Справа № 1/0907/249/2011
Провадження № 11/779/100/13
Категорія ст.115 ч.2 п.п.6,12 КК України
Головуюча у першій інстанції Деркач Н.І.
Суддя-доповідач Томенчук Б.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі :
головуючого судді Томенчука Б.М.,
суддів Флісака Р.Й., Ткачук Н.В.,
участю прокурора Свірідова Д.І.,
потерпілої ОСОБА_3,
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 21 грудня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаною ухвалою кримінальна
справа про обвинувачення: ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 неодруженого, з середньою спеціальною освітою, працюючого охоронцем дитячого садка "Катруся" в м. Івано-Франківську, українця, громадянина України, не судимого, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого
ст.115 ч.2 п.п.6, 12, ст.187 ч.4, ст.357 ч.3 КК України повернута прокурору м. Івано-Франківської області для організації додаткового розслідування з метою усунення неповноти та неправильності досудового слідства.
Запобіжний захід ОСОБА_5 залишено попередньо обраний - тримання під вартою.
Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він вчинив вбивство ОСОБА_6 з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб; вчинив розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, спрямованими на заволодіння майном у особливо великих розмірах, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, від яких наступила смерть потерпілого; незаконне заволодіння шляхом розбою та умисне вбивство з корисливих мотивів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, паспортом та іншими важливим особистими документами за наступних обставин.
ОСОБА_5 та невстановленій слідством особі стало відомо, що житель м. Івано-Франківська займається операціями по обміну валют по вул. Дністровській та приблизно о 18 годині ОСОБА_5 повертається додому на АДРЕСА_2, зберігаючи при собі значну суму грошей.
29 січня 2010 року приблизно о 18 годині ОСОБА_5 та невстановлена слідством особа, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення розбійного нападу, озброїлися заздалегідь заготовленими палицями та прибули до під,їзду АДРЕСА_3, де чекали на потерпілого ОСОБА_6, який прибув туди через декілька хвилин. Там ОСОБА_5 разом із невстановленою слідством особою відкрито напали на ОСОБА_6 та із метою позбавлення життя відкрито нанесли йому з усієї сили палицями дванадцять цілеспрямованих ударів у життєво важливі ділянки тіла - голову, шию, грудну клітку, в результаті чого спричинили потерпілому несумісні з життям тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент спричинення та перебувають у прямому причинному зв'язку зі смертю потерпілого, яка наступила 04 лютого 2010 року в Івано-Франківській ОКЛ.
Після цього ОСОБА_5 разом із невстановленою слідством особою вирвали із рук ОСОБА_6 його сумку вартістю 100 грн., в якій знаходилися гроші, а саме: 10 000 доларів США, які згідно курсу Національного Банку України становлять 80 012 грн.; 7000 євро, які згідно курсу Національного Банку України становлять 78405, 6 грн.; 240 англійських фунтів стерлінгів, які згідно курсу Національного Банку України становлять 3120 грн.; 200 канадських доларів, які згідно курсу Національного Банку України становлять 1511,18 грн.; 27 000 російських рублів, які згідно курсу Національного Банку України становлять 7101 грн.; 250 польських злотих, які згідно курсу Національного Банку України становлять 687,92 грн.; 160 000 грн., а також золотий ланцюжок з хрестиком вартістю 30 000 грн.; золотий годинник із золотим браслетом вартістю 45 000 грн.; паспорт громадянина України на ім,я ОСОБА_6; паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім,я ОСОБА_6; карточки поповнення рахунків операторів "Київстар", "МТС", "Білайн", "Life" на загальну суму 4000 грн.
Таким чином ОСОБА_5 та невстановлена слідством особа відкрито заволоділи майном ОСОБА_6 на загальну суму 409937,7 грн., чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду в особливо великих розмірах, а з місця злочину втекли. ОСОБА_6 був доставлений в Івано-Франківську ОКЛ, де 04 лютого 2010 року від отриманих тілесних ушкоджень, несумісних і небезпечних для життя, помер.
В апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню з підстав істотного порушення кримінально-процесуального закону, неповноти судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Покликається на те, що судом не дотримано вимог ч.1 ст.281 КПК України, а також вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005 року " Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування ". Просить ухвалу Івано-Франківського міського від 21.12.2012 року про направлення справи на додаткове розслідування скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
У своїх апеляційних скаргах обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 просять змінити ухвалу Івано-Франківського міського від 21.12.2012 року, зокрема, в частині зміни запобіжного заходу ОСОБА_5 з тримання під вартою на підписку про невиїзд, покликаючись на те, що судом не враховано такі обставини: ОСОБА_5 сприяв розкриттю злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та праці, позитивно характеризується за місцем проживання, роботи та навчання.
Заслухавши доповідь судді Томенчука Б.М., пояснення прокурора, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4, які підтримали вимоги своїх апеляцій, потерпілу, яка підтримала апеляційні вимоги прокурора, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції не підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005 року " Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування " повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.
Згідно ч.1 ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що в порушення вимог ст.22 КПК України кримінальна справа розслідувана неповно та поверхово, не вжито необхідних заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а тому, колегія суддів вважає, що органу досудового слідства необхідно виконати слідчі дії запропоновані судом першої інстанції, а саме:
1 суд правильно визнав за необхідне проведення ряду слідчих дій щодо перевірки алібі ОСОБА_5 про те, чи на момент вчинення злочину він дійсно знаходився по місцю свого проживання, шляхом детальної перевірки телефонних з'єднань стаціонарного телефону, що знаходився в квартирі ОСОБА_5 та телефонних з'єднань мобільних телефонів батьків ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 29.01.2010;
2 не встановлено та не допитано осіб, які могли бути боржниками та кредиторами ОСОБА_6, отримували чи надавали 29.01.2010 чи напередодні грошові кошти, чи надавали йому в заставу вироби із золота;
3 не встановлено та не допитано осіб, які надавали ОСОБА_6 картки поповнення рахунків операторів мобільного зв'язку, що фігурують у постанові про пред'явлення обвинувачення та цивільному позові;
4 не встановлено та не допитано осіб, дані про яких записані в карті пам'яті та телефонних з'єднаннях обох телефонів ОСОБА_6;
5 не встановлено та не допитано власника автомобіля вишневого кольору марки "Акура" або "Інфініті", що близько 18 год. 29.01.2010 знаходився в дворі будинку АДРЕСА_4 стосовно обставин пов'язаних з нападом на ОСОБА_6;
6 не встановлено та не допитано ОСОБА_9, особу, яка могла в ймовірний час нападу на ОСОБА_6 29.01.2010 перебувати разом з свідком ОСОБА_10 в дворі будинку АДРЕСА_4;
7 не встановлено та не допитано осіб, які могли б підтвердити, що 29.01.2010 ОСОБА_6 займався обміном валют поблизу універмагу "Прикарпаття" в м. Івано-Франківську;
8 не проведено слідчі дії на предмет встановлення обставин виконання ОСОБА_11 роботи з обміну валют, графіку робочого часу, фінансових документів за 29.10.2010, часу здачі кіоску під охорону, часу отримання та здачі готівки;
9 не проведено необхідні слідчі дії по встановленню місця знаходження та власника транспортного засобу " Тойота Такума" д.н.з. НОМЕР_1 наявності реєстраційних документів на цей автомобіль, часу його придбання в колишнього власника;
10 не встановлено та не допитано осіб, з якими ОСОБА_6 29.01.2010 міг вживати алкогольні напої;
11 належним чином не перевірено алібі свідка ОСОБА_12, шляхом детального допиту свідків, які його підтверджують;
12 не в повному обсязі допитано свідка ОСОБА_13 для встановлення кого саме він бачив на місці вчинення злочину, не проведено з його участю впізнання, відтворення обстановки та обставин події.
Враховуючи, що зазначену неповноту досудового слідства суд не міг усунути під час судового розгляду справи, оскільки для їх усунення необхідно було провести цілий ряд оперативно-слідчих та слідчих дій, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обгрунтовано направив справу на додаткове розслідування із зазначених в ухвалі підстав. А тому доводи в апеляції прокурора колегія суддів вважає безпідставними.
В процесі додаткового розслідування, як і зазначив у своїй ухвалі суд першої інстанції, слід із дотримання вимог кримінального процесу встановити дійсні обставини справи і прийняти обґрунтоване та законне процесуальне рішення.
Подані обвинуваченим ОСОБА_5 та його захисником ОСОБА_4 апеляційні скарги не входять до переліку тих, на які може бути подана апеляція, передбаченого ст.ст.347,382КПК України 1960 року (перелік яких є вичерпним), тому їх апеляційні скарги на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 21.12.2012 року щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_5 оскарженню, у даній справі, не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382КПК 1960 року, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 21 грудня 2012 року відносно ОСОБА_5 - без змін.
Головуючий Б.М. Томенчук
Судді Н.В. Ткачук
Р.Й. Флісак
Згідно з оригіналом
Суддя Б.М. Томенчук