Справа № 11a-464 2006 p.            Головуючий у 1 -й інстанції - Боймиструк С.В.

Категорія-ч.1 ст.286 КК України                                 Доповідач - Міщенко О.А

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2006 року судова палата в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючої - Міщенко О.А. Суддів - Іващука В.Я., Квятковського А.С. З участю прокурора - Шаповала C.O. Представник потерпілої - ОСОБА_1 Засудженого - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_3 на вирок Рівненського міського суду від 26 липня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_2, уродженець м.Рівного, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1;

- засуджений за ч.І ст.286 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 вісім тисяч гривень в рахунок відшкодування матеріальних витрат та вісім тисяч гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави 751 грн.82 коп. судових витрат.

ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 28 листопада 2005 року близько 18 год.10 хв., керуючи автомобілем ВАЗ-2103 д.н. НОМЕР_1 без документів на право керування ним, рухаючись по вул. Міцкевича в напрямку пр.Миру в м.Рівному в порушення п.12.3, п.18.1, п.1,4, п.1,5,п.2.1, п.2.3, п.4.16 Правил дорожнього руху на перехресті вул. Міцкевича та Гайдара вчинив наїзд на потерпілу ОСОБА_4, яка переходила проїжджу частину по нерегульованому переходу, заподіявши останній середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження по критерію тривалості розладу здоров'я.

В поданій на вирок суду апеляції потерпіла ОСОБА_4 покликається на м'якість призначеного судом покарання. Вважає, що суд безпідставно не задовольнив в повному обсязі її позовні вимоги щодо стягнення з засудженого збитків в рахунок відшкодування моральної шкоди.. Просить вирок скасувати, обрати ОСОБА_2 більш суворе покарання. В поданих до апеляції змінах просить вирок суду скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд, оскільки в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.І ст.135 КК України.

Заслухавши доповідача Міщенко О.А., доводи представника потерпілої ОСОБА_1, який просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, засудженого ОСОБА_2 про залишення вироку суду без зміни, думку прокурора Шаповала C.O. про залишення вироку суду без зміни, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтується на сукупності зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні достатніх і достовірних доказів.

Кваліфікація дій засудженого за ч.1 ст.286 КК України є вірною.

Призначаючи покарання засудженому, суд врахував щире каяття ОСОБА_2 у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину, дані про особу засудженого, який характеризується позитивно. Врахувавши всі ці обставини у їх сукупності суд визнав за можливе призначити ОСОБА_2 покарання мінімальне покарання, передбачене законом за вчинення даного злочину.

Доводи апеляції в частині призначення ОСОБА_2 м'якого покарання не заслуговують на увагу. Суд призначив ОСОБА_2 покарання з дотриманням вимог ст.65 КК України, відповідно до якої судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема, що злочин вчинений з необережності. Не заслуговують на увагу також доводи апеляції стосовно того, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки злочину, передбачені ч.1 ст.135 КК України. В матеріалах справи /а.с.42/ міститься постанова слідчого СВ УМВС України в Рівненській області Хмари Р.І. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.135 КК України. Дана постанова суду не скасована і потерпілою не оскаржувалась.

За висновком судово-медичного експерта від 5 січня 2006 року у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію тривалості розладу здоров'я, /а.с.49-50/. Даних, які спростовували або ставили під сумнів висновок даної експертизи не встановлено. Тому доводи представника потерпілої щодо наявності у ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень не можуть братись до уваги.

Що стосується цивільного позову, то при його вирішенні суд обґрунтовано, з врахуванням ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, характеру та обсягу страждань, яких зазнала потерпіла, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до вимог ст.1167 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України   від 31.03.1995 р. "Про судову практику   в   справах   про   відшкодування   моральної(немайнової)   шкоди визначив розмір моральної шкоди, яка підлягала стягненню з ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Вирок Рівненського міського суду від 26 липня 2006 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію потерпілої ОСОБА_3 - без задоволення.