Справа:22-5571 /07 Головуючий у 1 інстанції - Нєсвєтова Н.М.
Доповідач - Корчевний Г.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого: Корчевного Г.В. суддів: Гончара В.П., Слюсар Т.А., при секретарі: Мороз О.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на рішення Голос іївського районного суду м. Києва від 26 квітня 2007 року
в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти Голос іївської районної у м. Києві державної адміністрації, 3-я особа -спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 7 для дітей з важкими вадами мови, про поновлення на робот та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
встановила :
В листопаді 2006 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати наказ № 252-к від 16.05.2006 р. про її звільнення; поновити її на роботі з 01.08.2006 р., на посаді, яку займала до звільнення; виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01.08.2006 р. по дату винесення рішення; винести окрему ухвалу про порушення Законів України Начальником управління Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації Телівним В. та директором спецшколи-інтернату № 7 Каченко К.І.
Рішенням Голос іївського районного суду м. Києва від 26 квітня 2007 р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з вищевказаним рішенням, представник позивачки подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове по суті позовних вимоги.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні позивачки в порядку п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників, відповідачем були дотримані норми чинного законодавства. Крім того, позивачкою порушений строк для звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлений ч. 1 ст. 233 КЗпП України, а підстав для поновлення пропущеного строку в порядку ст. 234 КЗпП України суд не вбачає.
З матеріалів справи вбачається наступне.
Позивачкою оскаржується правомірність видання наказу № 252-к від 16.05.2006 р. про її звільнення з роботи з 01.08.2006 р. у зв'язку із скороченням штату, згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 22). В апеляційній скарзі позивачкою не заперечується, що вона 04.08.2006 р. отримала повний розрахунок у зв'язку із звільненням та трудову книжку. До суду позивачка звернулася 30.11.2006 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачкою пропущений вказаний строк для звернення до суду, а клопотання про його поновлення задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_1 не надано належних доказів того, що цей термін було пропущено з поважних причин.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Голос іївського районного суду м. Києва від 26 квітня 2007 'року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту його проголошення і може бути
оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом
двох місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.