справа № 415/8295/12
№ провадження 2/208/284/13
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
21 січня 2013 р. м. Дніпродзержинськ
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: судді Похвалітої С.М., при секретарі Пентраковської М.В.,
За участю:
- Позивача ОСОБА_1,
- Представника позивача ОСОБА_2,
- Представника третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, служби у справах дітей виконавчого комітету Заводської районної у місті Дніпродзержинську ради, ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5; третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, служби у справах дітей виконавчого комітету Заводської районної у місті Дніпродзержинську ради, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення, –
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_5 про визнання права на користування жилим приміщенням, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та вселення.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_1. В квартирі також зареєстрований відповідач ОСОБА_5 та їх син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач тривалий час чинить перешкоди в користуванні квартирою, не надає до неї доступу, а тому вона разом зі своїм малолітнім сином вимушена проживати в іншому місці. У зв’язку з тим, що вона не має можливості в повній мірі користуватися своєю власністю, вона звернулась до суду та прохає суд визнати за нею та її дитиною ОСОБА_4 право на користування квартирою за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул.Айвазовського, буд.№ 17АДРЕСА_2; відновити становище, яке існувало до порушення, а саме вселити її та дитину ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1, судові витрати покласти на відповідача.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, наведені в позові, прохала суд визнати за нею та її дитиною ОСОБА_4 право на користування квартирою за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул.Айвазовського, буд.№ 17АДРЕСА_2; відновити становище, яке існувало до порушення, а саме вселити її та дитину ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1, судові витрати покласти на відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та посилався на обставини викладені в позові, прохав суд визнати за позивачем та її дитиною ОСОБА_4 право на користування квартирою за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул.Айвазовського, буд.№ 17АДРЕСА_2; відновити становище, яке існувало до порушення, а саме вселити позивача та дитину ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1, судові витрати покласти на відповідача. Зазначив суду, що відповідач порушує право позивача та її дитини на користування їх власністю.
Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з’явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, служби у справах дітей виконавчого комітету Заводської районної у місті Дніпродзержинську ради, у судовому засіданні підтримала позовні вимоги прохала суд їх задовольнити.
Вислухавши позивача, представника позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 24 липня 2004 року знаходяться в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.8).
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що вбачається зі свідоцтва про народження, яке видане 24 липня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Заводського районного управління юстиції міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис № 215 (а.с.9).
Відповідно до свідоцтва про право власності, яке видане згідно розпорядженням 03 березня 2007 року № 5/681-р, Управлінням комунальної власності м.Дніпродзержинська міської ради, власниками квартири АДРЕСА_3 є позивач ОСОБА_1, її дитина ОСОБА_4, а також відповідач по справі ОСОБА_5 (а.с.10).
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Так, в судовому засіданні встановлено, що позивачу та її малолітній дитині ОСОБА_4 відповідач ОСОБА_5 перешкоджає в користуванні їх власністю, що вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 17 травня 2012 року дільничного інспектора Заводського РВ, згідно якого вбачається, що відповідач за вищезазначеною адресою змінив замки на вхідних дверях, внаслідок чого ОСОБА_1 не має змоги приникнути в квартиру (а.с.11).
Згідно до вимог ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Таким чином, позивач та її дитина мають право володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд, мають право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а саме частиною квартири АДРЕСА_4, яка належить їм на праві власності.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. За змістом ст. 16 та ч. 2, ч.3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права у спосіб, який або припинить це порушення, або відновить становище, яке існувало до порушення. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а в частини вимог щодо визнання за позивачем та її дитиною право на користування квартирою, суд вважає необхідним відмовити, у зв’язку з тим, що вона та її дитина є власниками та відповідно до вимог ст. 391 ЦК України вже мають право на користування своєю власністю, тобто частини квартири АДРЕСА_5.
Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати - судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 16, 317-319, 321, 386, 391, 369 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224, 233 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5; третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, служби у справах дітей виконавчого комітету Заводської районної у місті Дніпродзержинську ради, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення, задовольнити частково.
Усунути ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перешкоди в користуванні квартирою № 6 в будинку № 17 по вулиці Айвазовського в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області, шляхом вселення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в зазначену квартиру.
В іншій частині позовних вимог, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін апеляційної скарги, з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Похваліта С. М.