АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа №   22ц-2017    2006 р.                                            Головуючий по 1 інстанції

Категорія інші спори                                                                                  - Гудзюк І.В.

Доповідач в апеляційній Інстанції   - Трюхан Г.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"9" листопада 2006 р Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                            Кісіля М.О.

суддів                                        Трюхана Г.М., Бородійчука В.Г.

при секретарі                           Федьорко М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Смілянського міськрайонного суду від 19 вересня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановила:

Позивачка звернулась до відповідача з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позову вказувала, що відповідач, колишній чоловік її матері, наніс їй тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, синця повіки правого ока та ін.

Посилаючись на те, що на лікування вона витратила 170 грн. 76 коп. просила стягнути цю суму на її користь.

Також просила стягнути на її користь і моральну шкоду , розмір якої визначила в сумі 5000 грн.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду від 19 вересня 2006 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі на це рішення ОСОБА_1 просить його скасувати і постановити нове про задоволення її позову.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з слідуючих підстав.

Як вбачається з матеріалів справи заподіював шкоди ОСОБА_2 згідно висновку судово-психіатричної експертизи страждає психічним захворюванням і на момент нанесення шкоди не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відповідно до вимог ст. 1186 ЦК України шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не відшкодовується. З урахуванням матеріального становища потерпілого та особи, яка завдала шкоди, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди частково або в повному обсязі.

Тому, давши належний аналіз та оцінку обставинам справи, районний суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що з врахуванням непрацездатності відповідача, який є інвалідом 2-ї групи, його матеріального становища в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, судова палата, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а рішення Смілянського міськрайонного суду від 19 вересня 2006 р. залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом 2-х місяців в касаційному порядку.