Справа:22-5685 /07 Головуючий у 1 інстанції- Іваненко Ю.Г.
Доповідач - Корчевний Г.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого: Корчевного Г.В. суддів: Слюсар Т.А., Гончара В.П., при секретарі: Мороз О.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 травня 2007 року
в справі за позовом ОСОБА_1 до Національної акціонерної страхової
компанії «Оранта», 3-тя особа: Міністерство внутрішніх справ України, про зобов'язання здійснити
виплату страхової суми, -
встановила:
В листопаді 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити на його користь виплату страхової суми в розмірі 341 113,81 грн.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05 травня 2007 р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з вищевказаним рішенням, позивач подав
апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове, яким позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача щодо нарахування йому страхової суми на підставі довідки МВС України від 20.10.2006 р. № 15/4-1427 (а.с. 17) є безпідставними, оскільки дана довідка визначає місячне грошове забезпечення позивача.
Відповідно до абз. а) п. 2 Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1991 р. № 59, в редакції, що діяла на момент звернення позивача, виплата страхових сум здійснювалася з розрахунку грошового утримання. Таке грошове утримання включало: посадовий
оклад, оклад за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років, 100% надбавка згідно Указу Президента України від 31ю..08.2001 p. № 771.
Згідно довідки від 24.05.2005 р. № 15/4-30 (а.с. 61) місячне грошове утримання ОСОБА_1 складалося з посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавки за вислугу років, 100% надбавки та становило 1484,00 грн. З цієї суми ОСОБА_1 і була нарахована сума страхового відшкодування.
Посилання ОСОБА_1 на п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 є безпідставними, оскільки дана постанова регламентує порядок призначення та виплати пенсій, а не страхових сум в порядку постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1991 р. № 59.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 травня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.