Справа № 2-2303/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

21 листопада 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі

головуючого судді - Тустановського О.М.

при секретарі -      Друца А.В.

розглянувши попередньо у судовому засіданні м. Вознесенська Миколаївської області цивільну справу за позовомОСОБА_1 доОСОБА_2, Тімірязєвської сільської ради Вознесенського району про визнання права власності на земельну ділянку, суд

ВСТАНОВИВ:

12.11.2007 року позивачка звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 і Тімірязєвської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку.

У позові ОСОБА_1 посилається на те, що 22.08.2006 року помер її дід - ОСОБА_3

Згідно державного Акту про право приватної власності на землю, виданого 24 листопада 2001 року Тімірязєвською сільською Радою Вознесенського району на підставі рішення 19 сесії 3 скликання Тімірязєвської сільської Ради народних депутатів від 25.09.2001 року №1, її померлому діду належить земельна ділянка розміром 7,53 га на території Тімірязєвської сільської Ради.

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з зазначеної земельної ділянки. Заповіт на випадок смерті дід не робив.

Відповідно до ст.. 1265 ЦК України вона має право на спадщину, являючись спадкоємцем п»ятої черги за законом.

Окрім її, право на спадкування майна ОСОБА_3, має його дочка, її мати - ОСОБА_2, яка є спадкоємцем першої черги за законом, але не бажає приймати спадщину

Відповідно до ст.. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

У встановлений ст.. 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини з дня її відкриття, ні нею, ні її матір»ю - ОСОБА_2не подавалися заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За таких обставин вона не може використати своє право на спадкування та набути права власності на земельну ділянку площею 7,53 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що і стало підставою її звернення до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку.

При попередньому розгляді справи від позивача надійшла заява, в якій вона просить розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідачка ОСОБА_2 в суд не з»явилася, надала суд заяву про слухання справи у її відсутність, з позовом згодна.

Представник Тімірязєвської сільської Ради Вознесенського району позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на земельний ділянку визнав повністю., просив справу розглянути у його відсутність.

Дослідив матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог ч.2 ст. 1223 ЦК України в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначених у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Відповідно до ст.. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки

Так, із матеріалів вбачається, що померлий 22.08.2006 року ОСОБА_3. являється дідом позивачки, тобто остання є спадкоємцем п»ятої черги, і якому належить земельна ділянка розміром 7,53 га на території Тімірязєвської сільської Ради Вознесенського району. Відповідачка ОСОБА_2 як спадкоємець першої черги відмовилися від спадщини на користь позивача.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.1268 спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно до ст..81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка і відповідач ОСОБА_2 проживала разом з померлим в АДРЕСА_1. Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до ст.. 1265 ЦК України являється спадкоємцем належного померлому майна, що складається з земельної ділянки розміром 7,53 га.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15,  130, 174, 213-215, 218, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимогиОСОБА_1 задовольнити повністю. Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,53 га, кадастровий номер - НОМЕР_1, яка розташована на території Тімірязєвської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області.

На рішення може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд в строки, передбачені ст.294 ЦПК України.