Справа №  9457-2006р Категорія 16

Головуючий 1 інстанції Перетятько О.Ю. Доповідач  Курило В.П.

УХВАЛА

Іменем України

7 листопада 2006 рік.                                                                                         М. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого - судді    Курило В.П. суддів  ШамрилоЛ.Г., Санікової О.С. при секретарі Личкатій В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 11 липня 2006 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз" до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за використання природного газу,

ВСТАНОВИВ:

До апеляційного суду Донецької області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від 11 липня 2006 року , яким частково задоволені позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз" і стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 189.97 грн. - заборгованість за використаний природній газ з грудня 2002 року по травень 2006 року. В задоволені решти вимог відмовлено у зв"язку з пропуском строку позовної давності.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог через те, що суд зробив неправильні висновки про наявність заборгованості по оплаті послуг позивача. Він не користується природнім газом з 1990 року, тому не повинен сплачувати позивачеві будь які суми. Між ним і позивачем договір про надання послуг по газопостачанню не укладався.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що позивач є зареєстрованим і проживає в квартирі АДРЕСА_1. Позивач надає відповідачеві послуги по газопостачанню, але останній не оплачує ці послуги. Виникла заборгованість з врахуванням строку позовної давності в сумі 189.97 грн. Саме цю суму суд і стягнув з відповідача на користь позивача, вважаючи, що підстав для звільнення відповідача від обов"язку відшкодування позивачеві його витрат на надані послуги не має.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має заборгованість за надані послуги і у добровільному порядку цю заборгованість не погашає.

Цей висновок суду є правильним, таким, що грунтується на доказах, повно, всебічно і об"єктивно перевірених в судовому засіданні.

Судом встановлено, що відповідач проживає і зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1. У 2003 році він приватизував цю квартиру і згідно свідоцтву про право власності НОМЕР_1 відповідач набув право власності на вказану квартиру. Таким чином доводи відповідача про те, що вказаною квартирою з 1990 року він не користується і не проживає там безпідставні. Сам факт приватизації відповідачем квартири свідчить про те, що саме ця квартира є єдиним постійним місцем проживання відповідача і він до цієї квартири відносить саме як до свого постійного і єдиного місця проживання.

Суд перевірив доводи відповідача про те, що він не користується послугами позивача і зробив правильний висновок про їх безпідставність. Сам факт відключення газових приладів від газопроводу в квартирі з достовірністю не підтверджує факт невикористання відповідачем газу. Як встановив суд відповідач ніколи до позивача не звертався з приводу відключення газопостачання, газопровід в його квартирі не опломбований і не заглушений, що при необхідності дає можливість відповідачеві користуватися газом.

Таким чином, відповідач не надав суду переконливих доказів тому, що він послугами позивача не користується. У зв"язку з цим суд дійшов правильного висновку про те, що він послуги отримує і має їх сплачувати.

Доводи відповідача про те, що між ним і позивачем не існує письмового договору про надання послуг по газопостачанню у даному випадку не мають правового значення. Сам факт надання позивачем відповідачеві послуг свідчить про наявність між сторонами договірних відносин.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об"єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, ухвалив законне і обгрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.І ст.308 ЩІК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не має.

Керуючись ст. 304,307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відхилити. Рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від 11 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.