КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5454/11 Головуючий у 1-й інстанції: Додатко В.Д. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 25.07.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УПФ України у Бородянському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 25.07.2011 позов задоволено частково: визнано дії управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області щодо нарахування і виплати ОСОБА_2 з 16.08.2010 доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення та щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в меншому розмірі, ніж передбачено ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», протиправними; зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок та виплату з урахуванням виплачених коштів пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нарахувавши з 16.08.2010 щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни - в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячну грошову доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю - в розмірі однієї мінімальної заробітної плати; в іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючою пенсіонеркою, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, а також є дитиною війни.

Згідно до абз. 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.

Статтею 53 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» та статтею 2 Закону України від 20.10.2009 № 1646-VI «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» установлено на 2010 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривні, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні, а статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 № 2195 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.

Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» та статтею 1 Закону України від 20.10.2009 № 1646-VI «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлений у таких розмірах: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня - 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня - 734 грн., а статтею 21 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.

Хоча у вищевказаний період дія положень ст. 39 Закону № 796 та ст. 6 Закону № 2195 не зупинялась, розрахунок зазначеного підвищення до пенсії, додаткової пенсії та державної соціальної допомоги відповідачем здійснено не згідно ст. 39 Закону № 796 та ст. 6 Закону № 2195, а згідно постанов КМ України.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на зазначені постанови КМ України, які обмежують права на отримання вищезазначених підвищення до пенсії, додаткової пенсії та державної соціальної допомоги, порівняно з правами, встановленими ст. 39 Закону № 796 та ст. 6 Закону № 2195, а тому застосуванню підлягають саме останні.

Отже, у вищезазначений період позивач мала право на отримання підвищення до пенсії та державної соціальної допомоги відповідно до ст. 39 Закону № 796 та ст. 6 Закону № 2195, що вірно встановлено судом першої інстанції.

При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Бородянського районного суду Київської області від 25.07.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.