Справа 2-690/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2007 року Ніжинський мІськрайонний суд в складі : головуючого судді -СКАЛОЗУБА О.М. При секретарі - ПОЛЄТАВКШІЙ ОСОБА_1 розивача - ОСОБА_2, представників відповідача -ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжин цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ЗАТ "Завод" Ніжинсільмаш" про перерахування і стягнення недовиплаченої заробітної плати, доплати за професійну майстерність та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач в позовній заяві просить стягнути з ВАТ "Завод "Ніжинсільмаш"" на його користь недовиплачену заробітну плату та доплату за професійну майстерність за період з січня 2000 року по грудень 2006 року включно згідно галузевих угод на 2000-2006 роки, стягнути з відповідача на його користь у відшкодування заподіяної йому моральної шкоди внаслідок порушення трудового законодавства по оплаті праці 1 (одна) тисяча грн., стягнути з відповідача передбачені законодавством України судові витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в суді 1 -ї інстанції, оскільки він, як позивач по трудовому спору, згідно із законодавством звільнений від оплати цих витрат при подачі позову до суду, допустити негайне виконання судового рішення про присудження йому виплати заробітної плати - в розмірі всієї суми боргу, посилаючись на слідуючі обставини:
з 08 квітня 1977 року він був прийнятий на роботу до експерементальної дільниці заводу "Ніжинсільмаш" на підставі записки про прийом №-142 від 05.04.1977 року .Під час роботи на заводі його кваліфікація весь час підвищувалась.З 23 березня 1993 року по теперішній час він працює верстатником 7-го розряду широкого профілю на цьому ж підприємстві згідно з наказом №-43 від 23.08.1993 року.У зв'язку з приватизацією підприємства завод "Ніжин-сільмаш" з 20.09.1999 року перейменовано в Відкрите акціонерне товариство /ВАТ/"Завод "Ніжинсільмаш"" на підставі наказу №-17-AT від 20.09.1999 року .Всі вище зазначені обставини підтверджуються ксерокопією його трудової книжки, що додається до позову.
Згідно з Указом Президії Верховної ради Української РСР від 05.03.1987 року його нагороджено грамотою №- 34196 від 05.03.1987 року за активну винахідницьку і раціоналізаторську діяльність по удосконаленню техніки і технології виробництва, успішне виконання виробничих завдань. Ксерокопія цієї грамоти додається до позову.Вважає, що ця нагорода є свідченням його високої професійної майстерності.На момент нагородження в 1987 році він працював токарем 5-го розряду і мав звання "відмінник якості".
Це підтверджується ксерокопіями аркушів 6, 7 його трудової книжки.
В червні 2006року йому стало відомо, що адміністрація ВАТ "Завод "Ніжинсільмаш" систематично порушує вимоги діючою законодавства Украйни по оплаті праці. А саме - оплата праці працівників заводу з 01.01.2000 року по теперішній час провадиться нижче від норм, зазначених у галузевих угодах.
Відповідно до вимог ст. 97 ч.2 КЗПП України форми і системи оплати праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємством самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими / регіональними/ угодами. Відповідач повинен дотримуватись, норм і гарантій, передбачених галузевими угодами на 2000 - 2006 роки, укладеними між міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, федерацією роботодавців України та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудуваяня , машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної, промисловості, атомної енергетики та промисловості України, що об'єдналися для ведення колективних переговорів.
Галузеві угоди на 2000 рік, на 2001 рік, на 2002 рік на 2003 рік, на 2004 рік, на 2005-2006 роки були опубліковані в газеті профспілки працівників автосільгоспмашинобудування України "Єдність" - №-9-10, грудень 1999 року; січень 2001Р., №-1-2, січень 2002 року; №1-2, січень 2003 року, №1-2, січень 2004 року; №-3-4 лютий 2005 року.
Статтею 14 закону України "Про оплату праці" передбачена система договірного регулювання оплати праці. Згідно із частиною 2 зазначеної статті, норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених галузевою угодою, можуть застосовуватись лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства, терміном не більше ніж 6 місяців.
В колективних договорах укладених між профспілковим комітетом, і адміністрацією ВАТ "Завод "Ніжинсільмаш"" на 2000 - 2004 роки, не передбачалось проводити оплату праці нижче від норм, зазначених в галузевих угодах на ці роки.
У колективному договорі на 2005-2006 роки /пункт 5.1.4/ передбачалось проводити оплату праці нижче від норм, зазначених у галузевій угоді на 2005-2006 роки, тимчасової, але не більше 6-ти місяців.
Факт порушення відповідачем вимог законодавства по оплаті праці не нижче від норм, зазначених в галузевих угодах, встановлений судовими рішеннями - рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 08.04.2006 року / цивільна справа №2-128, 2006р./ та рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 06.06.2006р. / справа №-22-Ц-873/2006Р/., які набули законної
чинності з 06 червня 2005 року.
Відповідно до цих судових рішень, на користь його дружини ОСОБА_2 стягнуто з ВАТ "Завод "ніжинсільмаш"" недовиплачену заробітну плату з січня 2000 року по вересень 2005 року включно /до звільнення його дружини з роботи/, згідно галузевих угод на 2000-2005 роки в розмірі 7917 грн. 82 коп.
Дізнавшись про зміст вище вказаних судових рішень , у червні 2006 року він подав 26.07.2006 року до адміністрації підприємства заяву про нарахування недовиплаченої йому заробітної плати відповідно до галузевих угод на 2000-2006 роки, ксерокопія цієї заяви від 26.07.2006 року додається до позову.Відповідач не надав йому відповіді на. цю заяву.З метою захисту порушених трудових прав він також звернувся із скаргою до територіальної державної інспекції праці у Чевнігівській області.
З повідомлення державної інспекції праці від 22.03.2003 року за №-33/ У-210 на його ім'я вбачається наступне інспекцією проведено перевірку додержання законодавства про працю на ВАТ "Завод "ніжинсільмаш"" і встановлено, що протягом. 2001-2006 років на підприємстві не дотримуються умов галузевої угоди з питань оплати праці. Йому рекомендовано для вирішення трудового спору звернутись до суду.
Крім того, в результаті цієї перевірки територіальна державна інспекція праці у Чернігівській області видала припис щодо приведення оплати праці працівників підприємства у відповідність до чинного законодавства України.
У відповідь на цей припис ВАТ "завод "Ніжинсільмаш"" надіслав до інспекції повідомлення від 31.08.2006 року за. №-766, з якого видно, що завод провів розрахунки для визначення різниці в належній йому заробітній платі по галузевим угодам за 2001-2006 роки та фактично нарахованій зарплаті за ці роки.
З цих розрахунків вбачається наступне : за 2001-й рік по галузевій угоді йому необхідно нарахувати 3752 грн. 72 коп.3аробітної плати та 900 гри. 65 коп. доплати за профмайстерність, а фактично було нараховано 2368 грн. 52 коп.3арплати та 569 грн. 45 коп. доплати за профмайстерність. Різниця складає 1384 грн. 20 коп, зарплати та 331 грн. 20 коп. доплати за профмайстерність, разом 1715 грн. 40 коп.;
-за 2002-й рік по галузевій угоді йому слід нарахувати 3941 гри. 62 коп.3арплати та 746 гри. 81 коп. доплати за профмайстерність, а фактично нараховано 2513 грн. 70 коп.3арплати та 408 грн. 43 коп. доплати за профмайстерність. Різниця складає - 1427 грн. зарплати і 338 грн. 38 коп. доплати за профмайстеряість;
· за 2003-й рік по галузевій угоді йому слід нарахували 2973 грн. 36 кон. зарплати, а фактично нарахована зарплата в розмірі 2746 грн. 60 коп. Різниця складає 226 грн. 86 коп.;
· за 2004-й рік по галузевій угоді йому слід нарахувати 4441 грн. 23 коп.3арплати, а фактично нараховано 3887 грн. 20 коп. Різниця складає 554 грн. 03 коп.
за 2005-й рік по галузевій угоді йому повинні нарахувати 6487 грн. 59
коп.3арплати, а фактично нараховано 5825 грн. 78 коп., різниця складає 661 грн. 83 коп.;
- за 2006-й рік по галузевій угоді по липень 2006 року включно йому повинні нарахувати 6410 гри, 30 коп.3арплати, а фактично нараховано 5918 грн. 50 коп. Різниця складає 491 грн. 80 коп.
Всього за. 2001 -2006 /по липень включно/ роки різниця по зарплаті складає 4746 грн. 64 коп. та по доплаті за профмайстернісь - складає 669 грн. 58 коп. В сумі це складає 5416 грн. 22 коп.Вище вказані грошові кошти відповідач не виплатив йому до теперішнього часу.
Вважає, що ці розрахунки з неповними, оскільки він маю право на стягнення недовиппаченої заробітної плати і доплати за професійну майстерність, починаючи з січня 2000 року по грудень 2006 року включно. Але розрахунку за 2000-й рік та серпень - грудей 2006 року відповідач не надав йому..Тому він не може поки що на момент пред'явлення позову зазначити ціну позову . Він визначиться із ціною позову після витребування судом від відповідача довідки-розрахунку належної йому по галузевій угоді заробітної плати і доплати запрофмайстерність та фактично нарахованої зарплати і доплати за профмайотерність, з визначенням різниці цих виплат за 2000-й рік та за серпень-грудень 2006 року. Відповідно до вимог ч.2 ст. 233 КЗПП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-якими строками.Згідно із ст. 55 конституції України він звертається безпосередньо до суду за вирішенням трудового спору без попереднього звернення до комісії по трудовим спорам. Крім того, вважає, що має право на відшкодування відповідачем заподіяної йому моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗПП України, оскільки, коли він дізнався про порушення відповідачем вимог законодавства по оплаті праці стосовно його особисто на протязі 2000-2006 років і недонарахування йому за ці роки значних грошових сум, він зазнав сильних душевних страждань.
Йому прийшлося суттєво нервувати через те, що відповідач не вжив жодних заходів до того, щоб у добровільному порядку донарахувати і виплатити йому належну зарплату та доплату за проф-майстерність, хоча він добросовісно відпрацював на заводі на протязі 30-ти років, мав звання "відмінник якості", займався раціоналізаторською діяльністю на виробництві і вправі був розраховувати на відповідне аналогічне ставлення до нього з боку адміністарції заводу .Він оцінює завдану йому моральну шкоду в сумі 1 (одна) тисяча грн. і вважає за можливе стягнути ці кошти з відповідача.
ОСОБА_1 позивача в судовому засіданні підтримала позоані вимоги позивача і , уточнюючи та доповнюючи їх, просить скасувати рядок 6 п.9 наказу ВАТ" Заводу" Ніжинсільмаш" від 2 липня 2002 року № 100 про переведення ОСОБА_5 на відрядну оплату праці., стягнути з відповідача на користь позивача 16196 гривень 12 коп. недовиплаченої заробітної плати і доплати за профмайстерність за 2000-липень 2007 року посилаючись на такі обставини: позивач працює в інструментальному цеху, який не відноситься до основного виробництва відрядна форма оплати
праці передбачена для основного виробництва, як це зазначено в колективному договорі заводу на 2005-2006 роки в п.3.2 розділу"Відрядна оплата праці"., а тому зарплата нараховується у раніше встановленому розмірі за кожну операцію виконаної роботи або виготовленої продукції, однак в нарядах не має встановлених розцінок на кожну операцію.А тому відповідач нарахування зарплати проводить на свій розсуд шляхом підтасовування під тарифну ставку 5 розряду, а не 7 розряду як це записано в трудовій книжці.Коли позивач дізнався про недорахуваня зарплати, то він зазнав сильних душевних страждань, нерввував через те, що відповідач не вжив заходів щодо добровільної виплати заборгованості.Він добросовісно працуював і працює , а тому вправі розраховувати на відповідне ставлення до нього з боку адміністраці.ї заводу.Згідно п.5.1.12 колективного договору відповідач повинен здійснювати контроль своєчасної виплати зарплати на заводі, аналізувати причини затримки і приймати заходи щодо їх усунення.Однак відповідач грубо порушував законодавство про оплату праці, не дотримувався норм і гарантій, передбачених законом. їз поданих документів видно, що зміни в оплаті праці відповідач приймав в односторонньому порядку, не знайомив його з наказами №№74 і 100., чим порушив вимоги трудового законодавства і Конституцію.Посилання відповідача на Указ Президента України №958/98 від 31 серпня 1998 року "Про додаткові заходи щодо стримування штучного зростання заборгованості з заробітної плати" не підвищувати заробітну плату за 2000-2006 роки є безпідставними, оскільки існує
постанова КМ У № 200 від 15 лютого 1999 року" Про забезпечення виконання Указу Президента України №200 від 15 лютого 1999 року " Про забезпечення виконання Указу Президента Уукраїни від 31 серпня 1999 року №958....", в якій зазначено, що у разі законодавчого підвищення розміру мінімальної зарплати підприємств, установ і організацій, які мають заборгованість із заробітної плати, підвищують тарифні ставки і посадові оклади.не допускаючи при цьому подальшого зростання цієї заборгованості.А тому розрахунки, які надав відповідач є невірними.Зарплата позивачу повинна була нараховуватись згідно з галузевими угодами і доплата за профмайстерність повинна проводитись за всі роки у розмірі 24%, як це зазначено в наказі №100 за 2002 рік.Подані нею розрахунки недовиплаченої зарплати і доплати за профмайстерність позивачу проведені без відрахувань різних податків.Вона повністю підтримує всі вимоги позивача і просить їх задовільнити і стягнути 1000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди з підстав , зазначених раніше.
ОСОБА_1 відповідача позов визнали частково і погоджуються з вимогами щодо виплати недовиплаченої зарплати за 2000р-липень 2007 року і доплати за профмайстерність з 2000 року по вересень 2003 року, але не в тій сумі, що зазначає позивач і його представнику в сумі 5822 гривні 49 коп., що підтверджується наданою ними довідкою з наведеними розрахунками.Стосовно стягнення моральної шкоди, то вважають, що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити, На обгрунтування своїх доводів представники відповідача посилаються на слідуючи обставини:
норми галузевої угоди в частині встановлення тарифних ставок повністю відтворювались у колективних договорах ВАТ «Завод «Ніжинсільмаш»
2000-2006 років. Процес прийняття колективних договорів передбачає обговорення їх з трудовим колективом, членом якого є позивач. Після прийняття колективних договорів тексти останніх доводяться до відома трудового колективу підприємства.В своїй позовній заяві ОСОБА_5 вимагає нарахування та виплату заробітної плати у відповідності з Галузевою угодою тобто збільшення (зростання) своєї заробітної плати. Згідно чинного законодавства України та колективного договору відрядна форма оплати праці може бути застосована до робітників інструментального цеху, оскільки інструментальний цех виконує замовлення (заявки) від структурних підрозділів заводу на виготовлення та ремонт штампів, пресформ, пристроїв, інструменту.
Крім того, інструментальний цех виконує також замовлення від зовнішніх замовників інших підприємств, організацій та громадян.
Поряд з цехами основного виробництва інструментальний цех бере участь у виготовленні основних видів продукції.
При відрядній системі оплати праці нарахування заробітку проводиться за нормами і розцінками, встановленими виходячи з розряду виконуваних робіт, а не робітника.Згідно статті ст. 90 КзпП України відрядна розцінка може бути визначена шляхом множення погодинної тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується на встановлену норму часу.Індексацію заробітної плати ОСОБА_5 внаслідок зростання споживчих цін підприємство фактично здійснює у відповідності з
постановами Кабінету Міністрів України №663 від 07.05.1998 року №2034 від 21.12.1998 року, Постановою Верховної Ради України "Про індексацію грошових доходів громадян" № 292-ХІУ від 03.12.1998 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року.
Згідно з зазначеними
постановами у разі зростання грошових доходів населення місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим і в цьому місяці індексація не нараховується.Отже, у випадку виплати зарплати ОСОБА_5 у відповідності з галузевою угодою індексація заробітної плати не здійснюється. Компенсація громадянам втрати частини заробітної плати у зв"язку з несвоєчасною її виплатою з 2001 Ьоку проводиться відповідно до Закону України від 19.10.2000 р. № 2050 /'Про компенсацію громадянам втрати частини доходів з зв"язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення такої компенсації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 (з урахуванням унесених змін згідно з постановою від 31.03.2003 р. №4з0).
Зазначеними нормативно-правовими актами не передбачено механізм компенсації заробітної плати, яка виплачується за рішенням суду. Дане твердження підтверджується позицією Міністерства праці та соціальної політики, викладене спецалістами департатменту стратегії соціального розвитку в їхніх роз'ясненнях.Згідно Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо стримування штучного зростання заборгованості з заробітної плати» №958/98 від 31.08.1998р., котрий діяв до 24.09.2001р. було встановлено, що на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності, які мають заборгованість із заробітної плати, тарифні ставки, посадові оклади, діючі розміри премій, доплат та надбавок не можуть підвищуватися в період до погашення заборгованості, крім випадків, передбачених актами Кабінету Міністрів України. Враховуючи наявну заборгованість з виплати заробітної плати впродовж 2000-2001 років (довідка додається) ВАТ «Завод «Ніжинсільмаш» по вересень 2001 року включно обгрунтовано не здійснював підвищення тарифних ставок. Таким чином, різниця фактично нарахованої заробітної плати з встановленою нормами галузевої угоди повинна складати 570 грн. 27 коп., а не 1715 грн. 40 коп. як того вимагає позивач (розрахунок додається). В Постанові КМУ № 200 не
сказано про підвищення тарифних ставок по Галузевій угоді у разі
законодавчого підвищення рівня мінімальної зарплати. В самій же галузевій
угоді за 2000 р. п.5.1.1. сказано що рівень мінімальних тарифних ставок
встановлених угодою, що перевищує встановлений державою розмір
мінімальної зарплати, не застосовується на підприємствах де має місце
заборгованість більше 5-ти місячних фондів оплати праці. В 2000 - 2001 роках
заборгованість по заводу склала більше 6-ти місячних фондів , що
підтерджується наданими документами. Мінімальна заробітна плата з
01.01.2000р. становила 74 грн., з 01.04.2000р. становила 90 грн., з 01.07.2000р.
становила 118грн.(до2002р.) В 2000 - 2001 p.p. ОСОБА_5 була встановлена
годинна тарифна ставка 1грн. 54 коп. Крім того ОСОБА_5 в 2000-2001 p.p.
нарахувалась доплата за профмайстерність в розмірі 24 Уо годинної
тарифної ставки. Середньомісячна тарифна ставка з надбавкою за профмайстерність ОСОБА_5 складала 314 грн. 70 коп. на місяць, що значно перевищувало мінімальну заробітну плату на той час: Середньомісячна тарифна ставка складала І грн. 54 коп. х 164, 8 год = 253 грн. 79 коп. доплата за профмайстерність 64, 8 год х 1 грн. 54 коп. х 24% = 60 грн. 91 коп. 153 грн. 79 коп. + 60 грн. 91 коп. = 314 грн. 70 коп.3 01.01.2000 р. в (314, 7/74) 4, 3 рази, з 01.04.2000 р. (314, 7/90) 3, 5 рази, з 01.07.2000 р. (314, 7/118) 2, 7 рази. Різниця між заробітною платою ОСОБА_5 відповідно до Галузевих угод надана ними і є в матеріалах справи.Ними надана і інша довідка, де проведено розрахунок недовиплаченої зарплати згідно галузевих угод в сумі 7139 гривень 91 коп., але вони з цією сумою не згодні з тих причин, які ними були наведені. Положення п.5.1.1 галузевої угоди дублюється і в колективному договорі на 2001-2002 роки. Згідно положення про встановлення надбавок за професійну майстерність та норм колективних договорів на 2003-2006 роки рішення про встановлення надбавок про профмайстерність приймається керівником підприємства на строк в 1 рік і оформлюється наказом по підприємству. Враховуючи відсутність зазначених наказів позовні вимоги ОСОБА_5 в частині стягнення доплати за профмайстерність з вересня 2003 року є безпідставнимиВимоги ОСОБА_5 в частині стягнення моральної шкоди є також безпідставними, так як позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження позовних в имог в цій частині.Вважають, що позивачеві слід відмовити в задоволенні позову в частині скасування рядка в наказі № 100 від 2 липня 2002 року про переведення його на відрядну форму оплату праці з причин, ними зазначених вище.
Допитавши представників позивача, відповідача та дослідивши на дані ними матеріали суд при таких обставинах вважає, що позов позивача підлягає частковому задовленню.Задовольняючи позов частково, суд виходив із слідуючих міркувань на підставі дослідження і аналізу наданих доказів: Відповідно до вимог ст. 97 КзпП України форми і система оплати праці, тарифні ставки, надбавки встановлюються підприємством самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими уголами.Відповідно до ст. 14 Закону України"Про оплату праці" система договірного регулювання оплати праці, норм колективного договору, що допускають оплату праці нижче від
норм, визначених галузевою угодою...... , мложуть застосовуватись лише
тимчасово і в період подолання фінансових труднощів підприємства терміном, не більше шести місяців.
Як вбачається з матеріалів справи, між адміністрацією ВАТ"Заводу"Ніжинсільмаш" і профспілковим комітетом у колективному договорі 2005-2006 років передбачалось проводити оплату праці нижче норм, зазначених в галузевій угоді тимчасово, але не більше шести місяців, про що прямо зазначено в п.5.1.4 колективного договору .В колективних же договорах за 2000-2004 роки не передбачалось проводити оплату праці нижче норм, зазначених в галузевих угодах.
З наданої відповідачем довідки про нарахування заробітної плати ОСОБА_5М з січня 2000 року по липень 2007 року включно вбачається наступне: за 2000 рік по галузевій угоді необхідно було нарахувати 1692 гр.82 коп., фактично нараховано 1383 гр.42 коп., різниця 309 гр.40 коп.: за 2001 рік по галузевій угоді необхідно нарахувати 4031 гр.73 коп., фактично нараховано 2557 гривень 73 коп., різниця 1474 гр.00 коп:;за 2002 рік необхідно було нврахувати 4669 гр.83 коп., фактично нараховано 2665 гр.64 коп., різнимця 2004 гр.19 коп.; за 2003 рік необхідно було нарахувати по галузевій угоді 4112 гр.02 коп, фактично нараховано3128 гр.ЗО коп., різниця 983 гр.72 коп.; за 2004 рік по галузевій угоді необхідно було нарахувати 4981 гр.51 коп., фактично нараховано 4710 гр. 72 коп., різниця 270 гр;за 2005 рік необхідно було нарахувати по галузевій угоді 6703 гр.62 коп., фактично нараховано 6097 гр.27 коп., різниця 606 гр.35 коп. ;за
2006 рук по галузевій угоді необхідно було нарахувати 10037 гр.20 коп., різниця
711 гр.35 коп.;за січень-липень 2007 року по галузевій угоді необхідно було
нарахувати 6295 гр.58 коп., фактично нараховано 5515 гр.47 коп., різниця 780
гривень 91 коп.Таким чином встановленого позивачеві недорахована зарплата
з січня 2000року по липень 2007 року включно в сумі 7139 гривень 91 коп.
Суд вважає безпідставними, необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню уточнені представником позивача його вимоги в тій частині, що відповідач повинен виплатити недораховану зарплату в сумі 16196 гр. 12 коп згідно з наданими нею розрахунками, так як в наведених розрахунках представником позивача не враховані відрахування з нарахованої заробітної плати за кожен рік, про що не заперечувала і сама представник позивача при дачі пояснень з цього питання.Такими ж необгрунтованими і не підтверджені докази є її посилання на те, що позивачеві необхідно виплатити доплату за профмайстерність з 2003 року/ вереснь/ по липень 2007 року включно, так як згідно галузевих угод про встановлення надбавок за професійну майстерність та норм колективних договорів на 2003-2006 роки рішення про встановлення надбавок про профмайстерність приймається керівником підприємства на строк в 1 рік і оформлюється наказом по підприємству при наявності представлення колективу бригади та профгрупорга. Зазначені накази за період з жовтня 2003 року по липень
2007 року відсутні і сам зміст п.9.8 колективного договору 2005-2006
років і інших договорів свідчить про те, що це право керівника
підприємства, а не його обов'язок і наказ з даного питання повинен бути
винесений тільки після представлення колективу бригади про доплату за
профмайстерність за погодженням профгрупорга з урахуванням тих
вимог, які передбачені колективним договором при вирішенні питання
про встановлення доплати за профмайстерність.
Суд вважає необгрунтованим і безпідставним і посилання представників відповідача на Указ Президента України №958/98 від 31 серпня 1998 року "Про додаткові заходи щодо стримування штучного зростання заборгованості з заробітної плати" не підвищувати заробітну плату за 2000-2006 роки , оскільки існує
постанова КМ У № 200 від 15 лютого 1999 року" Про забезпечення виконання Указу Президента України №200 від 15 лютого 1999 року " Про забезпечення виконання Указу Президента Уукраїни від 31 серпня 1999 року №958....", в якій зазначено, що у разі законодавчого підвищення розміру мінімальної зарплати підприємства, установи і організації, які мають заборгованість із заробітної плати, підвищують тарифні ставки і посадові оклади, не допускаючи при цьому подальшого зростання цієї заборгованості .
Відповідно до наказу №100 від 2 липня 2002 року по ВАТ"Завод "Ніжинсільмаш" позивача переведено на відрядну форму оплати праці з 13 вересня 2002 року з збереженням доплат.
Уточнені і доповнені вимоги позивача його представником про скасування в наказі №100 від 2 липня 2002 року по ВАТ'Заводу "Ніжинсільмаш" рядка 6 пункту 9 про переведення позивача на відрядну форму оплати праці не підлягають задоволенню з таких підств: інструментальний цех виконує замовлення (заявки) від структурних підрозділів заводу на виготовлення та ремонт штампів, пресформ, пристроїв, інструменту. Даний цех виконує також замовлення від зовнішніх замовників інших підприємств, організацій та громадян.Поряд з цехами основного виробництва інструментальний цех бере участь у виготовленні основних видів продукції. При відрядній системі оплати праці нарахування заробітку проводиться за нормами і розцінками, встановленими виходячи з розряду виконуваних робіт, а не робітника.Згідно статті ст. 90 КзпП України відрядна розцінка може бути визначена шляхом множення погодинної тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується на встановлену норму часу. Крім того, переведення позивача на відрядну форму оплати праці не суперечить чинному законодавству і відповідає вимогам колективного договору, оскільки у позивача не змінились умови праці і її оплата в грошовому сумарному вираженні відповідно до галузевої угоди.Позивачем і його представником не було суду надано доказів, які могли б довести в достатній мірі наявність порушень з боку відповідача з даного питання.
ст. 233 КзпП України встановленого у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. В судовому засіданні достовірно встановленого позивачеві ОСОБА_5М з січня 2000 року по липень 2007 року включно недорахована та недовиплачена зарплата згідно галузевих угод за цей період в сумі 7139 гр.91 коп.Позивач і його представник, уточнюючи і доповнюючи вимоги, просили стягнути з відповідача недовиплачену зарплату за даний період в сумі 16196 гр.12 коп.Однак зазначена сума не
знайшла свого підтвердження в судовому засіданні наданими ними доказами і навпаки була спрстована іншими дослідженими судом доказами, а тому суд вважає за необхідне в цій частині позов задовільнити частково і стягнути з відповідача на користь позивача 7139 нгр.91 коп., так як зазначена сума була доведена дослідженими в суді доказами, а в іншій частині позову з даного питання слід відмовити.Суд вважає, що не знайшли свого підтвердження і вимоги позивачки про скасування в наказі №100 від 2 липня 2002 року рядка про переведення позивача на відрядну форму оплату праці, а навпаки було доведено , що дане переведення було проведено без порушення вимог чинного законодавства.
Суд вважає, що позивачеві слід відмовити у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди із слідуючих підстав: під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У ст. 237-1 КЗпП України зазначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться уразі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Зазначені обставини повинні бути доказі позивачем і його представником належним чином. Суд вважає, що недовиплатою позивачеві заробітної плати і доплати за профмайстерність порушено його права, в даних правах позивач поновлений, однак зазначені порушення його прав не призвели до спричинення моральної шкоди і відсутні та недоведені позивачем і його представником, окрім їхньої заяви, жодними доказами ті обставини, що зазначені в ч.1 ст. 237-1 КЗпП України
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. .ст. 5, 14, 15, 22 Закону України " Про оплату праці" від 24 березня 1995 року №108/95-ВР, ст. ст. 97, 233 ч.2, 237-1 Кодексу Законів про працю України, ст. ст. 10, 11, 209, 212 , 213 -215, 218, 223, 367 ч.1 п.2 ЦПК України-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_5 задовільнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства " Завод " Ніжинсільмаш" на користь ОСОБА_5 недовиплаченої зарплати з січня 2000 року по липень 2007 року включно з врахуванням доплати за профмайстерність з січня 2000 року по вересень 2003 року включно згідно галузевих угод за 2000-2007 роки в сумі 7139 гривень 91 коп. / сім тисяч сто тридцять дев"ять грв./ і 72 гривні державного мита на користь держави.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити. Рішення в частині стягнення недовиплаченої заробітної плати, але не
більше ніж за один місяць, в розмірі 78 гривень 46 коп. підлягає обов'язковому негайнорму виконанню.
Стягнути з ВАТ " Завод " Ніжинсільмаш" тридцять гривень витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На рішення може бути подано до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайсуд заяву про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів після його проголошення , а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
Якщо заяву про апеляційне оскарження рішення не подано протягом 10 днів після його проголошення , то рішення набуває законної сили після закінчення цього строку.
Якщо заяву про апеляційне оскарження рішення подано протягом 10 днів після його проголошення , а апеляційну скаргу не подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення , то рішення набуває законної сили після закінчення 20 денного строку.