Провадження № 2/2508/1106/2012р. Справа № 2508/8054/2012 р.

Рішення

іменем України

11.12.2012 смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді Бузунко О.А.

при секретареві Галюк Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стависької сільської ради Козелецького району Чернігівської області, Управління Держкомзему в Козелецькому районі Чернігівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадщину за заповітом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2. Позивач прийняв спадщину, так як у встановлений законодавством строк звернувся до Козелецької районної державної нотаріальної контори з відповідною заявою, проте для оформлення спадщини (земельна ділянка) необхідний сертифікат на земельний частку (пай) ЧН № 0129317, який свого часу видавався на ім'я чоловіка спадкодавця і був втрачений.

В судове засідання позивач не з'явився, від нього надійшло клопотання про можливість розгляду справи за його відсутності; позовні вимоги ним підтримуються повністю.

В судове засідання представник Управління Держкомзему в Козелецькому районі Чернігівської області не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від нього надійшла заява про можливість розгляду справи за його відсутності. Позовні вимоги визнає повністю.

Від Стависької сільської ради надійшла заява про визнання позовних вимог в повному обсязі і про можливість розгляду справи без присутності представника сільської ради.

За таких підстав суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності позивача та відповідачів на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та відповідно до статті 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть. За життя ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений секретарем виконкому Стависької сільської ради Козелецького району Чернігівської області 6 травня 2010 року, відповідно до якого все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого не складалося, заповідала ОСОБА_1.

На підставі аналізу копії матеріалів спадкових справ, отриманих від Козелецької районної державної нотаріальної контори встановлено таке:

- ОСОБА_2 не подавала заяви про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3;

- на ім'я ОСОБА_1 ОСОБА_2 6 травня 2010 року було залишено заповіт:

- 23 листопада 2010 року ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Стависької сільської ради Козелецького району Чернігівської області від 22 жовтня 2012 року ОСОБА_2 вступила в управління спадковим майном до закінчення 6-ти місяців з дня смерті чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються ЦК України.

На час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 діяли норми ЦК УРСР в редакції 1963 року, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми цього кодексу.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_2 відповідно до діючого на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 законодавства, прийняла її шляхом вступу в управління спадковим майном, що підтверджується викладеним вище.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до статей 1217 та 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Особливості спадкування прав на земельну ділянку визначені у земельному законодавстві.

Ст. 80 ЗК України закріплено право громадян мати у приватній власності земельні ділянки. Норма п. «г» ч. 1 статті 81 ЗК України однією з підстав набуття права приватної власності на землю визнає перехід її у спадщину.

Враховуючи викладене вище, суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 право власності на визначену вище земельну ділянку.

В позовній заяві міститься клопотання судові витрати з відповідачів не стягувати.

Керуючись ст.ст. 1217, 1218, 1225 ЦК України, ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст. 80, 81 ЗК України, ст.ст. 10, 15, 57, 60, 174, 197, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Стависької сільської ради Козелецького району Чернігівської області, Управління Держкомзему в Козелецькому районі Чернігівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 (в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2) право власності на земельну ділянку площею 4,12 га із земель колективної власності колишнього ім. Ілліча на території Стависької сільської ради Козелецького району Чернігівської області, що належало спадкодавцю після смерті чоловіка ОСОБА_3 (на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) ЧН № 0129317 належного ОСОБА_3).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Козелецький районний суд Чернігівської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Бузунко О.А.