Справа № 22-1058 ас                                        Головуючий 1 інстанції Анісімова Н.Д.

Категорія                                                         Доповідач Ювченко Л.П.

УХВАЛА Іменем України

З листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючогохудді Ювченко Л.П. Суддів: Азевич В.Б.,Бабакової Г.А. при секретарі: Тума О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, на постанову Кіровського районного суду м.Донецька від 25 квітня 2006 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату про визнання неправомірними дій Донецького обласного військового  комісаріату  визнанні  права  на  перерахунок  пенсії  і  зобов"язання  в проведенні перерахунку пенсії.

ВСТАНОВИВ:

До апеляційного суду Донецької області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 25 квітня 2006 року у справі за його позовом до Донецького обласного військового комісаріату, якою йому відмовлено у задоволенні позовних вимог. Позивач просить скасувати судове рішення посилаючись на те, що судом порушено вимоги матеріального та процесуального права, не розглянуто у повному обсязі його вимоги,просить прийняти нову постановкою задовольнити його вимоги.

На його думку, суд не визнав за ним право на рівність перед законом в отриманні більшого розміру пенсії,в перерахунку пенсії, зробив безпідставний висновок про те, що премія не включається у додатковий вид грошового забезпечення і тому не підлягає врахуванню при визначенні розміру пенсії, неправильно застосував Закон України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб".Не врахував інші норми діючого законодавства.

Апеляційний суд вважае,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2005 року позивач звернувся до суду із даним позовом до відповідача, посилаючись на те, що у 1979 році він звільнився з військової служби у запас маючи 28 роки військової служби і йому була призначена пенсія.У 1992 році пенсія перерахована і повинна була виплачуватись відповідно до вимог ст.ст. 43,55,63 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".На його думку,відповідач,при нарахуванні пенсії, не брав до розрахунку надбавки, які передбачали підвищення посадових окладів, грошового забезпечення і не проводив перерахунок пенсії,відповідно до законодавства за 1995-2003р.р.

Позивач просив визнати дії відповідачки не визнав за ним право на перерахунок пенсії, відмовив у перерахунку пенсії- незаконними, визнати за ним право на надбавки відповідача зробити перерахунок його пенсії, включивши в її розрахунок належні надбавки.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову відповідно до діючого законодавства.

Згідно ч.З ст.63 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців,осіб,які мають право на пенсію за цим Законом.Але перерахунок призначених пенсій провадиться з урахуванням вимог ч.З ст.43 Закону ,якою передбачено,що

особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, а також особам, які мають право на пенсію згідно із Законом 1,2262-ХІ 1 та членам їхніх сімей пенсії нараховуються, виходячи з розміру відповідного окладу за посадою,військового або спеціального звання,процентної надбавки за вислугу років,надбавки за вчене звання і науковий ступінь,кваліфікацію й умови служби в порядку і розмірах,що встанорвлюються законодавством.

Суд врахував, що щомісячні додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, мають зараховуватися при нарахуванні пенсій, проте лише тим особам, котрі отримували їх під час проходження служби і були звільнені з неї вже після їх запровадження.

Відповідно до п. 2 розд. II "Прикінцеві положення" Закону N 1769-IV особи, яким раніше було призначено пенсії згідно із Законом N 2262-ХІІ, з 1 січня 2005 р. мають право на перерахунок цих пенсій та виплату їм 50 % від суми перерахованої пенсії, азі січня 2006 р. -100 % цієї суми.Відповідно до цього Закону позивачу проведені перерахунки.Вимоги про виплату запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час тобто до 1 січня 2005 року,задоволенню не підлягають.

Законодавством із питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 p., не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом N 2262-ХІІ, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій. Закон N 1769-1V, який набув чинності 1 січня 2005 р., не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 р., не обгрунтовані.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку,що позивач не має права на перерахунок пенсії на заявлених ним підставах та розмірі, відмовив у задоволенні його вимог.

Рішення суду відповідає вимогам закону, роз'ясненням, які містяться в п.8 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 квітня 2005 року № 4 „Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб. Тому підстав для його скасування не встановлено.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Рішення суду слід залишити без змщи,апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Керуючись ст.200, п.1 ч.І ст.205; 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 25 квітня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.