Справа № 2а-3640/08
Україна
Харківський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" серпня 2008р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді – Перцової Т.С.
при секретарі – Ульященко Л.М.
за участю представників сторін :
позивача – Платіциної О.Г.
відповідача – Садовської І.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ТОВ „Зооветеринарний центр” до Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002982311/0 від 21.08.2007 року на суму 5000,00 грн. та № 0002972311/0 від 21.08.2007 року на суму 63632,72 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ „Зооветеринарний центр” звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просить визнати недійсними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.08.07р. №0002972311/0 та від 21.08.07р. № 0002982311/0.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі та просив суд його задовольнити. Свої вимоги обґрунтовує з посиланням на ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі – Закон України № 265/95-ВР), ст. 2 „Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні”, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (далі – Положення №637), Указ Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню оберту готівки” від 12.06.1995 року № 436/95 (далі – Указ № 436/95). Представник позивача стверджує, що посилання Чугуївської ОДПІ на п.1 ст. 9 Закону України № 265/95-ВР та висновок, що оприбуткування виручки від продажу основних фондів повинно здійснюватися через РРО чи через установи банку є помилковим, тому відсутні підстави для винесення оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.08.2007 року № 0002982311/0 щодо порушення позивачем ст. 3 Закону України № 265/95-ВР. Як зазначає представник позивача, основні фонди не є продуктом труда, а також продукцією власного виробництва, тобто не є товаром, визначеним для торгівлі, в зв’язку з чим дія Закону України № 265/95-ВР на операції продажу основних фондів не розповсюджується. Таким чином, на думку позивача, операції при реалізації основних фондів можуть проводитися через касу підприємства у встановленому порядку, а нарахування відповідачем штрафної санкції за порушення п. 1.2 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР у розмірі 5000,00 грн. на підставі п. 1 ст. 17 Закону України № 265/95-ВР не відповідає нормам діючого законодавства. В підтвердження своєї позиції, представник позивача також звернув увагу суду на Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21.12.2006р., зі змісту якої вбачається, що реалізація позивачем квартири (основного засобу) є разовою господарською операцією з продажу основного засобу у місці, не призначеному для оптової чи роздрібної торгівлі, тобто не є торгівлею у розумінні Закону України № 265/95-ВР. З урахуванням викладеного, позивач робить висновок, що операція з продажу квартири була оформлена за правилами п. 1 ст. 9 цього Закону і здійснена без порушень вимог чинного законодавства.
Також представник позивача зазначив, що посилання Чугуївської ОДПІ у рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002972311/0 від 21.08.2007 року на те, що позивачем порушено п. 2.11 Положення №637 не відповідає дійсності. Зазначає, що в акті перевірки зафіксовано, що згідно із документами, які були в розпорядженні перевірки, встановлено, що на протязі періоду, що перевірявся виплата грошових коштів здійснювалася після того, як працівник надасть авансовий звіт із підтверджуючими документами, тобто підприємство завжди мало кредиторську заборгованість перед підзвітними особами. В той же час, станом на 01.04.2007 року кредиторська заборгованість підприємства перед усіма підзвітними особами відсутня, а дебіторська заборгованість підприємства із підзвітними особами не встановлена. Отже, вказане в акті перевірки відповідачем порушення п. 2.11 Положення №637, а саме: порушення позивачем порядку видачі готівкових засобів під звіт в сумі 63632,72 грн. – відсутнє.
Застосування до ТОВ „Зооветеринарний центр” штрафної санкції на підставі абз. 6 ст. 1 Указу № 436/95 представник позивача також вважає неправомірним виходячи з того, що перевіркою не встановлено жодного факту ненадання позивачем платіжного документу покупцям, які здійснювали сплату готівкою. До того ж, на думку представника позивача, відповідач при застосуванні вказаної штрафної санкції керувався Додатком №20 до акту перевірки, у якому міститься перелік авансових звітів. Підсумовуючи викладене, представник позивача вважає, що прийняте Чугуївською ОДПІ рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002972311/0 від 21.08.2007 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 63632,72 грн. є неправомірним і повинно бути визнано судом недійсним.
Представник відповідача, Чугуївської ОДПІ в своїх запереченнях на позов та поясненнях, наданих у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень стверджує, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 06.10.2006 року ТОВ „Зооветеринарний центр” було продано квартиру в сумі 1050,00 грн., яка знаходилася на балансі підприємства. Грошові кошти в сумі 1000,00 грн. оприбутковані відповідно до прибуткового касового ордеру №20 від 18.01.2007 року, в той час як відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України № 265/95-ВРреєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Тому, на думку представника відповідача, при продажі за готівкові кошти основних фондів, які зписані з балансу і які не є продукцією власного виробництва, суб’єкти господарської діяльності зобов’язані проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені на фіскальний режим роботи РРО, або здійснювати такі операції через установи банку.
Також, представник відповідача зазначив, що позивачем у перевіряємому періоді з каси видано під звіт грошові кошти в сумі 63632,72 грн. для закупівлі господарчих товарів, витрат на відрядження, але документи, які підтверджували б факт витрачених грошових коштів відсутні. Також, за твердженням позивача, перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді в порушення вимог Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон від 13.03.1998 року за № 218/2658 та Постанови від 23.04.1999 року за № 663 „Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон” з каси підприємства неправомірно видавались грошові кошти на загальну суму 54811,39 грн. Згідно з п. 1 Указу № 436/95у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами — громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, — у розмірі сплачених коштів.
Враховуючи вищенаведене, представник відповідача зазначив, що винесені на підставі акту перевірки Чугуївською ОДПІ рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.08.2007 року №0002972311/0 на загальну суму 62632,72 грн. та від 21.08.07р. № 0002982311/0 на загальну суму 5000,00 грн. є правомірними і такими, що прийняті у відповідності до норм чинного законодавства України.
Суд, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ „Зооветеринарний центр”зареєстровано Чугуївською районною державною адміністрацією Харківської області, дата проведення державної реєстрації – 02.02.2001 р., про що зроблено запис про заміну свідоцтва номер 14721050002000012.
Надані суду документи свідчать про те, що з 20.07.2007 року по 06.08.2007 року на підставі направлень №306 від 19.07.2007 року та №320 від 30.07.2007 року фахівцями Чугуївської ОДПІ була проведена виїзна плановадокументальна перевіркаТОВ „Зооветеринарний центр” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.03.2007 року, про що складений акт за № 859/230/31293151 від 09.08.2007 року.
За результатами перевірки були виявлені порушення, зокрема п. 2.11 Положення №637 –порушення порядку видачі готівкових коштів під звіт (у тому числі на відрядження) в сумі 63632,72 грн., а також порушення п. 1 ст. 9 Закону України № 265/95-ВР – в сумі 1000 грн..
На підставі вказаного акту у відповідності до висновків про порушення ТОВ „Зооветеринарний центр” п.1,2 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями, п.2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні”, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, абз. 6 ст. 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки” від 12.06.1995 року № 436/95 із змінами та доповненнями,відповідачем відповідно були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми „С” за № 0002982311/0 від 21.08.2007 року, яким до ТОВ „Зооветеринарний центр”застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5000,00 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми „С” за № 0002972311/0 від 21.08.2007 року, яким до ТОВ „Зооветеринарний центр”застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 63632,72 грн.
Зазначені рішення отримані посадовою особою ТОВ „Зооветеринарний центр” 22.08.2007 року та були оскаржені в адміністративному порядку шляхом подання первинної скарги до Чугуївської ОДПІ Харківської області.
Листом від 05.09.2007 року № 5248/10/25-015 Чугуївської ОДПІ Харківської області, первинна скарга позивача залишена без розгляду.
07.11.2007 р. Державна податкова адміністрація у Харківській області розглянула скаргу директора ТОВ „Зооветеринарний центр” на рішення Чугуївської ОДПІ у Харківській області від 21.08.07р. №0002972311/0 та від 21.08.07р. № 0002982311/0, за результатами розгляду якої, рішенням № 4248/10/25-203, залишила оскаржувані рішення Чугуївської ОДПІ у Харківській області від 21.08.07р. №0002972311/0 та від 21.08.07р. № 0002982311/0 без змін, а скаргу директора ТОВ „Зооветеринарний центр” – без задоволення.
На виконання рішення ДПА у Харківській області № 4248/10/25-203 від 07.11.2007 року, відповідач виніс рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.11.2007 року за № 0002972311/1 та № 0002982311/1.
Листом від 20.12.2007 року за № 8023/10/23030 Чугуївська ОДПІ Харківської області відкликала рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.11.2007 року за № 0002972311/1 та № 0002982311/1.
26.01.2008 р. ДПА України розглянула повторну скаргу директора ТОВ „Зооветеринарний центр” на рішення Чугуївської ОДПІ у Харківській області від 21.08.07р. №0002972311/0 та від 21.08.07р. № 0002982311/0, за результатами розгляду якої, рішенням за № 616/6/25-0415, залишила оскаржувані рішення Чугуївської ОДПІ у Харківській області від 21.08.07р. №0002972311/0 та від 21.08.07р. № 0002982311/0 без змін, а скаргу директора ТОВ „Зооветеринарний центр” – без задоволення.
З наданих в судовому засіданні пояснень сторін та досліджених письмових доказів по справі судом встановлено наступне.
На підставі укладеного з ОСОБА_1 договору купівлі-продажу квартири від 06.10.2006р. ТОВ „Зооветеринарний центр” було продано останній квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Грошові кошти в сумі 1000,00 грн., отримані від продажу квартири, оприбутковані Товариством відповідно прибуткового касового ордеру № 20 від 18.01.2007р., що відповідає запису в касовій книзі за 18.01.2007р.
Як свідчать матеріали справи і не заперечується сторонами по справі вказана квартира знаходилась на балансі Товариства і була ним віднесена до основних фондів.
Основні фонди – це матеріальні цінності, які використовуються у господарській діяльності платника податку в продовж періоду, який перевищує 365 днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, і вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.
Згідно ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють операції у готівковій або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг повинні проводити розрахункові операції на повну суму покупки через РРО.
З аналізу наведеної норми права судом вбачається, що операції у готівковій або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування, які здійснюються суб’єктами підприємницької діяльності з обов’язковим проведенням на повну суму покупки через РРО повинні носити систематичний характер і в місці, призначеному для оптової чи роздрібної торгівлі.
Відповідачем по справі не заперечується, що операція з приводу продажу квартири позивачем носила разовий характер.
Оскільки реалізація позивачем квартири (основного засобу) є разовою господарською операцією з продажу основного засобу у місці, не призначеному для оптової чи роздрібної торгівлі, суд робить висновок, що ця операція не є торгівлею у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Наданий до матеріалів справи прибутковий касовий ордер № 20 від 18.01.2007р., і зроблений запис в касовій книзі Товариства за 18.01.2007р. про проведену операцію свідчить про те, що грошові кошти в сумі 1000,00 грн., отримані Товариством від продажу квартири, оприбутковані останнім за правилами п.1 ст.9 ЗаконуУкраїни «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а спірна операція здійснена без порушень вимог чинного законодавства.
За таких обставин, суд вважає, що висновок перевіряючих, викладений в акті перевірки про порушення ТОВ „Зооветеринарний центр” п.1,2 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є помилковим, а рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0002982311/0 від 21.08.2007 року на суму 5000,00 грн., прийняте у відповідності до вказаного висновку є неправомірним і підлягає визнанню судом недійсним.
Суд вважає за необхідне зазначити, що фінансова санкція, застосована відповідачем до ТОВ „Зооветеринарний центр” на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002972311/0 від 21.08.2007р. у відповідності до висновків акту перевірки про порушення позивачем абзацу 6 ст.1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки»та п.2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні”, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 є адміністративно-господарською санкцією.
Враховуючи те, що згідно ст.250 ГКУ адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а також те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002972311/0 прийнято 21.08.2007 р., суд зауважує, що відповідач при виявленні таких порушень повинен був застосовувати такі санкції до позивача за порушення, які мали місце за період з 21.08.2006р. по 20.08.2007р.
Як вбачається з акту перевірки висновок відповідача про застосування до позивачафінансовоїсанкціїзгідно абзацу 6 ст.1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» у розмірі сплачених коштів за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квітанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, ґрунтується тільки на відомостях Додатку№ 20 до акту перевірки, у якому містяться зведені данні щодо Прізвища, ім’я та по-батькові фізичних осіб, номеру авансового звіту та дата, розмір суми, який не приймається перевіркою та зазначається причина, по якій не приймаються авансові звіти – відсутність підстав для оплати проїзду з посиланням на п.2.11 Положення.
Суд зауважує, що відповідно до п.п. 2.3.2 „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.05р. № 327 за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно : висвітлити показники, які відображаються суб’єктом господарювання у податковій та іншій звітності та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб’єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб’єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій) та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
В порушення наведеної норми права відповідачем в акті перевірки не викладено чітко зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, не додано до акту письмових пояснень посадових осіб суб’єкта господарювання щодо встановлених порушень тощо.
В зв’язку з чим, твердження відповідача про відсутність платіжного документа (товарного або касового чека, квітанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштівне може бути прийнято судом до уваги.
Також суд зауважує, що надані до суду копії авансових звітів свідчать про нарахування витрат, понесених підзвітною особою, а також виникнення обов'язків підприємства перед підзвітною особою по компенсації даних витрат.
Відповідачне надав судужодного доказу, який підтверджував фактнеподання позивачем платіжного документа покупцям, здійснившим сплату готівкових коштів за період з 21.08.2006р. по 20.08.2007р. таких фактів не встановлено і судом.
Таким чином, висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки про порушення ТОВ «Зооветеринарний центр» за період з 21.08.2006р. по 20.08.2007р. абзацу6 ст.1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки», суд вважає спростованим, як такий, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Крім того, як встановлено із наданих в судове засідання письмових доказів, протягом перевірочного періоду виплата грошових коштів на підприємстві здійснювалась після того, як працівник надасть авансовий звіт з підтверджуючими документами на різні суми, тобто підприємство завжди мало кредиторську заборгованість перед підзвітними особами.
Також, авансові звіти, по яким підзвітним особам видавались грошові кошти на закупівлю господарських товарів та на витрати по відрядженню, мають первинні документи, які підтверджують витрачені грошові кошти які були представлені суду в ході судового розгляду справи. Відповідач проти них не заперечував.
Всі відрядження на підприємстві здійснювались на підставі наказів директора.
Згідно ст.121 КЗпП України робітники мають право на відшкодування витрат і отримання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями. У відповідності зі ст.12 Закону України «Про оплату праці» гарантії та компенсації робітникам у випадку службових відряджень, встановлених КЗпП України є мінімальними державними гарантіями.
Згідно п.1.3 ст.1 «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» № 59 від 13.03.98р. (надалі – Інструкції) фактичний час перебування у відрядженні визначається по відміткам у посвідченні про відрядження про вибуття з місця постійної роботи і прибуття до місця постійної роботи. За кожний день перебування працівника у відрядженнів межах України йому виплачуються добові в рамках граничних норм, встановленихПостановою Кабінету міністрів України (п.1.5. ст.1 Інструкції).
Відповідно абз.4 п.1.5 ст.1 Інструкції добові не виплачуються, якщо відсутні відмітки в посвідченні про відрядження.
Судом встановлено, що відмітки вибуття-прибуття(печатки, підписи, дати) є у всіх посвідченнях про відрядження за спірний період.
Виходячи з положень п.1.6 ст.1 Інструкції підприємство при наявності підтверджуючих документів (в оригіналі) відшкодовує витрати робітникам які знаходяться у відрядженні на наймання житлового приміщення у розмірі фактичних витрат.
Згідно п.1.12 ст.1 «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» при наявності документів, які підтверджують вартість понесених витрат, а саме: транспортних білетів або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо, зазначені витрати належать до витрат на відрядження і мають бути повернені особі, яка перебувала у відрядженні.
З огляду на викладене, висновок відповідача, що Товариством порушеноп.2.11 Положення про ведення касових операцій в національної валюті України, є необґрунтованим і таким, що ґрунтується на суб’єктивних припущеннях.
За таких обставин, суд вважає, що висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки про порушення ТОВ „Зооветеринарний центр” абзацу 6 ст.1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки»та п.2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні”, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наданими до суду письмовими документами. В зв’язку з чим, рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0002972311/0 від 21.08.2007р. на суму 63632,72 грн., прийняте у відповідності до вказаних висновків є неправомірним і підлягає визнанню судом недійсним.
На підставі викладеного, суд дійшоввисновку про правомірність вимог позивача та вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ТОВ „Зооветеринарний центр” до Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002982311/0 від 21.08.2007 року на суму 5000,00 грн. та № 0002972311/0 від 21.08.2007 року на суму 63632,72 грн. – задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсними рішення Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002982311/0 від 21.08.2007 року на суму 5000,00 грн. та № 0002972311/0 від 21.08.2007 року на суму 63632,72 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ „Зооветеринарний центр” (63544, Харківська область, Чугуївський район, смт. Чкаловське, вул.. Леніна, 11 А, код 31293151), державне мито у розмірі 3,40 грн.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 19.08.2008 року.
Суддя (підпис) Т.С. Перцова