Справа 1809 ас Голов, в 1 інстанц. Анісімова Н.Д.
Категорія 41 Доповідач Зубова Л.М.
Постанова Іменем України
З листопада 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі
головуюча суддя Зубова Л.М.
судді Осипчук О.В., Лук'янова
секретар Андрусішина М.Г. И
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Державної налогової адміністрації в Донецькій області (далі - ДПА)
про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу
з апеляційною скаргою відповідча
на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 18 липня 2006 року .
Вислухавши доповідача, пояснення представника ДПА ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скаргу, пояснення позивача, який проти скарги заперечував, перевірівши матеріали цивільної справи, апеляційний суд, -
встановив:
У лютому 2006 року позивач звернувся у суд з вказаним позовом і, посилаючись на норми Кодексу адміністративного судочинства України, просив визнати незаконними та скасувати накази за НОМЕР_1 і НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , якими з 15.02.2006 року позивача було звільнено з посади старшого слідчого відділення по розслідуванню кримінальних справ Державної налогової адміністрації в Донецькій області за п. 64 д) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України НОМЕР_4 - через службову невідповідність. Позивач оспорював правомірність наказів за їх змістом та просив про їх скасування, поновлення його на попередній посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.(а.с. 124, 6-10)
Ухвалою Кіровського районного суду м. Донецька від 7 червня 2006 року (а.с. 136) вирішено справу розглядати у порядку цивільно-процесуального судочинства.
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 18 липня 2006 року позовні вимоги задоволено, накази скасовано, позивача поновлено на попередній посаді, з відповідача на користь позивача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.
У апеляційній скарзі відповідач просив рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неналежну оцінку судом встановлених обставин справи, просив надати належну оцінку тому, що саме з вини позивача не збереглися речові докази у кримінальній справі, такі дії адмінстрація розцінила як несумісні з подальшим перебуванням на службі в податковій адміністрації, зазначив , що висновки суду не відповідають вимогам матеріального закону та що суд не встановив причинно- наслідковии зв'язок між діями позивача та настанням наслідків від цих дій.Крім того, зазначено , що суд порушив норми процесуального права,оскільки розглянув справу в порядку цивільно- процесуального судочинства.
Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Розрішаючи спір, суд виходив з того, що наказ про звільнення позивача був виданий на підставі висновку службового розслідування, з яким позивач не був ознайомлений, не був він ознайомлений і з наказом про звільнення.Крім того, суд вказав, що звільняючи позивача з органів державної податкової адміністрації через службову невідповідність, адмінстрація не врахувала тяжкість проступка, наявність попередньої позитивної атестації та що службова невідповідність може бути виявлена лише шляхом проведення атестації.
З матеріалів справи видно, що згідно постанові начальника налогової міліції у м. Донецьку ( а.с. 44) позивачу, який працював старшим слідчим, було доручено провадження у кримінальній справі у складі слідчої групи , старшим якої визначено Зима Д.Л., на підставі чого 13.12.2005 року позивач у межах вказаної кримінальної справи провів обшук, в ході якого було вилучено речові докази (а.с. 45).
Згідно висновку службової перевірки від 6.01.2006 року, призначеної начальником Державної налогової адміністрації в Донецькій області за наказом від 21.12.2005 року (а.с. 39-40, а.с 84-91), встановлено , що обшук позивачем, який очоював на час обшуку слі'дчу групу, було проведено в порушення вимог статей 85,181,183,188 КПК України, що поотягло можливість заміни вилучених речових доказів, які мають суттєве значення для розрішення кримінальної справи.
Згідно наказів НОМЕР_1 і НОМЕР_2 та НОМЕР_3 з 15.02.2006 року позивача було звільнено з посади старшого слідчого відділення по розслідуванню кримінальних справ Державної налогової адміністрації в Донецькій області на підставі п. 64 д) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України НОМЕР_4 , а саме- за неналежне виконання службових обов 'язків, грубе порушення вимог статей 85,181,183,188 КПК України під час проведення обшуку, яке потягло можливість заміни вилучених речей (а.с. 124, 6-10).
Відповідно до ст. 48 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України НОМЕР_4, передбачено підстави та строки проведення атестації осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ Української РСР.
Звільняючи позивача за грубе порушення вимог статей 85,181,183,188 КПК України під час проведення обшуку, яке потягло можливість заміни вилучених речей, адміністрація, виходячи з висновку службової перевірки про неналежне застосування норм позивачем кримінально- процесуального закону,кваліфікувала дії позивача як службову невідповідність, а не як вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ внаслідок порушення Дисциплінарного статуту орагнів внутрішніх справ Української РСР , затвердженого 29.07.1991 року, тому апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованістть рішення суду першої інстанції в межах виданого адмінстрацією наказу про звільнення за службову невідповідність, а інші висновки суду є надлишковими, оскільки стосуються підстав та порядку звільнення за порушення Дисциплінарного Статуту.
Крім того, зважаючи, що йдеться про проходження та звільнення з публічної служби, у відповідності до вимог ст. 17 Кодексу адмінстративного судочинства України апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу у порядку адміністративного судочинства України.
Стосовно звільнення за службову невідповідність, то вказані у наказі підстави звільнення - невиконання вимог кримінально- процесуального закону, які потягли негативні наслідки, повиннні були стати предметом розгляду атестаційної комісії, висновок якої з приводу службової відповідності позивача згідно до ст. 48,64 д) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України НОМЕР_4, міг стати підставою для звільнення позивача через службову невідповідність.
У відповідності до вимог 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України НОМЕР_4 у разі незаконного звільнення особи рядового, начальницького складу органів внутрішнії справ підлягають поновленню на роботі, у разі поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Оскільки матеріалами справи та поясненнями сторін у судовому засіданні не доведено факт проведення атестації, то звільнення позивача проведено в порушення вимог ст. 64 д) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України НОМЕР_4 , тому оспорювані накази про звільнення позивача слід скасувати як незаконні.
З обставин справи видно, що 1.08.2006 року позивача поновлено на посаді на підставі рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 18 липня 2006 року і оплату його праці проведено у відповідноситі до чинни х нормативних актів , що підтверджено поясненнями сторін та наказом НОМЕР_5. Згідно наказу НОМЕР_6 позивача звільнено з роботи за п) ж ст. 64 Положення проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР ( за власним бажанням), яке він не оспорював і тому не настоював у апеляційному суді на вимогах про поновлення його на попередній роботі.
Стосовно стягнення середнього заробітку , апеляційний суд керується Постановою КМУ № 100 від 8.02.1995 року « Порядок обчислення середньої заробітної плати» і виходить з заробітку позивача за січень 2006, грудень 2005 року у сумі відповідно 2504,31 грвн і 1772,30 грвн та кількості днів прогулу 112 за період з 16.02.2006 по 31.07.2006, дані про які надав відповідач та які не оспорені позивачем.
З урахуванням викладених даних за вимушений прогул з 16.02.2006 по
31.07.2006 слід стягнути на користь по: зивача 14514,08 грвн, у відповідності
до вимог ст. 256 ч. 1 п) 2 Кодексу адмінстративного судочинства України
рішення суду в цій частині слід звернути до виконання у межах виплати за один
місяць у сумі 2138,31 грвн.
Оскільки рішення суду постановлено в порушення вимог матеріального і процесуального закону, то у відповідності до вимог ст. 158,161,163, 198,256 Кодексу адмінстративного судочинства України , враховуючи п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд скасовує судове рішення і приймає нову постанову про задоволення вимог позивача частково.
Доводи, викладені у апеляційній скарзі, заслуговують на увагу частково - в частині поруяіення з боку суду 1 інстанції норм процесуального права, інші доводи апеляційної скарги не мають правого значення для правильного вирішення спору, тому апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу частково.
Керуючись ст. 198 ч. п) 3 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -
постановив :
Апеляційну скаргу задовольнити частково
Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 18 липня 2006 року скасувати.
Визнати неправомірними та скасувати накази про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого слідчого Державної налогової адміністрації в Донецькій області № НОМЕР_1 і НОМЕР_2 та НОМЕР_3.
У задоволення позову ОСОБА_1 до Державної налогової адміністрації в Донецькій області про поновлення на роботі відмовити.
Стягнути з Державної налогової адміністрації в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 14514,08 грвн ( чотирнадцять тисяч п'ятьсот чотирнадцять )грвн 08 коп, звернувши до негайного виконання постанову апеляційного суду у цій частині у межах стягнення за один місяць у сумі 2138,31 грвн (дві тисячі сто тридцять вісім грвн 31 коп )
Постанова набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня проголошення.