Справа № 22-606 Голов. в 1 інст.- Стадійчук А.О.
Категорія - справи позовного Суддя-доповідач-Вастлевич B.C.
провадження (5)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2006 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді-Василевича B.C.
Суддів Демянчук С.В., Гордійчук C.O.
при секретарі Чалій Н.О.
з участю позивачки ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2
ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дубенського міськрайонного суду від 10 березня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,-
встановила:
Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 10 березня 2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
В поданій на вказане рішення апеляційній скарзі позивачка, покликаючись на його незаконність та необґрунтованість доводить про те, що суд безпідставно поклав в основу рішення висновок повторної посмертної судово-психіатричної екпертизи та показання свідків, не врахувавши висновків іншої експертизи, що була проведена раніше спеціалістами Рівненського Центру психічного здоров"я населення і не привівши при цьому відповідних доводів про її відхилення.
Теж саме стосується і показань свідків.
Вважаючи оцінку доказів неправильною, просить про скасування рішення з ухваленням нового.
В судовому засіданні позивачка апеляційну скаргу підтримала, привівши зазначені в ній доводи.
Відповідач апеляційну скаргу заперечив.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши обставини справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи та як це встановлено судом, 21 лютого 2001 року ОСОБА_4, який доводиться позивачці батьком і дідом відповідачеві, на випадок своєї смерті зробив розпорядження на все своє майно, що буде належати йому на день смерті, про що було складено заповіт, посвідчений нотаріусом Дубенської державної нотаріальної контори.
ІНФОРМАЦІЯ_1 заповідач помер.
Зазначений заповіт позивачка оспорила в суді, покликаючись на хворобливий загальний та психічний стан заповідача, що перешкоджав йому на час складення заповіту проявити своє справжнє волевиявлення.
В справі була призначена і проведена посмертна судово-психіатрична експертиза, за висновком якої станом на 21 лютого 2001 року ОСОБА_4 страждав на психічні розлади, внаслідок чого не міг в повній мірі розуміти значення своїх дій та керувати ними (а.с.65-67).
Вважаючи цей висновок необ'єктивним відповідач заявив в суді першої інстанції клопотання про необхідність проведення повторної експертизи і це клопотання було задоволено.
За висновком комісійної судово-психіатричної експертизи, проведеної лікарями-експертами Львівської обласної державної клінічної психіатричної лікарні ОСОБА_4 станом на 21 лютого 2001 року хронічним психічним захворюванням не страждав і не перебував в стані тимчасового хворобливого розладу, а виявляв ознаки соматогенного (викликаного раковою інтоксикацією) глибокого астенічного синдрому.
Наявні в нього психічні порушення не досягли рівня психічної хвороби чи недоумства, тому не позбавляли його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Саме цей висновок обгрунтовано був прийнятий судом до уваги, оскільки він повністю узгоджується з іншими доказами, зокрема, допитаних в судовому засіданні свідків та нотаріуса, яка посвідчувала заповіт.
Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують підстав для скасування рішення немає.
На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст.307, 308, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дубенського міськрайонного суду від 10 березня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.