^{Апеляційний суд міста Севастополя}

Справа № 22ц-1209/2006р.                Головуючий у першій

інстанції  Лядова Т.Р.

Категорія 41 Доповідач у апеляційній

                            інстанції Зотов B.C.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

09 листопада 2006 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста  Севастополя в складі:

головуючого      -  Єфімової В.О.

суддів                           -  Зотова B.C., Коваленко О.Ю.

при секретарі    -  Благовидові А.В.,

за участю ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представників ПП „Севтранстрест" - Маренчук В.А., Маликов А.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Ленінського району М.Севастополя від 20 вересня 2006р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства „Севтранстрест" про стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2006р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного підприємства (далі ПП) „Севтранстрест" і просив стягнути компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 650 грн., вихідну допомогу в сумі 1950 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01.04.2004р. працював на

посаді  відповідального  за  технічний  стан  автомобілів  у    ПП

„Севтранстрест",  заробітну  плату не  отримував,  відпустка   за

відпрацьований час не надавалась. Вказує, що 10.09.2005р. він

був повідомлений про звільнення,  з наказом про звільнення        не

ознайомлений, в  трудовій книжці записи про прийом на роботу   та

звільнення відсутні.

Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 20 вересня 2006р. в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та задовольнити його позов, мотивуючи свої вимоги тим, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Вказує, що суд помилково дійшов висновку про відсутність між сторонами трудових відносин та не врахував, що він писав заяву про прийняття на роботу,  на підставі чого був виданий наказ,  в подальшому скасований відповідачем в односторонньому порядку.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_1 районний суд виходив з того, що між позивачем і відповідачем склалися цивільно-правові відносини при яких позивач брав на себе зобов'язання виконувати роботу по перевірці технічного стану транспортних засобів відповідача, за що одержував відповідну винагороду.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 02.04.2004 р. відповідачем виданий наказ НОМЕР_2 про призначення позивача на посаду контролера за технічним станом автомобілів з правом підпису на путніх листах (а.с.7).

Наказом НОМЕР_1 відповідачем скасований наказ НОМЕР_2 зважаючи на відсутність посади відповідального контролера у штатному розкладі, відсутність заяви ОСОБА_1, його трудової книжки, довідки проходження медичної комісії на допуск до роботи з джерелом підвищеної небезпеки та відсутності свідоцтва про проходження кваліфікаційних знань за технічним станом автомобілів(а.с.21).

Крім того, судом встановлено, що позивач в період з квітня 2004р. по вересень 2005р. був головою правління гаражного кооперативу «Центр-2», який здавав в оренду підприємству відповідача майданчик для стоянки транспортних засобів, огляд технічного стану який здійснював позивач, за що одержував винагороду від водіїв. Дані обставини не заперечувались позивачем в судовому засіданні.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що між позивачем і відповідачем склалися цивільно-правові відносини.

Доводи ОСОБА_1 про те, що від був прийнятий на підприємство відповідача з посадовим окладом 650 грн., спростовуються матеріалами справи.

Згідно штатного розкладу (а.с.23,24), посада контролера за технічним станом автомобілів відсутня.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд помилково дійшов висновку про відсутність між сторонами трудових відносин, судова колегія не може прийняти до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на законі та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія не знаходить підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну  скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 20 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дна набрання законної сили до Верховного Суду України.