АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22ц-774/1640/13 Головуючий у першій інстанції: Подорець О.Б.
Категорія: 27 Суддя-доповідач: Красвітна Т.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.
суддів: Макарова М.О., Міхеєвої В.Ю.
при секретарі Безверхому О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", ОСОБА_6 про визнання договору поруки припиненим, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2012 року позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 26 серпня 2008 року між ОСОБА_6 та ПАТ «КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір №246377-CRED, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_6 кредит в розмірі 30000,0 грн. строком до 21 грудня 2009 року. В порядку забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №246377-CRED, 26 серпня 2008 року між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ним, позивачем, було укладено договір поруки № 246377cred/2, за умовами якого він зобов'язався у солідарному порядку відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором. Оскільки ПАТ «КБ «ПриватБанк» пропустив передбачений ст.559 ЦК України строк пред»явлення вимоги до поручителя, позивач просив суд визнати припиненою поруку, що виникла на підставі договору від 26 серпня 2008 року №246377cred/2, укладеного між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 посилається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 26 серпня 2008 року між ОСОБА_6 та ПАТ «КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір №246377-CRED, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_6 кредит в розмірі 30000,0 грн. строком до 21 грудня 2009 року.
В порядку забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №246377-CRED від 26 серпня 2008 року, між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та позивачем ОСОБА_3 того ж дня було укладено договір поруки № 246377cred/2, за умовами якого останній зобов'язався у солідарному порядку відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.
У п. 12 договору поруки передбачено, що сторони прийшли до згоди, що строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом 5 (п'яти) років.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач протягом шести місяців від дня настання строку виконання вказаного вище основного зобов'язання не пред'явив вимоги до позивача, який є поручителем.
Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною 4 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30.03.2012 року роз»яснено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Виходячи з викладеного, надавши оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, колегія дійшла висновку, що днем настання строку виконання основного зобов'язання є 21 грудня 2009 року, оскільки, згідно п. 1.4 кредитного договору №246377-CRED від 26 серпня 2008 року, вказана дата є строком повернення кредиту у повному обсязі.
Викладена у п. 11 договору поруки №246377cred/2 від 26 серпня 2008 року умова про дію поруки до повного виконання зобов»язань за кредитним договором не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Крім того, місцевий суд дійшов помилкового висновку, що строк дії договору поруки обумовлено сторонами тривалістю у 5 років на підставі п. 12 даного договору. Колегією встановлено, що у зазначеному пункті сторонами угоди визначено, у відповідності до п. 1 ст. 259 ЦК України, збільшений строк позовної давності, що стверджується змістом даного пункту договори поруки та визнано представниками відповідача і позивача у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, колегія дійшла висновку, що в договорі поруки №246377cred/2 від 26 серпня 2008 року строк дії поруки не встановлено.
Колегія звертає увагу, що суду не представлені докази пред»явлення кредитором протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання вимоги до поручителя.
Так, докази звернення банка до поручителя з вимогою про погашення боргу (копія листа, претензії тощо) суду не надані, клопотання про витребування відповідних доказів не заявлено. Згідно пояснень представника банка в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, докази направлення банком позивачу вимоги про погашення боргу за кредитним договором №246377-CRED відсутні.
Згідно копії ухвали Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська, 28.04.2009 року, до дня настання строку виконання основного зобов'язання, банк звертався до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором №246377-CRED; даний позов за заявою банку залишено судом без розгляду (а.с. 8). Крім того, позивачем надано суду ксерокопію позовної заяви банку про стягнення боргу з поручителя ОСОБА_3 за кредитним договором №246377-CRED, яка датована 01.11.2010 року і адресована Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області, та копію ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.09.2011 року про залишення без розгляду, за заявою банку, позову про стягнення боргу з ОСОБА_3 (а.с. 9 -10, 11).
Будь-які інші докази пред»явлення до поручителя вимоги про сплату боргу за кредитним договором №246377-CRED банком не представлені, клопотання про витребування відповідних доказів не заявлено.
Колегія зауважує, що банком також не представлені докази неналежного виконання ОСОБА_6 умови кредитного договору №246377-CRED від 26 серпня 2008 року, станом на час винесення оскаржуваного рішення.
Приймаючи до уваги, що строк виконання основного зобов»язання - кредитного договору №246377-CRED від 26 серпня 2008 року - настав 21 грудня 2009 року, а передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк сплив 22.06.2010 року, доказів пред»явлення банком протягом цього строку вимоги до поручителя ОСОБА_3 суду не надано, колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання поруки припиненою.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, з урахуванням викладеного вище, колегія дійшла висновку, що районний суд у повній мірі не з»ясував всі обставини справи, що призвело до неправильного застосування матеріального закону та обумовило постановлення неправомірного рішення, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - задовольнити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Поруку ОСОБА_3 за договором поруки №246377-cred/2 укладеним 26 серпня 2008 року між публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" та ОСОБА_3 на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №246377-cred, укладеним 26 серпня 2008 року між ОСОБА_6 та публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк", - визнати припиненою.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді