УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №0608/4-с-18/12 Головуючий у 1-й інст. Баренко С.Г.
Категорія 79 Доповідач Талько О. Б.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої Талько О.Б.,
суддів: Зарицької Г.В., Григорусь Н.Й.,
при секретарі Старунській Ю. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 28 листопада 2012 року по справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2, державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 та зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості за аліментами, -
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила суд визнати неправомірними дії державних виконавців відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 та відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3, а також зобов'язати їх здійснити перерахунок заборгованості за аліментами з нарахуванням пені.
В обгрунтування скарги ОСОБА_1 зазначила, що Житомирським районним судом Житомирської області був виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/6 частини заробітку щомісячно, починаючи з 23 листопада 2010 року й до досягнення дитиною повноліття. Вказаний виконавчий лист був надісланий на адресу відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві 1 березня 2012 року. Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена з порушенням строку, встановленого ч.2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження».
В порушення вимог ч.5 ст. 25 вказаного Закону державний виконавець Малиш Т.О. вчасно не надіслала заявниці копію постанови про відкриття виконавчого провадження. Окрім того, державним виконавцем не була нарахована заборгованість за аліментами з урахуванням прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не вжито заходів щодо притягнення боржника до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів.
В порушення вимог ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець Малиш Т.О. не надіслала заявниці копію постанови про закінчення виконавчого провадження.
ОСОБА_1 також зазначає, що виконавчий лист в подальшому був направлений на виконання до відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, у зв'язку з чим державним виконавцем Кириченком В.Г. 8 травня 2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копія вказаної постанови не була направлена заявниці у строк, передбачений ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження». Окрім того, постанова винесена поза межами строку, встановленого ч.2 вказаної статті.
Визначаючи розмір заборгованості зі сплати аліментів, державний виконавець, в порушення вимог ч.3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», виходив з того, що розмір щомісячних платежів є значно меншим, ніж мінімальний розмір аліментів, який встановлений СК України.
При здійсненні виконавчих дій державний виконавець Кириченко В.Г. не звертався до правоохоронних органів з поданням про притягнення боржника до кримінальної відповідальності, хоча розмір заборгованості зі сплати аліментів значно перевищував суму відповідних платежів за шість місяців.
Окрім того, ОСОБА_1 вказує, що їй не була надіслана копія постанови про закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 28 листопада 2012 року скаргу задоволено частково.
Визнано неправомірними дії державних виконавців відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 та відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 щодо нарахування заборгованості ОСОБА_4 із сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5.
Визначено, що розмір заборгованості ОСОБА_4 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина станом на 1 червня 2012 року становить 5643 грн. 28 коп.
В задоволенні решти вимог відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, зі змісту якої вбачається, що вона, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу в частині відмови у задоволенні вимог та постановити нову, якою повністю задовольнити її вимоги.
Апелянт, зокрема, зазначає, що поза увагою суду залишись докази, які свідчать про порушення державними виконавцями вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Окрім того, на думку апелянта, розглядаючи скаргу на дії державних виконавців, суд зобов'язаний був нарахувати пеню у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, оскільки такі вимоги були нею заявлені.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 383 ЦПК України передбачене право сторін виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ч. ч. 2 та 5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії цієї постанови надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувану або боржникові.
З матеріалів справи вбачається, що старшим державним виконавцем відділу ДВС Деснянського РУЮ у м. Києві ОСОБА_2 19 березня 2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Житомирським районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/6 частини заробітку щомісячно, починаючи з 23 листопада 2010 року. Заява про примусове виконання подана 16 березня 2012 року. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження надіслана сторонам виконавчого провадження 19 березня 2012 року ( а. с. 95).
До відділу ДВС Деснянського РУЮ у м. Києві надійшла заява ОСОБА_4 про направлення виконавчого документа за місцем роботи. У зв'язку з цим державним виконавцем 9 квітня 2012 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копії якої направлено стягувану та боржнику.
З матеріалів виконавчого провадження також вбачається, що виконавчий документ надійшов до відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві 4 травня 2012 року. Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем Кириченком В.Г. 8 травня 2012 року та цього ж дня копії постанови були направлені сторонам виконавчого провадження ( а.с. 26, 27).
У зв'язку зі зміною місця роботи боржника, 11 червня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яка була направлена стягувачу та боржнику.
Розглядаючи скаргу, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про порушення її прав внаслідок недотримання державними виконавцями вимог закону щодо строків відкриття виконавчого провадження та направлення їй копій постанов.
Доводи апеляційної скарги про те, що при визначенні розміру заборгованості зі сплати аліментів суд зобов'язаний нарахувати пеню, є безпідставними, оскільки вирішення зазначеного питання можливе лише у порядку позовного провадження за умови звернення одержувача аліментів до суду з відповідною позовною заявою.
В частині визначення судом розміру заборгованості зі сплати аліментів в сумі 5643 грн. 28 коп. ухвала суду не оскаржується, а тому й не переглядається.
Враховуючи вищезазначене, підстави для скасування чи зміни ухвали відсутні.
Керуючись ст. ст. 209, 304, 307, 313, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 28 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуюча Судді: