Справа № 22-ас-331 Голов. в 1 інст.-Ведяніна Т.О.
Категорія- А-12 Доповідач-Василевич B.C.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2006 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді-Василевича B.C. Суддів: Гордійчук С.О.,Демянчук С.В. при секретарі Чалій Н.О. з участю представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2, представників відповідачів Сосюка В.Х., Зінчика P.M., третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5- представника ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сарненського районного суду від 2 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Люхчанської сільської ради про визнання незаконними рішень Люхчанської сільської ради НОМЕР_1, НОМЕР_2 та її виконкому НОМЕР_3, до Сарненської районної державної адміністрації про визнання розпоряджень НОМЕР_4 та НОМЕР_5 незаконними, визнання схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї), проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) нечинними та покладення обов"язку по розробленню та затвердженню нового проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), а також визнання нечинними 150 актів на право власності на землю,-
встановила:
Рішенням Сарненського районного суду від 2 червня 2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Люхчанської сільської ради, її виконкому, Сарненської райдержадміністрації, сільськогосподарського приватного підприємства "Нива",треті особи без самостійних вимог ОСОБА_9 та інші -всього 150 осіб про визнання рішень Люхчанської сільської ради та розпоряджень Сарненської районної державної адміністрації щодо паювання земель колективної власності незаконними.
Не погодившись з постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій доводить про необґрунтованість постанови через невідповідність висновків суду обставинам справи та через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Поклавши в основу рішення протокол зборів членів КСП "Нива" від ЗО грудня 1999 року, суд не перевірив належним чином його достовірності та не з"ясував причину наявності двох протоколів за однією й тією ж датою, але з розходженнями.
Суд дійшов необгрунтованого висновку про затвердження проекту землеустрою зборами власників земельних паїв, оскільки представник Люхчанської сільської ради проведення таких зборів не підтвердив.
Суду були надані списки власників земельних часток (паїв), які не згідні з розподілом розпайованої землі і які ініціювали проведення зборів, але належної їм оцінки суд не дав.
Не врахувавши вимог закону про участь власників земельних паїв в розпаюванні землі колективного сільськогосподарського підприємства та в затвердженні проектної документації суд дійшов неправильного висновку про законність оскаржуваних рішень суб"єктів владних повноважень.
По наведених підставах просить про скасування постанови та ухвалення нової про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з"явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст.7 Закону України від 5 червня 2003 року №889-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості ) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляється державними та іншими землевпорядними організаціями, які отримали в установленому законом порядку ліцензії на проведення землевпорядних робіт, погоджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією адміністрацією і затверджується на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, та оформляється протоколом.
Такий проект було розроблено та погоджено рішенням Люхчанської сільської ради від НОМЕР_2 та розпорядженням Сарненської райдержадміністрації НОМЕР_5.
30 жовтня 2004 року проект землеустрою щодо організації території земельних часток колишнього КСП "Нива" та розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджено рішенням цих власників (т. 1, а.с- 227).
З наведеного слідує, що передбачений Законом порядок розподілу земельних часток дотримано.
Покликання в апеляційній скарзі на недійсність згаданого вище рішення зборів власників земельних часток (паїв) не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вимогу про це позивач в позовній заяві не заявляв.
Окрім того, оспоривши рішення суб"єктів владних повноважень, позивач не вказав в чому ж полягає порушення його прав як власника земельної частки (паю). Його вимоги зводяться до недотримання відповідачами встановленого законом порядку паювання земель колективної власності в цілому, тому і з цих підстав та з врахуванням встановлених ч. 1 ст. 11 КАС України засад змагальності сторін відмова в задоволенні позову є обгрунтованою.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі оспорюваних позивачем рішень 150 власникам земельних часток видані державні акти на право власності на земельні ділянки. Позивач вимагає визнати їх недійсними. Ці власники земельних часток ухвалою Сарненського районного суду від 28 квітня 2006 року визнані третіми особами, що не заявляють самостійних вимог і тому рішення щодо їхніх прав та обов"язків не може ухвалюватись. Зазначена ухвала позивачем в апеляційній скарзі не оскаржується. До того ж, вони не являються суб"єктами владних повноважень і заявлені до них вимоги щодо недійсності актів на право приватної власності на земельні ділянки не можуть бути предметом розгляду в адміністративному провадженні.
Враховуючи, що постанову ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої Інстанції не спростовують підстав для її скасування немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.198, 200, 205-206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Сарненського районного суду від 2 червня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.