Справа № 22- 9778/2006 року Головуючий першої інстанції Суханова А.В.
Категорія: 36___________________________ Доповідач: Осипчук О.В._____________________
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„2" листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Висоцької B.C.
судців: Осипчук О.В., Олєйникової Л.С.
при секретарі: Севостьянової Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа -ОСОБА_3, про зменшення розміру аліментів на неповнолітню дитину, -
ВСТАНОВИВ:
18 серпня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з % частик до 1/6 частки з усіх видів його заробітку, посилаючись на те, що за рішенням Центрально - Міського районного суду м. Макіївки від 20.07.2006 року він був зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки свого заробітку, але ІНФОРМАЦІЯ_3 старший син ОСОБА_5 досяг повноліття, продовжує навчаться і згідно рішення суду від 10.07.2006 року він зобов'язаний до виплати аліментів у розмірі 1/6 частки заробітку на час навчання сина, але не більш ніж до 28.02.2007 року. Вважає, що повинен сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/6 частки заробітку, а не 1\6 частину свого заробітку.
Рішенням Центрально - Міського районного суду м. Макіївки від 7 вересня 2006 року в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення його позову про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої доньки з Ул частини до 1/6 частини його заробітку.
В обґрунтування доводів своєї скарги, ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки він з урахуванням свого матеріального становища не має можливості сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі У* частки заробітку.
В апеляційному суді ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_3 підтримали доводи скарги в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 заперечувала проти скарги, просила рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.І ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування судом норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, дав їм неналежну правову оцінку, що призвело до помилкового рішення.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішення Центрально - Міського районного суду м. Макіївки від 20.07.2004 року з позивача на користь відповідачки на утримання двох дітей було стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку. Син позивача -ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 досяг повноліття і з цього часу з позивача аліменти стягуються на неповнолітню доньку ОСОБА_4 у розмірі 1\6 частини його заробітку. Згідно рішення Центрально - Міського районного суду м. Макіївки від 10 липня 2006 року з ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 стягнуті аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку, стягнення провадиться до закінчення навчання до 28.02.2007 року.
Відмовляючи в задоволені позову, суд виходив з того, що позивач працює в ВП „Шахтоуправління імені Бажанова" ДП „Макіїввугілля" на посаді помічника начальника дільниці УГК і його середньомісячний заробіток складає 1652 грн., що свідчить про можливість з боку позивача сплачувати аліменти на користь відповідачки на утримання їх неповнолітньої доньки у розмірі Ул частини заробітку.
Між тим, погодитися з таким висновком неможливо, оскільки він обумовлений неправильним застосуванням норм матеріального права, не грунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Центрально - Міського районного суду м. Макіївки про стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку на користь ОСОБА_2 на утримання двох неповнолітніх дітей було ухвалено 20 липня 2004 року, тобто під час дії Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч.З ст. 183 Сімейного кодексу України якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Таким чином вказана правова норма визначає правовий наслідок досягнення повноліття найстаршою дитиною і в даному випадку при досягненні повноліття старшим сином ОСОБА_5, на користь позивачки повинні стягуватися аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання молодшої доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку позивача.
Суд першої інстанції в судовому рішенні посилається на цю норму права, але неправильно її застосовує, визнаючи, що після досягнення повноліття найстаршою
дитиною, позивач продовжував сплачувати на користь відповідачки 1\6 частину свого заробітку, яка є вірною відповідно до вимог ч.З ст. 183 СК України.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів з 1\2 частки до 1/6 частки з усіх видів заробітку.
Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Центрально - Міського районного суду м. Макіївки від 7 вересня 2006 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити. Зменшити розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1\4 частки до 1/6 частки з усіх видів заробітку ОСОБА_1, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.