УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня 26 Колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючого - судді Панасенкова В.О. Суддів: Парапана В.Ф., Громіка Р.Д., при секретарі: Бондаренко Н.В.
за участю представника відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та представника Агенції нерухомості "Атланта" ТОВ - Саранськова М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 липня 2006 року
за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третьої особи: Агенції нерухомості "Атланта" Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення авансу та штрафу,
встановила:
31 жовтня 2005 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третьої особи: Агенції нерухомості "Атланта" ТОВ про визнання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним. В заяві позивач ОСОБА_4 зазначав, що 18 липня 2005 року в Агенції нерухомості "Атланта" ТОВ він уклав з відповідачкою ОСОБА_1 попередній договір, відповідно до якого в строк до 30 листопада 2005 року вони повинні були укласти та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу частини домоволодіння АДРЕСА_1. У попередньому договорі були передбачені усі істотні умови основного договору. Для забезпечення виконання основного договору у рахунок належних з нього платежів, він передав відповідачці ОСОБА_1 гроші в сумі 27 500 грн. На момент укладення попереднього договору спірне домоволодіння складалося з двох будинків - один старої забудови, другий - нової забудови, який він повинен був придбати.
Правовстановлюючих документів на жили будинки були відсутніми, тому відповідачки звернулися до суду з позовом про визнання права власності на зазначені будинки. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2005 року за ОСОБА_1 було визнано право власності на будинок старої забудови під АДРЕСА_1, за її донькою, відповідачкою ОСОБА_2, - на будинок нової забудови під АДРЕСА_2.
Він звернувся до відповідачок з пропозицією укласти попередній договір у нотаріальній формі з уточненнями, але вони відмовилися від цього.
Посилаючись на ці обставини, та на ст. ст. 220 ч. 2, 635 ч. 1, 657 ЦК України позивач ОСОБА_4 просив суд визнати попередній договір про укладення до 30 листопада 2005 року угоди купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_2, розташованого на земельній ділянці пл. 309 кв.м., між відповідачкою ОСОБА_2 та ним, дійсним.
13 грудня 2005 року позивач ОСОБА_4 змінив вимоги і посилаючись на те, що угода купівлі-продажу спірного будинку не була укладена до ЗО листопада 2005 року з вини відповідачки ОСОБА_1, яка не виконала умови, зазначені у п. 3.1.1. - 3.1.7. договору, і у відповідності до п.
Справа № 22-5581\06 Категорія: 11
Головуючий у першій інстанції Вербицька Н.В. Доповідач апеляційної інстанції Панасенков В.О.
4.6 договору зобов'язана повернути йому аванс в сумі 27 500 грн. і уплатити штраф в сумі 100% суми авансу - 27 500 грн., просив суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 аванс та штраф на загальну суму 55 000 грн.
Відповідачки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проти позову заперечували і в своїх поясненнях зазначали, що договір купівлі-продажу частини будинку з позивачем ОСОБА_4 не відбувся з вини останнього, який відмовився укладати договір і звернувся з позовом до суду. Позивачем не доведені обставини наміру придбати частину домоволодіння нової забудови. Згідно попереднього договору від 18 липня 2005 року позивач ОСОБА_4 мав намір купити домоволодіння старої забудови, яку вони продавати не відмовлялися.
Представник третьої особи, Агенція нерухомості "Атланта" ТОВ, в своїх поясненнях зазначав, що між позивачем ОСОБА_4 і ОСОБА_1 був укладений договір щодо купівлі-продажу у певний строк будинку нової побудови, що складається з трьох поверхів за адресою АДРЕСА_1. Після оформлення правоустанавлюючих документів на свої будинки відповідачі відмовилися продавати позивачу зазначений будинок.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_4 задоволений. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь позивача аванс в сумі 27 500 грн. і штраф в сумі 27 500 грн.
В апеляційній скарзі відповідачіОСОБА_1 і ОСОБА_2 просять рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову у частині стягнення авансу в сумі 27 500 грн., мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення штрафу є незаконним і необґрунтованим. Крім того, апелянти просили суд надати розстрочку у виконанні рішення суду та скасувати заходи забезпечення позову.
Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, але про час і місце розгляду справи був сповіщений у встановленому законом порядку, що підтверджується повідомленням про виклик в суд. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України його неявка у даному випадку не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2, пояснення на апеляцію представника відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та представника Агенції нерухомості "Атланта" - Саранскова М.Г., перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачкаОСОБА_1 порушила зобов'язання щодо продажу позивачу ОСОБА_4 частини домоволодіння. Тому відповідно до п. 4.6 попереднього договору від 18 липня 2005 року вона зобов'язана сплатити позивачу суму авансу і суму штрафу в розмірі 100 % від суми авансу.
При цьому суд першої інстанції застосував ст. ст. 610, 611, 546, 549 ЦК України.
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і судом порушені норми матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 липня 2005 року в Агенції нерухомості "Атланта" ТОВ між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_1 у простій письмовій формі було укладено попередній договір, відповідно до умов якого в строк до ЗО листопада 2005 року сторони зобов'язуються укласти та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу частини домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 8).
Для забезпечення виконання договору позивач ОСОБА_4 передав відповідачці ОСОБА_1 гроші в сумі 27 500 грн., що визнається сторонами в судовому засіданні.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2005 року за ОСОБА_1
Справа № 22-5581\0б Категорія: 11
Головуючий у першій інстанції Вербицька Н.В. Доповідач апеляційної інстанції Панасенков В.О.
було визнано право власності на будинок старої забудови під АДРЕСА_1, за її дочкою, відповідачкою ОСОБА_2, - на будинок нової забудови під АДРЕСА_2 (а.с. 7).
12 серпня 2005 року КП "Одеське МБТІ та РОН" прийнято рішення про реєстрацію права власності відповідачки ОСОБА_2 на жилий будинок АДРЕСА_2 (а.с. 6).
Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України попередній договір укладається у формі встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена - у письмовій формі.
Відповідно до положень ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та держаній реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемний.
Попередній договір від 18 липня 2005 року, укладений між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_1, є нікчемний.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачкаОСОБА_1 повинна повернути позивачу ОСОБА_4 аванс в сумі 27 500 грн.
Таким чином, позов ОСОБА_4 у частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 є законним і обґрунтованим і підлягає задоволенню. У задоволенні позову у частині стягнення штрафу в сумі 27 500 грн. слід відмовити, оскільки законних підстав для застосування до спірних правовідносин забезпечення виконання зобов'язань немає.
Не відповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та не застування судом закону, який регулює виникли між сторонами по справі правовідносини, а саме, ст. ст. 220 ч. 1, 635 ч.1, 657 ЦК України, відповідно до п. п. З, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про задоволення позову ОСОБА_4 частково.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. п. З, 4, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 липня 2006 року скасувати й ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третьої особи: Агенції нерухомості "Атланта" Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення авансу та штрафу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аванс в сумі 27 500 грн.
В іншій частині позову ОСОБА_4 відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням.
Справа № 22-5581\06 Категорія: 11
Головуючий у першій інстанції Вербицька Н.В. Доповідач апеляційної інстанції Панасенков В.О.