УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 листопада 2006 р.

м. Івано-Франківськ

Колегія   суддів   судової   палати   в   цивільних   справах   Апеляційного   суду Івано-Франківської області в складі:

з участю:

головуючого суддів секретаря апелянта

Горблянського Я.Д.

Бойчука І.В., Кукурудза Б.І.

Білик Л.З.

ОСОБА_1, представника ТзОВ СП "Лост-Лтд''

Солонини Р.Д., представника ПВКП "Продхім"

Скребцова Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 21 серпня 2006 року.

встановила:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 21.08.2006 року позов ОСОБА_1 до ТзОВ "СП "Лост-ЛТД", ТзОВ "Лост-ЛТД", ТЗОВ "Лост-С-Лтд", ТзОВ "Лост-КФ "ЛТД", ТзОВ "Лост-Н-Лтд", ПВКП "Продхім" про стягнення вартості частки у майні товариства задоволено частково.

Стягнуто з ТзОВ спільного українсько-польсьского підприємства "Лост-Лтд" на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за частку належну йому з майна цього товариства станом на 01.01.1999 року в сумі 133095 грн. з якої підлягають стягненню обов"язкові платежі та внески та судових витрат по справі в сумі 983 грн. 04 коп., в дохід держави 1330 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення. В решті вимог в позові відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 512 грн. 14 коп. судового збору.

На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В скарзі апелянт посилається на те, що з 1994 р. він був співзасновником ТзОВ "СП "Лост-Лтд". 14.12.1998 р. подав нотаріально завірену заяву про вихід з товариства, яка була задоволена загальними зборами товариства 12.01.1999 р. Оскільки його частка в майні товариства складала 25% то йому виплачується частина вартості майна товариства пропорційно його частці у статутному фонді і виплата проводиться після затвердження звіту за рік в строк до 12 місяців з дня виходу.

Суд при розгляді справи прийшов до неправильного висновку про те, що вартість майна в товаристві на момент його виходу становила 498,9 тис. грн., а його частка 124725 грн. Однак з актів балансу вбачається, що до розподілу підлягає 801,4 тис. грн. Суд необгрунтовано зменшив цю суму на 302,5 тис. грн. як безнадійна дебіторська заборгованість згідно висновку Львівського інституту судових експертиз, що суперечить висновку Верховного Суду України та висновку аудиторської фірми "Аудит-Сервіс-Інс".

Також суд не врахував індекс інфляції та процентів з простроченої суми із

Справа №22-ц-1376/2006р. Категорія 44

Головуючий у І інстанції Горейко М.Д. Доповідач Горблянський Я.Д.

застосуванням ст. 214 ЦК України (в редакції 1963 р.) мотивуючи тим, що між сторонами грошових зобов'язань не існувало, що не відповідає дійсним обставинам справи. Суд безпричинно відмовляється застосувати зобов'язальне право законами, які ніякого відношення до цього права не мають, протирічить в мотивувльній частині рішення сам собі і рішенню Верховного Суду України. Судом при ухваленні рішення взято до уваги висновки експертів, а представлені позивачем докази проігноровано. Суд переступив межу об"єктивності і в мотивувальній частині наводить факт, якого не було в дійсності.

При розгляді справи суд діяв упереджено, виключно в інтересах відповідача, допускав в мотивувальній частині неправдиві твердження, не дав правильної оцінки доказам, а тому висновки суду не відповідають зібраним доказам і матеріалам справи.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким стягнути з ТзОВ СП "Лост Лтд" в його користь 278679 грн. і судові витрати.

Апелянт ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення яким задовольнити всі його позовні вимоги.

Представник ТзОВ СП "Лост Лтд" та ПВКП "Продхім" Солонина Р.Д. та Скребцов Д.П. просять апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із слідуючих підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач був співвласником товариства з 1994 р. і з 12.01.1999 р. згідно протоколу зборів засновників вийшов з товариства. Зборами засновників товариства визначено частку позивача у статутному фонді товариства в розмірі 25%, яка не змінювалася до часу виходу з товариства. При визначенні вартості майна відповідача, яке підлягає розподілу, суд виходив із балансу товариства станом на 01.01.1999 p., який становив 1123500 грн., кредиторська заборгованість 222100 грн. Різниця між ними становить 901,4 тис. грн., з яких 100 тис. грн. статутний фонд та резерв сумнівних боргів по заборгованості ПП "Модус" в сумі 302,5 тис. грн. Тому врахувавши висновки Львівського НДКЕ НОМЕР_1 (а.с. 108-113 т.2) та Тернопільського філіалу КНДКЕ (а.с. 1-4 т.2) суд першої інстанції прийшов до висновку, що вартість майна, що підлягає розподілу становить 498,9 тис грн., при цьому дослідивши інші докази, в тому числі і висновок аудиторської фірми.

Судом встановлено, що станом на 01.01.1999 року позивачу ОСОБА_1 при виході з ТзОВ СП "Лост Лтд" належала частка в розмірі 25% від вартості майна на суму 498,9 тис. грн. і така частка з урахуванням його внеску в статутний фонд Товариства в розмірі 8370 грн. становить 133095 грн. (498,9 тис. : 4 + 8370 грн.), з якої підлягають стягненню обов"язкові платежі та внески.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що не підлягають задоволенню вимоги . позивача про стягнення частини вартості майна з урахуванням процентів з простроченої суми із застосуванням ст. 214 ЦК України (в редакції 1963 p.), оскільки між сторонами не існувало грошових зобов'язань. Також щодо стягнення вартості майна з урахуванням індексу інфляції то судом в цій частині позову відмовлено, оскільки індексації підлягають грошові доходи громадян, що одержуються ними в гривнях і не мають разового характеру, а виплата позивачу грошових сум має разовий характер, а тому у відповідності до ст. З Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та п.З Постанови KM України "Порядку проведення індексації грошових доходів громадян" від 07.05.1998 р. №663 дана сума виплат індексації не підлягає.

З даними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції підставно відмовлено позивачу в позовних вимогах щодо ТзОВ СП "Лост-С, Лтд-КФ, Лтд", "Лост-Н, Лтд" та ПВКП "Продхім".

При ухваленні рішення судом першої інстації враховано вимоги, поставлені в ухвалі Верховного Суду України від 14.12.2005 року при скасуванні рішення Івано-Франківського міського суду від 3.12.2002 року та рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 14.05.2003 року, а також всі представлені сторонами доказами.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обгрунтованості.

Підстав для скасування рішення Івано-Франківського міського суду та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 21 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.