АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-789 2006 року Категорія: ст. 286 ч. 2 КК України
Головуюча у першій інстанції Семенова Л.М.
Доповідач апеляційного суду Фаріонова О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого Ржепецького О.П.
суддів Гребенюк В.І., Фаріонової О.М.
за участю прокурора Земляного В.М.
потерпілої ОСОБА_1
представника потерпілої ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3
"17" жовтня 2006 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_1 на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 10 серпня 2006 року, яким
ОСОБА_3, уродженець і мешканець смт. Первомайське Жовтневого району Миколаївської області, не судимий,
- засуджений за ст. 286 ч. 1 КК України на 2 роки обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Відповідно до п. З ч.І ст. 76 КК України на засудженого покладено обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1в рахунок відшкодування моральної шкоди 6000 грн.
Згідно вироку, 16 листопада 2004 року близько 21 години, ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем ГАЗ 33021, державний номер НОМЕР_1, рухаючись по сухому дорожньому покриттю, виїздив з під'їзду будинку і заднім ходом рухався по перехрестю вул. Заводській в смт. Первомайське Жовтневого району Миколаївської області та виявив неуважність до дорожніх обставин та їх змін, порушивши п. п. 10.2Д0.10Д2.3Д3.1ДЗ.З Правил дорожнього руху України, в результаті чого вчинив наїзд задньою частиною свого автомобіля на ОСОБА_1, яка переходила проїжджу частину дороги.
Внаслідок цього потерпілій ОСОБА_1 заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді переломів кісток тазу справа зі зміщення уламків, забою головного мозку 1-го ступеню, чисельних забоїв і саден тіла, шоку 1-го ступеню, обширної підшкірної посттравматичної гематоми правої голені.
В апеляції потерпіла ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд для призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи. Вважає необгрунтованими висновки судово-медичної експертизи, яка, на думку апелянта, неправильно встановила ступінь тяжкості заподіяних їй тілесних ушкоджень.
Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілої ОСОБА_1 та її представника на підтримку поданої апеляції, думку засудженого ОСОБА_3 та прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.І КК України, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими судом доказами, які покладені в основу вироку, і апелянтом не оспорюються.
Твердження потерпілої ОСОБА_1 про неправильність встановлення їй ступеню тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень позбавлені підстав.
Згідно висновків судово-медичної експертизи № 190 від 26.01.2005 року та додаткових судово-медичних експертиз від 05.04.2005 року та 02.12.2005 року, потерпілій ОСОБА_1 в результаті дорожньо-транспортної' пригоди 16.11.2004 року заподіяні тілесні ушкодження у вигляді переломів кісток тазу справа зі зміщення уламків, забою головного мозку 1-го ступеню, чисельних забоїв і саден тіла, шоку 1-го ступеню, обширної підшкірної посттравматичної гематоми правої голені. По ступеню тяжкості тілесні ушкодження тазу та лівого передпліччя відносяться до категорії середньої тяжкості по критерію тривалості розладу здоров'я (а.с. 29-30, 50-51,107-108).
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що після ДТП стан її здоров'я значно погіршився, з'явилися хвороби печінки та цукровий діабет, їй призначена 2 група інвалідності, а тому стверджувала, що висновки зазначених судово-медичних експертиз про встановлення їй ступеню тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень є необгрунтованими.
Однак, ці пояснення спростовуються висновками додаткової судово-медичної експертизи від 02.12.2005 року, згідно яким при подальшому лікуванні у потерпілої виявлені порушення опорно - рухового апарату верхніх та нижніх кінцівок, які знаходяться в прямому причинному зв язку з перенесеною травмою та по критерію стійкої втрати працездатності відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості (а.с. 107-108).
Крім того, враховуючи клопотання потерпілої в судовому засіданні та виходячи з її пояснень, судом призначено проведення комісійної судово -медичної експертизи, відповідно до висновків якої № 20-к від 20.06.2006 року (а.с.215-218) хвороби ОСОБА_1 не перебувають в прямому причинному зв'язку з отриманою нею травмою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а має місце лише загострення хронічних захворювань, які на підставі п.4.7 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995 року №6, не враховуються при оцінці ступеня тяжкості.
Таким чином, дослідивши наведені докази, суд дав їм належну оцінку, зазначивши у вироку про безпідставність пояснень потерпілої про наявність у неї більш тяжких тілесних ушкоджень.
Підстав для призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи немає, оскільки досліджені судом висновки судово-медичної експертизи та комісійної експертизи належним чином обґрунтовані, в них містяться відповіді на поставлені питання щодо встановлення тяжкості заподіяних потерпшій тілесних ушкоджень, в тому чисті з'ясовані питання, які наводить в апеляції потерпша.
З огляду на наведене, підстав для скасування вироку суду, як просить апелянт, немає.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія судців -
ухвалила:
Апеляцію потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 10 серпня 2006 року у відношенні ОСОБА_3 залишити без зміни.