Копія

Справа №1805/5708/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - Прокудіна Ніна Геннадіївна

Номер провадження 22-ц/788/396/13 Суддя-доповідач - Маслов В. О.

Категорія - 24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Маслова В. О.,

суддів - Гагіна М. В., Дубровної В. В.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду у м.Суми цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4

на заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 10 серпня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення,

в с т а н о в и л а :

26 квітня 2012 року ТОВ «Сумитеплоенерго» звернулося до суду з вказаним позовом про стягнення з відповідачів 6409 грн. 88 коп. заборгованості за надання послуг з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 у періоді з 1 лютого 2006 року по 31 серпня 2011 року.

Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 10 серпня 2012 року позов ТОВ «Сумитеплоенерго» задоволено, стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість за надані послуги з централізованого опалення в сумі 6409, 88 грн. солідарно. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі апелянти, посилаючись на те, що судом безпідставно не застосовано позовну давність до вимог позивача, немає договору про надання послуг з теплопостачання, споживачі не знають якою є абонентська плата за послуги, товариством здійснюється незаконний облік тепла, який має обраховуватися відповідно до кількості та площі теплоносія, а не за площею квартири, просять рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог товариства.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтримали доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача ОСОБА_5, яка вважала рішення місцевого суду правильним, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню на підставі п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Сторони у справі визнають, що впродовж багатьох років відповідачі отримували послуги з теплопостачання до своєї квартири в АДРЕСА_1, які з 2005 року їм надавало товариство «Сумитеплоенерго». Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі проживають у вказаній квартирі, є споживачами теплової енергії, оплачують її нерегулярно, у періоді з 1 лютого 2006 по 31 серпня 2011 року мають заборгованість 6409 грн. 88 коп. за спожите тепло, а тому саме вони і повинні погасити всю цю заборгованість на підставі ст.ст.67, 68 ЖК України. Однак повністю з таким рішенням суду погодитися не можна, оскільки цей висновок місцевим судом зроблений по неповно з'ясованим обставинам справи.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі коли жиле приміщення належить особі на праві власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме така особа.

Суд першої інстанції вирішив спір без урахування вимог цього закону і без з'ясування кола власників квартири, у якій проживають відповідачі.

З наданих відповідачкою документів вбачається, що квартира №24 з опалювальною площею 78,7 кв.м. належить відповідачці 3/4 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого першою Сумською ДНК 28 липня 1997 року, та її сину ОСОБА_6 1/4 частина на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Сумського нотаріального округу 10 вересня 2001 року. Позов до останнього у даній справі не заявлений і не розглядається. Отже, саме ці особи повинні утримувати свою власність і нести витрати по її утриманню за фактично отримані і спожиті послуги, у тому числі і за централізоване опалення, хоча і при відсутності укладеного між сторонами договору на надання послуг з централізованого опалення.

Розглядаючи справу у межах заявленого позову колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення місцевого суду і постановити нове про часткове задоволення позову відносно ОСОБА_3 і про відмову у позові до її співмешканця ОСОБА_4, оскільки він не є співвласником квартири.

З ОСОБА_3 підлягає стягненню 4652 грн. 76 коп., що складає 3/4 частин від загальної суми боргу, яку суд визначає у розмірі 6203 грн. 68 коп. у періоді заявленого позову з 1 лютого 2006 року по 31 серпня 2011 року за відрахуванням від заявлених 6409 грн. 88 коп. загального боргу 206 грн. 20 коп. боргу станом на травень 2006 року, оскільки цей борг знаходиться за межами строку позовної давності. Борг у сумі 6203 грн. 68 коп. знаходиться у межах строку позовної давності, зважаючи на те, що у лютому 2011 року відповідачка погасила частково свою заборгованість, сплативши 3385 грн. 62 коп., чим визнала заборгованість за попередні роки (а.с.9). Були платежі і за інші місяці, що вбачається з оборотної відомості на а.с.7-9.

В цій частині підлягає частковому задоволенню апеляційна скарга відповідачів. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 і для повного звільнення її від погашення заборгованості. Її заперечення проти позову і доводи апеляційної скарги про неповне урахування позивачем всіх її платежів за опалення, про невисоку якість опалення, про недотримання температурного режиму щодо енергоносія колегія суддів не може покласти в основу судового рішення, оскільки ці доводи не підтверджуються допустимими доказами.

Так саме не може бути підставою для відмови у позові відсутність між сторонами договору про надання послуг з централізованого опалення. Сторони роками сперечаються з приводу договору, однак так його і не уклали. Поряд з цим установлено, що фактично відповідачка у періоді заявленого позову користувалася послугами централізованого опалення, які надавалися їй позивачем, а тому ці послуги повинні бути оплачені у відповідності з затвердженими тарифами, а у зв'язку з відмовою оплатити їх добровільно, кошти за їх надання підлягають стягненню у судовому порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 10 серпня 2012 року в даній справі скасувати і постановити нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» 4652 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн. 76 коп. заборгованості по оплаті централізованого опалення.

У позові до ОСОБА_4 відмовити.

Судові витрати покласти на сторони у розмірах ними фактично понесених.

Рішення апеляційного суду набрало законної сили, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -