Справа № 219/837/2013- ц
2/219/834/2013
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.02.2013 року
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Шевченко Л.В.
при секретарі Івашко К.В.
позивача ОСОБА_1
відповідач директор КП «Садпроект» ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Артемівськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Колективного підприємства «Садпроект»
про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача - Колективного підприємства «Садпроект» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди, в якій вказав, що згідно з наказом № 120-к від 24.10.2000 року він працює на підприємстві сторожем. Станом на 21.01.2013 року утворилась заборгованість із заробітної плати в сумі 4569,39 грн. В порушення трудового законодавства, відповідач не виплачує йому заробітну плату, у зв’язку з чим, він вимушений звернутися до суду за захистом своїх інтересів. Позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги ст.ст. 115, 116, 237-1 КЗпП України, просить стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати - 4569,39 грн., середній заробіток за весь час затримки по день розгляду справи в суді – 3891,20 грн., моральну шкоду в сумі 2000 грн., накласти арешт на розрахункові рахунки відповідача.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити. 19.02.2013 року позивач надав суду заяву, у якій просив збільшити розмір виплати заборгованості із заробітної плати, вроахувавши додатково борг зо січень 2013 року в сумі 897,82 грн. Судом прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, як таку, що не суперечить чинному законодавству України.
Відповідач проти позову заперечував, просив в задоволенні позову відмовити на тих підставах, що проведеною Артемівською міжрайонною прокуратурою перевіркою встановлено, що станом на 01.01.2013 року має місце заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 69,9 т.грн., яку буде виплачено нарівні з іншими працівниками підприємства відповідно до графіку погашення боргу.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 94 КЗпП України заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Частиною 5 статті 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється у першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов’язань щодо оплати праці. Конституцією України гарантовано право працівника на отримання заробітної плати в строки, встановленні законодавством України.
Згідно з наказом № 120-к від 24.10.2000 року позивача прийнято на роботу сторожем.
Довідка № 3 від 21.01.2013 року, підписана директором підприємства ОСОБА_2 та гл. бухгалтером ОСОБА_3, свідчить про наявність заборгованості підприємства перед ОСОБА_1 із заробітної плати в сумі 4569,39 грн. Таким чином, заборгованість із заробітної плати в сумі 4569,39 грн. підтверджена належними доказами та не спростована відповідачем. В цій частині позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільненя не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред?явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Стосовно позовних вимог щодо виплати середнього заробітку за затримку розрахунку суд при ухваленні рішення виходить з такого.
Статтею 117 КЗпП України передбачена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні і зазначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Позивач працює на підприємстві відповідача, його не звільнено з роботи, а тому відповідальність за затримку розрахунку при звільненні у вигляді середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку не може бути застосована, а тому позов в частині стягнення суми 3891,20 грн. задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд враховує, що несвоєчасна виплата заробітної плати позивачу призвела до того, що він вимушений був звертатися до знайомих, щоб позичати гроші на лікування його дружини, відсутність грошових коштів привносило в його сімейний уклад моральні страждання, оскільки він не міг купити своєчасно ліки та необхідне харчування для хворої близької людини, для його дружини. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди та враховуючи конкретні обставини справи, характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав позивач, їх тривалість, виходячи з вимог розумності, виваженості та справедливості, моральні страждання позивача, суд оцінює їх в 500 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
У відповідності з вимогами ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з п.27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” виходячи з принципу процесуального рівноправ’я сторін та враховуючи обов’язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Сторони, подаючи докази, реалізують своє право по доказуванню і одночасно виконують обов'язок по доказуванню, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок по доказуванню покладається також на третіх осіб, прокурора, органи державного управління й інших осіб, які беруть участь у справі і в правовому становищі прирівнюються до сторін. Отже, обов'язок по доказуванню покладається на того, хто звернувся за допомогою до суду.
Принцип змагальності в загальному вигляді закріплений у Конституції України, ст. 129 якої передбачає, що однією з основних засад судочинства є змагальність сторін, свобода в наданні ними доказів та в доведенні перед судом їх переконливості. У контексті зазначених положень вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це – обов’язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Отже, сторони виконують функцію суб’єктів доказування при встановленні юридично значущих фактів, що відповідає вимогам змагального цивільного процесу.
Суд вважає, що пояснення відповідача, викладені у запереченнях не можуть бути прийняті до уваги, оскільки графік погашення заборгованості не містить ані прізвищ працівників, яким підприємство має виплати заборгованість із заробітної плати, ані строків погашення заборгованості та сум боргу тощо. Доказів оплати заборгованості із заробітної плати відповідач не надав.
Вимога позивача щодо накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача з метою забезпечення цивільного позову не підлягає задоволенню, оскільки, по-перше, вона повинна бути оформлена у формі заяви відповідно до статті 151 ЦПК, по-друге, позивач повинен довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чого не було зроблено позивачем.
Відповідно до п. 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати в сумі 214,60 грн. з відповідача.
Згідно статті 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць в сумі 885 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 88, 107, 208, 213-215, 367 ЦПК України, ст.ст. 38, 116, 117, 232, 233, 237-1 КЗпП України, суд –
ВИРІШИВ:
Заяву про збільшення позовних вимог прийняти до розгляду.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Колективного підприємства «Садпроект» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди - задовольнити частково в сумі 5967,21 грн.
Стягнути з Колективного підприємства «САДПРОЕКТ» (84571, с. Опитне Артемівського району, Донецької області, вул. Радянська, 247, р/р 2600000000100491 в ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023, м. Київ, код ЄДРПОУ 00415340) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (84571, Донецька область, Артемівський район, с. Опитне, вул. Радянська, 251, ідентифікаційний код – НОМЕР_1) заборгованість із заробітної плати в сумі 4569,39 грн., заробітну плату за січень 2013 року в сумі 897,82 грн. та моральну шкоду в сумі 500 грн. В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Стягнути з Колективного підприємства «САДПРОЕКТ» (84571, с. Опитне Артемівського району, Донецької області, вул. Радянська, 247, р/р 2600000000100491 в ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023, м. Київ, код ЄДРПОУ 00415340 на користь Держави Україна судовий збір у розмірі 229,40 гривень.
Стягнути з Колективного підприємства «САДПРОЕКТ» (84571, с. Опитне Артемівського району, Донецької області, вул. Радянська, 247, р/р 2600000000100491 в ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023, м. Київ, код ЄДРПОУ 00415340 на користь Держави Україна судовий збір у розмірі 114,70 гривень.
Відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача.
Допустити негайне виконання рішення у справі про присудження ОСОБА_1 заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, в сумі 885 грн.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя Л. В.Шевченко