Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/1074/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2013 Київський районний суд м. Полтави:

головуючого - судді Логвінової О.В.,

з участю прокурора            Шкуренка О.Ю.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

при секретарі Терновій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження за підозрою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, н одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

-           16.12.2010 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст.190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України на 1 рік 1 місяць обмеження волі;

-           12.05.2011 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 1 ст. 309, ст. 71, ст. 72 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі; звільненого 07.04.2012 року по відбуттю строку покарання;

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

          Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин: 26.09.2010 року близько 00-30 год. ОСОБА_2, правомірно перебуваючи в будинку №13 по пров. Деревообробному в м. Полтаві, з корисливих спонукань , з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу таємно викрав особисті речі, які належать ОСОБА_1, а саме: ноутбук «Асус К50с», вартістю 3465 грн., ланцюжок із золота 585 проби вагою 5,38 г., вартістю 1614 грн., чим завдав останньому матеріального збитку на загальну суму 5079 грн.

          Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфікуються за ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

          Під час досудового розслідування 18.02.2013 року між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2 укладено угоду про примирення. Згідно з угодою підозрюваний ОСОБА_2 повністю визнав вину у зазначеному діянні і зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, просить вибачення у потерпілого та зобов’язується відшкодувати в повному обсязі в строк до 20.02.2013 року завдану ним шкоду, виплативши потерпілому ОСОБА_1 5079 грн.

Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме 1 рік позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 468, ст.. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_2 узгоджене в угоді покарання.

Потерпілий ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні також просили зазначену угоду затвердити та призначити узгоджене ними покарання для ОСОБА_2 та при цьому останній беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України в обсязі підозри та дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відповідно до ст.. 12 КК України відноситься до невеликої тяжкості. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.2 ст.185 КК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, цілком розуміють свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, а тому кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_2, узгоджене сторонами угоди про примирення покарання.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 377, 475 КПК України суд, -

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 18 лютого 2013 року про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 вiд вiдбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього вироком суду зобов'язання.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати підсудного протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти про зміну місця проживання та роботи.

Роз`яснити ОСОБА_2, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя                               О.В. Логвінова