Відповідно до ч.3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Відповідно до ч.6 ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволенню не підлягають, судова колегія приходить до висновку, що заходи забезпечення позову необхідно скасувати одночасно з ухваленням рішення по даній справі.

Керуючись ст. ст. 154, 303, 304, 305, п. 3 ч. 1 ст. 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України , судова колегія, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, задовольнити частково.

Апеляційну скаргу представника адміністрації Ленінського району Харківської міської ради - Грицай Юлії Вікторівни задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 07.11.2012 року змінити, в частині визнання недійсними договорів купівлі продажу від 11 травня 2006 р. - між ОСОБА_8 та ОСОБА_10, від 8.06.2006р. між ОСОБА_10 та ОСОБА_6, від 5.03.2007 р. - між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, визнання недійсним рішення виконкому Ленінської районної у м. Харкові ради від 06.11. 2007р. № 744 скасувати і в позові ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 07.11.2012 року залишити без змін.

Заходи забезпечення позову, прийняті згідно з ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 21 червня 2006р. у вигляді накладення заборони на знесення будь-яких будівель на земельній ділянці по вул. АДРЕСА_2, на приватизацію зазначеної земельної ділянки, на відчуження будинку за зазначеною адресою; ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 27 червня 2006р. - про заміну заходу забезпечення позову і вигляді заборони на знос будівель, накладення арешту на виконання будь-яких робіт на зазначеній земельній ділянці; ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 29 червня 2006р. - про заміну заходу забезпечення позову у вигляду заборони на виконання будь-яких робіт на зазначеній земельній ділянці та накладення заборони на земельну ділянку; ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 20 липня 2007р. у вигляді накладення заборони на знос будівель на зазначеній земельній ділянці, приватизацію земельної ділянки, відчуження будинку; ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 03 березня 2010р. у вигляді накладення арешту з забороною відчуження будинку АДРЕСА_2 знос будівель, приватизацію земельної ділянки, а також будівництво нової будівлі за зазначеною адресою; ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2012р. про заборону приватизації земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_2 - скасувати.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді: