КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" лютого 2013 р. Справа№ 5028/13/32/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
при секретарі: Вершути П.В.
за участю представників:
від позивача - Шевченко О.А.
від відповідача 1 - Селюх А.В.
від відповідача 2 - не з'явилися
від третьої особи 1 - не з'явилися
від третьої особи 2 - не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2012 року (суддя Фетисова І.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс»
до Фермерського господарства «Берегиня Агро-1»
Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5
ОСОБА_6
про відшкодування 85084,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ділайс» (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Фермерського господарства «Берегиня Агро-1» (далі - відповідач 1) 85084,00 грн. шкоди відповідно до ст. 1166 ЦК України.
Через відділ документального забезпечення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2012 року позивачем подано уточнення до позовної заяви, в якій останній просив суд стягнути солідарно з Фермерського господарства «Берегиня Агро-1» та Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» (далі - відповідач 2) 85084,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2012 року залучено до участі у справі іншого відповідача Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп».
11.12.2012 року позивачем до суду першої інстанції подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 50000 грн. страхового відшкодування який не перевищує ліміту відповідальності та стягнути з ФГ «Берегиня Агро-1» різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням в розмірі 35084 грн. витрат, понесених для відновлення майна.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2012 року припинено провадження по справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» 44 828,40 грн. страхового відшкодування в звязку з відсутністю предмету спору.
В задоволенні позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» 5 171,6 грн. страхового відшкодування відмовлено.
В задоволенні позовних вимог про стягнення з Фермерського господарства «Берегиня Агро-1» 35084 грн. шкоди відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ділайс» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд змінити рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2012 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального ат процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.02.2013 року.
Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли письмові пояснення.
У судове засідання призначене на 19.02.2013 року з'явилися представники позивача та відповідача 1.
Представники відповідача 2 та третіх осіб у призначене судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (пункт 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»).
З відмітки відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2013 року, випливає, що така ухвала направлена сторонам по справі 23.01.2013 року за реєстровими номерами 5-9.
Враховуючи те, що представники відповідача 2 та третіх осіб були повідомлені про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача 2 та третіх осіб.
Відповідно до положень ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, встановив наступне.
10.03.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія Авто центр-сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайс» укладено договір підряду на виконання будівельних робіт № 1.
Відповідно до умов договору генеральний підрядник (ТОВ «Ділайс») зобов'язується власними силами або з залученням інших субпідрядників виконати в обумовлений строк комплекс будівельно-монтажних робіт по будівництву об'єкту - авто центру, що передбачені проектно - кошторисною документацією до договору, та передати об'єкт замовнику (ТОВ «Інвестиційна компанія «Автоцентр-Сервіс») в експлуатацію, а замовник зобов'язується своєчасно оплачувати роботи на умовах договору та приймати від генерального підрядника фактично виконані роботи в терміни та на умовах договору.
Згідно п. 1.2 договору об'єкт - автоцентр розташований за адресою м. Чернігів, пр. Миру, 167.
В свою чергу, між ПАТ «Будіндустрія» (продавець) та ТОВ «Ділайс» (покупець) 25.01.2012 року укладено договір №00102.
Предметом договору 00102 є те, що продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виготовити та/або передати покупцю товар (бетони, будівельні розчини, фігурні цементи мостіння, залізобетонні вироби та інші будівельні матеріали), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку і на умовах, визначених договором.
ПАТ «Будіндустрія» по товарно-транспортній накладній № 86967 від 28.04.2012 року було доставлено вантаж на об'єкт «Тойота-центр», одержувачем вантажу зазначено ТОВ «Ділайс» під керуванням водія ОСОБА_6 АТП ФГ «Берегиня Агро-1» автомобілем Краз 250 державний номер НОМЕР_1.
Як вбачається з протоколу огляду місця події на подвір'ї та приміщенні за адресою пр. Миру, 167 від 28.04.2012 року складеного слідчим СВ 4MB УМВС України в Чернігівській області та звіту аварійного комісара ОСОБА_9 № АК-77 про результати виїзду та огляду місця ДТП 28.04.2012 року за адресою м. Чернігів пр. Миру, 167 водій ОСОБА_6 який керував транспортним засобом КрАЗ 250 АБС-6 реєстраційний номер НОМЕР_1 рухаючись в м. Чернігові по території будівельного майдану ТОВ «Інвестиційна компанія «Авто центр-Сервіс» за адресою пр. Миру, 167 заднім ходом скоїв наїзд на скляну стіну будівельного приміщення.
Транспортний засіб Краз 250 державний номер НОМЕР_1 який належить ОСОБА_5, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 Краз 250, виданого Чернігівським МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України від 13.05.2006 року переданий в оренду ФГ берегиня згідно договору № 15 оренди транспортного засобу від 05.01.2012 pоку.
Як вірно встановлено судом першої інстанції цивільно - правова відповідальність ОСОБА_5 застрахована страховою компанією «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», що підтверджується полісом № АВ/0841331 обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 03.11.2011 року.
Таким чином, ФГ «Берегиня Агро-1» є орендарем автомобіля НОМЕР_1 Краз 250, яке на законних підставах використовувало у своїй господарській діяльності транспортний засіб та який було забезпечено Полісом обов'язкового страхування № АВ/0841331, чинного в момент скоєння ДТП, в зв'язку з чим майну позивача нанесено пошкодження.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігів від 27.07.2012 року у справі 2506/5596/2012 визнано винним ОСОБА_6 у скоєнні ДТП 28.04.2012 року на території будівельного майданчика та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою по заяві ЧФ ПрАТ УСК Княжа» від 15.05.2012 року виконано експертне будівельно-технічне дослідження, про що складено висновок № ЧК-202 від 23.05.2012 року.
Згідно висновку розмір матеріальної шкоди, заподіяної будівлі автоцентру «Тойота» пр. Миру, 167 в м. Чернігові в результаті наїзду транспортного засобу Краз 250 АБС-6, відповідає її відновлюваного ремонту і становить 14 983 грн. в т.ч. ПДВ - 583 грн.
01.11.2011 року між ТОВ «Ділайс» (замовник) та ТОВ «Стіл Бау» (підрядник) укладено договір підряду №01/11/11.
За умовами договору підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик, власними і залученими силами виконати роботи з будівництва «під ключ» відповідно до узгодженої проектно-кошторисної документації, умов договору, технічних умов та додатку № 2 на об'єкті: «Будівництво автосалону з улаштуванням автономного джерела теплопостачання по пр. Миру, 167 в м. Чернігові» і здати їх замовнику в установлений строк, а замовник зобов'язується задати підряднику фронт робіт, прийняти виконані роботи та повністю оплатити їх у порядку та розмірах, передбачених договором. Сторони погодили наступний перелік робіт: монтаж метало каркасу, облаштування покрівлі, облаштування стінового огородження, облаштування фасадних систем.
Між ТОВ «Ділайс» (замовник) та ТОВ «Стіл Бау» (підрядник) підписано додаток № 4 до говору № 1/11/11 від 01.11.2011 року від 08.05.2012 року, згідно якого сторони домовились про те, що зв'язку з необхідністю виконання додаткових робіт по відновленню пошкодженої вітражної світло-прозрачної системи, внести доповнення в додаток № 1 (договірна ціна).
Згідно доповнення № 4 до додатку № 1 до договору № 1/11/11 від 01.11.2011 року «Договорная цена на восстановление витражной системи на обьекте автосалон «Тойота» в г. Чернигове по пр. Мира, 167» вартість робіт становить 82 522,80 грн.
ТОВ «Ділайс» платіжним дорученням № 633 від 23.07.2012 року сплачено ТОВ «Стіл Бау» 82 522,80 грн. «оплата за відновл. Системи на об. «Автос «Тойота» в м. Чернігові».
Як вбачається з додатку №4 до додатку №1 до договору з ТОВ «Стіл Бау» обсяги робіт по монтажу віражної системи визначено у 48 м.кв, влаштування нової вітражної системи 23 м.кв., монтаж не пошкодженої вітражної системи 25 м.кв.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 2 суми 50000 грн. як страхового відшкодування та з відповідача 1 шкоди в сумі 35084 гри., загалом 85084 грн. з яких 82522,80 грн. позивач сплатив ТОВ «СтілБау» за відновлення вітражної системи пошкодженої будівлі та 2561,2 грн. вартості пошкодженої напільної плитки.
З висновку Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2235-2238/12-24 комплексної будівельно-технічної, економічної експертизи від 28.11.2012 року вбачається, що підтвердити чи спростувати розмір заявленої до стягнення суми шкоди в розмірі 85084 грн. в рамках наданих документів, експерту-економісту не видається за можливе; розмір матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою 28.04.2012 року будівлі автоцентру «Тойота» по пр. Миру, 167 в м. Чернігові відповідає вартості її відновлювального ремонту і становить 44828,40 грн.; розмір шкоди у сумі 14983 грн. визначений у висновку Чернігівської регіональної ТПП № ЧК-02 від 23.05.2012 року не відповідає дійсному розміру шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою 28.04.2012 року будівлі автоцентру «Тойота» по пр. Миру, 167 в м. Чернігові; документально підтверджується вартість проведених робіт ТОВ «Стіл Бау» по відновленню частини віражної системи будівлі автоцентру «Тойота» на суму 82522,80 грн.; обсяги, кількість та вартість підрядних робіт по відновленню частини віражної системи будівлі авто центру «Тойота» на суму 85084 грн. не відповідають фактичним пошкодженням внаслідок ДТП.
В матеріалах до висновку наявний акт обстеження, в момент складення якого 13.11.2012 року були представники позивача та відповідача, якими підписано акт, зауважень представників позивача та відповідача до акту обстеження акт не містить.
Обсяги та вартість фактично виконаних підрядних робіт по відновленню частини вітражної системи будівлі автоцентру «Тойота» надані в додатку № 1 до висновку, вартість робіт по відновленню пошкодженої частини будівлі становить 44828,40 грн., досліджуючи локальний кошторис ремонтних робіт будівлі автоцентру (додаток до висновку КНІСЕ) та додаток №4 до додатку №1 договору від 01.11.2011 року , суд першої інстанції дійшов вірного висновку з яким погоджується суд апеляційної інстанції про встановлення експертним висновком менших обсягів необхідних для виконання робіт ніж зазначено по додатку №4 до додатку №1 до договору №1 від 01.11.2011 року.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, користування, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно частини 1 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеним лімітом.
Відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг України № 566 від 09.07.2010 року «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено обов'язкові ліміти відповідальності страховика за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 50000 гривень на одного потерпілого.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної -життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Тобто виходячи із суті такого страхування Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювана шкоди.
Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування; у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик.
Таким чином, враховуючи встановлений обсяг ліміту в розмірі 50 000 грн., відсутності за умовами Полісу № АВ/0841331 франшизи, страхова компанія (відповідач 2) має відповідати саме в межах доведеної експертним дослідженням, шляхом вартості відновлювального ремонту будівлі на суму 44828,40 грн.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювана шкоди.
При таких обставинах справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про припинення провадження по справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» страхового відшкодування в сумі 44828,40 грн., в зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем 2 надано доказ оплати суми 44828,40 грн. - платіжне доручення №ЗР049864 від 17.12.2012 року з призначенням платежу «Страхове відшкодування», позивач не заперечував факт отримання коштів.
Враховуючи, що сума 44828,40 грн. є вартістю робіт з відновлювального ремонту пошкодженої будівлі позивача, в т.ч. як вітражної системи так й керамічної плитки, що вбачаться з рядків 9,10 локального кошторису до експертного висновку, інших збитків чи шкоди позивачем не заявлялось, а тому в решті позовних вимог в частині стягнення з «Української страхової компанії Княжа Вієнна Іншуранс груп» 5171,60 грн. страхового відшкодування та в частині стягнення з Фермерського господарства «Берегиня Агро-1» різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в сумі 35084 грн. позивачем не доведено належними та допустимими доказами, отже судом першої інстанції вірно відмовлено в позові в цій частині.
Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2012 року у справі № 5028/13/32/2012 не підлягає скасуванню.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2012 року - без змін.
Матеріали справи № 5028/13/32/2012 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Шапран В.В.
Судді Андрієнко В.В.
Буравльов С.І.