Справа № 361/991/13- к

Провадження № 1-кп/361/52/13

22.02.2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Шевчука М.П.

при секретарі - Заковоротній Т.І.

з участю прокурора - Таран Л.В.

захисника - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальне провадження за № 12012100130001104 внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань 31.12.2012 року, по обвинуваченню:          

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,

українця громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого

ПП «Ливиненко» водієм, офіційно не одруженого, на утриманні має

одну неповнолітню дитину, проживаючого без реєстрації в м. Бровари

АДРЕСА_1, зареєстрованого

в м. Козелець провулок Привітний буд. № 18 Чернігівської області,

відповідно до вимог ст.89 КК України є особою яка є не судимою.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України (ред.. 2001р.)

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 спричинив, умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння , потерпілому ОСОБА_3 за таких обставин.                                        

Так, 31 грудня 2012 року біля 10 години 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходився по місцю свого проживання, в АДРЕСА_2, де разом з своїм знайомим та потерпілим ОСОБА_3, вживали спиртні напої. В подальшому між обвинуваченим та потерпілим раптово виникли неприязні відносини, через те, що потерпілий висловлювався принизливими словами про судимість, на адресу обвинуваченого та висловив слова, що принижують честь та гідність стосовно його співмешканки. Сприйнявши слова потерпілого, як особисту образу, обвинувачений ОСОБА_2 взяв з столу кухонний ніж та умисно наніс один удар ножем в область черевної порожнини потерпілому. Внаслідок умисних, незаконних дій обвинуваченого ОСОБА_2Г, потерпілому ОСОБА_3 було спричинено тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани в епігастральній області, пошкодження шлунково-печінкової і шлунково-ободочної зв'язок, кровотечі клітковини під печінкового простору, які відповідно до висновку судової-медичної експертизи за № 01 від 22.01.2013 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.

Органом досудового розслідування, дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ст.121 ч.1 КК України.

Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні правопорушенні за обставин викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, в скоєному розкаявся, факт та обставини злочину підтвердив. Пояснивши при цьому, що він дійсно 31.12. 2012 року біля 10 години 30 хвилин, перебував по місцю свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4, де він з співмешканкою винаймає житло, і разом з своїм знайомим Сергієм, та потерпілим ОСОБА_3, вживали спиртні напої. В подальшому між ним та ОСОБА_3 виникли неприязні відносин, на ґрунті того, що потерпілий став погано висловлюватись про його колишню судимість, це його образило, далі той став обзивати його співмешканку, хоча не знав їх як людей, це його сильно образило та принизило честь та гідність, на зауваження той не реагував. Так як був випивши, випили біля 1 літри горілки на трьох, то він взяв кухонний ніж з столу та умисно наніс удар ножем в область черевної порожнини потерпілому. Внаслідок його дій потерпілому було спричинено тілесне ушкодження у вигляді рани в області черевної порожнини, після чого потерпілого відправили до лікарні. Причина спричинення тілесних ушкоджень, що перебував в стані алкогольного сп’яніння, він не бажав настання таких важких наслідків, він повністю відшкодував потерпілому шкоду, надав допомогу на лікування. Просить не наказувати його суворо та врахувати, що він визнав свою вину та щиро розкаявся, він має постійне місце проживання, на утриманні має неповнолітню дитину, просить надати шанс на виправлення, більше подібного не допустить.

Учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки обвинувачений вину визнає і факт спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, не заперечує .

За таких обставин, суд відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України (ред. 2012 р) обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_2 за виключенням дослідженням документів, що характеризують його особу.

Таким чином, суд приходить висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 у спричиненні потерпілому ОСОБА_3 умисного, тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, повністю доведена і він повинен нести кримінальну відповідальність за вчинене.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 121 ч. 1 КК України /в ред.2001 року/, як умисне тяжке тілесне ушкодження .

Призначаючи вид і міру покарання, суд керується вимогами ст..ст.65-67 КК України та роз’ясненнями Постанови Пленуму ВС України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд вважає за можливе як обставини, що пом’якшують покарання за скоєне, стосовно обвинуваченого, визнати, - визнання вини та щире каяття в скоєному, знаходження на утриманні неповнолітньої дитини, відшкодування матеріальної шкоди.

Під час судового розгляду, обставиною, що обтяжує покарання стосовно обвинуваченого, суд визнає, вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи наведені вище обставини, суд, детально проаналізувавши поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 після вчиненого кримінального правопорушення, його щире каяття, позитивна характеристика з місця роботи, наслідки суспільно-небезпечного діяння, що він надав добровільну матеріальну допомогу потерпілому, відсутність намірів уникнути кримінальної відповідальності, хоча і перебував під час вчинення правопорушення в стані алкогольного сп’яніння, однак потерпілий не настоює на його суворому покаранні, звернувшись до суду з відповідною заявою, на утриманні обвинувачений має неповнолітню дитину, обставини скоєного злочину, вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції його від суспільства, при призначенні покарання в межах санкції ч.1 ст.121 КК України, у виді позбавлення волі, з звільненням його від відбування покарання, з випробуванням та покладенням на нього обов’язків, передбачених ст.76 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судових витрат немає.

Речові докази по справі немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368., 370.,374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України (ред. 2001 року) та призначити йому за цією статтею покарання у виді – 5-ти (п’яти) років позбавлення волі.

Звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в – 2 (два) роки, в період якого відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

Запобіжний захід, застосований стосовно засудженого ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов’язання, до набрання вироком законної чинності, залишити без змін.

Вирок суду першої інстанції може бути оскаржено протягом 30-ти діб, з моменту його проголошення, до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду.

Суддя М. П. Шевчук