УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„ 7 "листопада 2006р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Мелінишин Г.П.
суддів Шишка А.І., Пнівчук О.В.
секретаря Юрків І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ДП "Калійний завод" ВАТ "Оріана" про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду від 29 вересня 2006 р.,-
встановила:
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 29.09.2006 р. частково задоволено позов ОСОБА_1 і стягнуто на його користь з ДП "Калійний завод" ВАТ "Оріана" 3892 грн. 85 коп. заборгованості по заробітній платі та судові витрати. У відшкодуванні моральної шкоди-відмовлено.
На рішення суду в частині відмови в позові про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Зазначає, що висновки суду в цій частині є необгрунтованими і суперечать вимогам закону. Відмовляючи йому в позові за пропуском строку звернення з даним позовом, суд безпідставно вважав, що такий строк встановлено тривалістю в три місяці. Однак відповідно до чинного законодавства щодо вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках несвоєчасної виплати заробітної плати строки позовної давності не застосовуються. Крім того, про порушення свого права він дізнався тільки при одержанні 07.08.2006 р. довідки про розмір заборгованості.
Оскільки судом всіх цих обставин не враховано, просив рішення в цій частині скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача 2000 грн. моральної шкоди.
Апелянт в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник відповідача доводів апеляційної скарги не визнав, посилаючись на обгрунтованість висновків суду.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить.
Відповідно до роз"яснень Верховного Суду України, даних в п.16 постанови Пленуму №4 від 21.03.1995 р. (із наступними змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством (зокрема при невиплаті належних працівникові грошових сум) застосовується тримісячний строк позовної давності, встановлений ст. 233 КЗпП України.
Судом з"ясовано, що при звільненні ОСОБА_1 з роботи відповідач, в
Справа №22-ц-1373/2006р. Категорія 39/41
Головуючий у І-інстанції Кардаш О.І. Доповідач Мелінишин Г.П.
порушення ст. 115, 116 КЗпП України не виплатив йому заборговану заробітну плату за період з листопада 2002 р. по листопад 2005 р. В зв"язку з цим обгрунтовано стягнув на користь позивача заброргованість в сумі 3892 грн. 85 коп.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди суд обгрунтовано виходив з того, що позивач пропустив тримісячний строк позовної давності і не навів поважних причин його пропуску. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звільнений з роботи 14.11.2005 p., а до суду з даним позовом звернувся в вересні 2006 p., тобто по закінченню строку позовної давності.
Посилання апелянта на те, що він про порушення свого права дізнався тільки при отриманні в серпні 2006 р. довідки про розмір заборгованості по заробітній платі та що відповідач неодноразово обіцяв виплатити йому вказану суму, в зв"язку з чим він не пропустив строк звернення до суду, не заслуговує на увагу і є надуманим.
З врахуванням наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що справа судом першої інстанції розглянута повно і об"єктивно, а рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Калуського міськрайонного суду від 29 вересня 2006 року в частині відмови в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.