УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 листопада 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Шишка А.І.
суддів Бідочко Н.П., Вакарук В .М.
секретаря Шпилик В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 31 липня 2006 року,-
встановила:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 31 липня 2006 року відмовлено ОСОБА_1 у позові до ВАТ "Івано-Франківське шкіряне підприємство "Плай" про стягнення заборгованості по виплаті надбавки за вислугу років у сумі 998 грн. 16 коп., допомоги на оздоровлення в сумі 421 грн. та моральної шкоди в сумі 2000 грн.
На дане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій посилається на те, що судом неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. А саме, порушено ст. 51 Конституції України, яка гарантує право на достойний життєвий рівень для себе і своєї сім"ї, право на своєчасне одержання винагороди за працю та порушено вимоги ст. 57 Закону України "Про освіту".
Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2004 року № 78 "Про реалізацію окремих положень ч.І ст. 57 Закону України "Про освіту", ч.2 ст. 18 і ч.І ст. 22 ЗУ "Про позашкільну освіту" запровадила виплату педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти державної та комунальної форми власності, надбавок за вислугу років і допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, які займають посади згідно переліку і не передбачає обов"язкового фінансування з державного бюджету. Як на доказ суд зіслався на п.8 розділу 4 Колективного договору зміст якого суперечить ст. 97 КЗпП України.
Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що апелянтка працювала вихователем у дитячому садку НОМЕР_1 "Дюймовочка і звільнена з роботи у зв"язку з ліквідацією такого структурного підрозділу з отриманням виплат, передбачених трудовим законодавством та колективним договором.
Дитячий садок в якому працювала позивачка, був структурним підрозділом відповідача без права юридичної особи і належав відповідачу на праві власності.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що на позивачку не поширюється Закон України "Про освіту" та дія постанови KM України від 19.09.2005 р.
Справа №22-ц-1345/2006р. Головуючий у І інстанції Горейко М.Д.
Категорія 39 Доповідач Шишко А.І.
№934 "Про реалізацію Закону України "Про реструктуризацію" заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів", тому обгрунтовано відмовив у стягненні заборгованості по виплаті надбавки за вислугу років, допомоги на оздоровлення та моральної шкоди зіславшись на роз"яснення Міністерства освіти і науки України та Міністерства фінансів України по даному питанню.
Також судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не порушено умови Колективного договору, всі виплати позивачка отримувала нарівні з іншими працівниками, в тому числі і матеріальну допомогу на оздоровлення.
З висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його законності і обгрунтованості не спростовують.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 31 липня 2006 р. по даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.