Справа № 22-2902-200бр. Головуючий у 1-й інстанції: Безсмолий Є.Б.
Категорія: 44 Доповідач: Белінська І.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 року Судова палата в цивільних справах апеляційного суду кіровоградської області в складі колегії суддів: головуючого - Полежая В.Д., членів колегії - Спірідонової Л.С., Белінської І.М., при секретарі - Шевченко Н.П., розглянувши у вікритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду від 19 вересня 2006 року у справі за його позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом до ОСОБА_2.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він працював водієм автобуса у Світловодському АТП-13507. 6 березня 2006 року під час виконання ним рейсу Світловодськ-Кременчук у С.Михайленки Кременчуцького району відповідач, який рухався на своєму автомобілі у попутному напрямку, допустив зіткнення автомобіля з автобусом, внаслідок чого був пошкоджений задній бампер автобуса. Визнаючи вину, відповідач пообіцяв відшкодувати завдану шкоду, про що дав розписку, але в подальшому відмовився.
За місцем роботи з його заробітної плати було утримано близько 200 гривень за ремонт автобуса. Крім того, він був звільнений з роботи за те, що не викликав працівників ДАІ на місце дорожньо-транспортної пригоди.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 200 гривень в рахунок відшкодування завданої йому майнової шкоди та 1000 гривень - моральної.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 19 вересня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування цього рішення через порушення судом норм цивільно-процесуального права, що призвело до ухвалення неправильного рішення. Вказується на те, що суд дав неналежну оцінку наданим ним доказам як щодо факту ДТП, так і щодо вини відповідача у її скоєнні, характеру пошкоджень транспортного засобу, вартості його ремонту.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який просив задовіль-нити апеляційну скаргу, заперечення ОСОБА_2, який вважав, що скарга підлягає відхиленню, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вирішила, що підстави для скасування рішення суду 1-ї інстанції відсутні.
Відмовляючи в позові, суд 1-ї інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення позовних вимог, а саме, - про недоведеність вини відповідача у скоєнні ДТП та у заподіянні збитків, заподіяних позивачу внаслідок ДТП.
Такий висновок ґрунтується на належній оцінці наданих позивачем доказів.
Враховуючи, що відповідач заперечує свою вину у ДТП, вважаючи, що Правила дорожнього руху порушив позивач, який, керуючи автобусом, несподівано здійснив зупинку на проїжджій частині дороги на смузі його руху, що в свою чергу заперечує позивач, пояснивши, що перед зупинкою автобуса він зкерував транспортний засіб вправо і не створював відповідачу перешкод для його руху, - за умови відсутності доказів, які б об"єктивно свідчили про обставини ДТП, неможливо зробити правильний висновок щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_2. Правил дорожнього руху і відповідно наявності чи відсутності підстав для покладання на нього обов"язку відшкодувати шкоду, пов"язану з пошкодженням автобусу, що належить Світловодському АТП-13507.
Судом 1-ї інстанції встановлено, що працівники ДАІ на місце ДТП не викликались. Письмове пояснення ОСОБА_2, яке позивач надав суду як доказ його вини у скоєнні ДТП та зобов"язання відшкодувати шкоду, не свідчить про незаперечність доведення та повне визнання його вини (а.с.4).
Крім того, позивач не надав доказів того, що дійсно за його рахунок був виконаний ремонт автобуса, а також доказів щодо вартості ремонту. Відсутні докази і щодо настання для нього інших негативних наслідків (звільнення з роботи). В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що був звільнений за власним бажанням. Власник автобуса з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди до суду не звертався.
Вважаючи себе невинним у ДТП, позивач в той же час не оскаржує дії працедавця - Світловодського АТП-13507, яке, згідно з актом НОМЕР_1 (а.с.З), визнало, що пошкодження автобуса мало місце саме з його вини, оскільки він не викликав на місце ДТП ні працівників ДАІ, ні представника АТП (тобто встановило факт порушення ним трудової дисципліни), що значно ускладнює або робить безперспективним пред"явлення претензій до іншого учасника ДТП в судовому порядку.
За таких обставин, позовні вимоги, що ґрунтуються на правовідносинах, які врегульовані ст. .1191 ЦК України, задоволені бути не можуть.
Відповідно до положень ст..60 ЦПК України кожна сторона зобо-в"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом 1-ї інстанції при розгляді цієї справи були допущені порушення норм цивільно-процесуального або матеріального права, які можуть бути підставою для його скасування. Рішення суду відповідає вимогам ст. .213 ЦПК України, а апеляційна скарга підлягає відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.303-304,307-311,313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Світловодського міськрайонного суду від 19 вересня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили.