18.02.2013
Справа № 232/5772/12
Провадження 2/127/683/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Вступна та резолютивна частини
18 лютого 2013 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого - судді Романчук Р. В.
при секретарі Алексюк В.О.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Король А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
В И Р І Ш И В:
В задоволені позову ОСОБА_1 до Басейнового управління водних ресурсів річки Південного Бугу про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ
Повне рішення буде виготовлено 22.02.2013 р.
18.02.2013
Справа № 232/5772/12
Провадження 2/127/683/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2013 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого - судді Романчук Р. В.
при секретарі Алексюк В.О.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Король А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що з 1999 року по 2004 рік навчався за направленням бувшого Держводгоспу України в Українському державному університеті водного господарства та природокористування, з 2004 року працював на посаді начальника відділу механізації, охорони праці та техніки безпеки в бувшому Південно - Бузькому басейновому управлінні водних ресурсів. У 2007 році після ліквідації Південно-Бузького басейнового управління водних ресурсів, ліквідації Вінницького облводгоспу та створення на їх базі нового Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг, його було переведено на посаду провідного інженера-механіка служби механізації. У січні 2012 року під час реорганізації Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг його було переведено на посаду провідного інженера з метрології. На підставі наказу Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг № 92 від 14.09.2012 року «Про скорочення штату апарату БУВР Південного Бугу та майбутнє вивільнення працівників» 14.09.2012 року його було попереджено про те, що посада провідного інженера з метрології скорочується та було запропоновано посади підсобного робітника, оглядача ГТО, водія. 19.09.2012 року він звернувся до відповідача з письмовою заявою щодо переведення на вакантну посаду провідного інженера гідротехніка служби експлуатації та ремонту гідроспоруд, яка, враховуючи його освіту та стаж роботи, відповідає його кваліфікації та досвіду роботи. Оскільки законодавчі акти не забороняють працівнику працювати на посадах без спеціальної освіти. Оскільки відповідач відмовився прийняти та зареєструвати заяву, він був змушений надіслати заяву поштою, однак відповіді не отримав. 07.11.2012 року відбулось засідання профспілкового комітету, на якому було погоджено його звільнення за умови подальшого працевлаштування відповідно до професійно-кваліфікаційного рівня в межах БУВР Південного Бугу. Вважає, що профспілковий комітет однозначної згоди на звільнення не надав. 22.11.2012 року йому було додатково запропоновано посаду провідного інженера-гідротехніка у відокремленій юридично та підпорядкованій БУВР Південного Бугу експлуатаційній дільниці Вінницького МУВГ. На час його звільнення у відповідача була вакантна посада провідного гідротехніка служби експлуатації та ремонту гідроспоруд, яка йому не пропонувалась, що вважає порушенням ч. 2 ст. 40, ч.2 ст. 49-2 КЗпП України. 30.11.2012 року його було звільнено з посади провідного інженера з метрології за п.1 ст. 40 КЗпП України на підставі наказу № 130-К від 27.11.2012 року. Вважає, що його звільнення було незаконним, оскільки як видно з штатних розписів до реорганізації і після реорганізації не відбулося скорочення чисельності працівників, йому було запропоновано лише робочі посади, а не посаду, яка відповідала б його кваліфікації та досвіду роботи, хоча у відповідача була така можливість. Зазначає, що не відмовлявся від запропонованих посад, а зазначив факт невідповідності запропонованих посад його професійно-кваліфікаційному рівню та звертався до керівника БУВР Південного Бугу із заявами щодо переведення його на вакантні посади, які б відповідали його рівню кваліфікації, зокрема на вакантну посаду провідного гідротехніка. Крім того, він є батьком двох неповнолітніх дітей та єдиним годувальником в сім'ї. Надану відповідачем характеристику вважає необ'єктивною та упередженою. Він був членом профспілки, був присутній на засіданні профспілки, де було надано згоду на його звільнення. Заробітну плату по день звільнення отримав, трудову книжку йому видали. Своє звільнення вважає незаконним та безпідставним, оскільки покладені на нього обов'язки виконував сумлінно, має вищу спеціальну освіту, неодноразово підвищував кваліфікацію на відповідних курсах, рішенням атестаційної комісії від 04.03.2009 р. визнаний таким, що відповідає займаній посаді. В судовому засіданні збільшив розмір позовних вимог та просить визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення від 27.11.2012р. № 130-К, поновити його на роботі в БУВР Південного Бугу на посаді провідного інженера з метрології, стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з 30.11.2012 року, стягнути з відповідача на його користь судові витрати. Крім того, зазначає, що дії відповідача щодо неприйняття його письмових заяв, психологічний тиск, незаконний наказ про звільнення завдали моральних та фізичних страждань, в нього порушився сон, погіршився апетит, були втрачені ділові зв'язки та погіршена ділова репутація, що в подальшому вимагає значних зусиль для налагодження нормального життя. У відшкодування моральної шкоди просить стягнути з відповідача на його користь 5000 грн.
Представник відповідача Король А.М. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що 14.09. 2012 р. начальником БУВР Південного Бугу в зв'язку з подальшим проведенням удосконаленн штатної структури БУВР Південного Бугу, перерозподілом функціональних обов'язків між працівниками з метою їх оптимальної завантаженості, раціонального використання бюджетних коштів було прийняте рішення про скорочення штату апарату БУВР Південного Бугу та майбутнє вивільнення працівників. Було видано наказ №92 від 14.09.2012 р. про скорочення штату апарату БУВР Південного Бугу та майбутнє вивільнення працівників.14.09.2012 p. відбулося засідання комісії з питань скорочення штату та подальшого вивільнення працівників апарату БУВР Південного Бугу, яка постановила рекомендувати адміністрації БУВР Південного Бугу скорочення штату та вивільнення працівників провести у відповідності з чинним законодавством, запропонувати вивільнюваним працівникам інші наявні вакантні посади, а також ті посади, які будуть введені в штатний розпис. 04.09.2012 р. ОСОБА_1 було надано повідомлення - попередження № 2 про заплановане вивільнення згідно з п. 1 ч.1 ст.40 КЗпП України. У цьому повідомленні ОСОБА_1 було запропоновано переведення на посади підсобного робітника 1 розряду господарсько-технічного відділу, глядача ГТО господарсько-технічного відділу; водія автомобіля ГАЗ 3110 господарсько-технічного відділу, водія автомобіля УАЗ-3303 ЛЕК-452-77 господарсько-технічного відділу. Від запропонованих посад ОСОБА_1 відмовився, зазначивши, що запропоновані посади не відповідають його освітньо-кваліфікаційному рівню. 17.09.2012 р. провідним інженером з підготовки кадрів було подано звіт в державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників за станом на 17.09.2012 р. 01.11.2012 р. начальником БУВР Південного Бугу було направлено подання до профспілкового комітету БУВР Південного Бугу щодо надання згоди профспілки на звільнення за скороченням штату згідно п.1 ч. І ст.40 КЗпП України працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_1, посади яких було скорочено та які від запропонованих вакантних посад письмово відмовились. 07.11.2012 р. відбулося засідання профкому БУВР Південного Бугу де було вирішено надати згоду на звільнення за скороченням штату з посади провідного інженера з метрології ОСОБА_1 з подальшим працевлаштуванням відповідно до професійно-кваліфікаційного рівня в межах БУВР Південного Бугу та клопотати перед керівництвом управління БУВР Південного Бугу про працевлаштування ОСОБА_1 в Вінницьке МУВГ, яке входить до складу БУВР та є підвідомчою організацією. 22.11.2012 р. ОСОБА_1 було додатково надано повідомлення -попередження №3 про заплановане вивільнення згідно з п.1 ч. І ст. 40 КЗпП України та додатково запропоновано переведення в Вінницьке міжрайонне управління водного господарства на посаду провідного інженера-гідротехніка експлуатаційної дільниці з оплатою 2247 грн. Від запропонованої посади ОСОБА_1 також відмовився. 27.11.2012 р. начальником БУВР Південного Бугу було видано наказ № 130-К про звільнення ОСОБА_1 у зв'язку зі скороченням штату. 03.12.2012 р. в державну службу зайнятості було подано звіт про фактичне вивільнення працівників. 17.12.2012 р. за заявою батька позивача була проведена перевірка додержання в БУВР Південного Бугу законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт № 02-01-41/1697, під час перевірки жодних порушень не виявлено. Заробітну плату по день звільнення позивач отримав, трудову книжку йому видали. Звільнення позивача вважає законним. При звільненні позивача посада провідного гідротехніка йому не пропонувалася, оскільки ні освіта позивача ні стаж його роботи не відповідають вимогам до даної посади. Вважає, що в ході звільнення ОСОБА_1 було дотримано усіх вимог законодавства щодо умов та порядку звільнення згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, тому будь-якої шкоди, в тому числі моральної, позивачу не завдано. Просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази у справі, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим і позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено наступне.
Як вбачається з наказу №92 від 14.09.2012 р. «Про скорочення штату апарату БУВР Південного Бугу та майбутнє вивільнення працівників» в зв'язку з подальшим проведенням удосконалення штатної структури БУВР Південного Бугу, перерозподілом функціональних обов'язків між працівниками з метою їх оптимальної завантаженості, раціонального використання бюджетних коштів було прийнято рішення про скорочення посад провідного інженера-електроніка басейнової лабораторії моніторингу вод і ґрунтів та провідного інженера з метрології та введено в штатний розпис посади підсобного робітника 1 розряду господарсько-технічного відділу і робітника 2 розряду басейнової лабораторії моніторингу вод і ґрунтів. Було доручено провідному інженеру з підготовки кадрів підготувати письмові попередження працівникам, посади яких скорочуються, про заплановане вивільнення не пізніше ніж за два місяці, зокрема, ОСОБА_1, провідному інженеру з метрології. 14.09.2012 p. відбулося засідання комісії з питань скорочення штату та подальшого вивільнення працівників апарату БУВР Південного Бугу, яка постановила рекомендувати адміністрації БУВР Південного Бугу скорочення штату та вивільнення працівників провести у відповідності з чинним законодавством, запропонувати вивільнюваним працівникам інші наявні вакантні посади, а також ті посади, які будуть введені в штатний розпис.
30.11.2012 р. відповідно до наказу від 27.11.2012 р. №130-к позивач звільнений з посади провідного інженера з метрології відділу механізації, енергетики, охорони праці, пожежної безпеки та цивільної оборони за скороченням штату відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України. Позивач був ознайомлений з даним наказом, про що свідчить його підпис.
Відповідно до довідки №06/119 від 18.01.2013 р. виданої БУВР Південного Бугу середньомісячна заробітна плата позивача становить 2 547 грн. 19 коп.
Як вбачається з диплому НОМЕР_1, позивач в 2004 році закінчив Український державний університет водного господарства та природокористування за спеціальністю "Економіка підприємства" та здобув кваліфікацію спеціаліста з економіки підприємства.
Відповідно до довідки №52 від 16.01.2013 р. виданої Комітетом мікрорайону «П'ятничани» Асоціації органів самоорганізації населення м. Вінниці до складу сім'ї позивача входять дочка ОСОБА_5, 2003 р. н., син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1
Як вбачається з Положення про Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг, затвердженого наказом Державного агентства водних ресурсів України 03.08.2011 р. №126, відповідач є юридичною особою, має власну печатку, бланки, самостійний та зведений баланси, рахунки в органах Державної казначейської служби України. БУВР Південного Бугу очолює начальник, який,зокрема, призначає на посади та звільняє працівників.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Відповідно до вимог ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до протоколу від 7 листопада 2012 р. №10 за результатами засідання профкому БУВР Південного Бугу було надано згоду на звільнення ОСОБА_1 за скороченням штату з подальшим працевлаштуванням відповідно до професійно-кваліфікаційного рівня в межах БУВР Південного Бугу та вирішено клопотати перед керівництвом управління БУВР Південного Бугу про працевлаштування ОСОБА_1 в Вінницьке МУВГ. Позивач був присутній на засіданні профкому та отримав копію протоколу.
Згідно ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, позивача було попереджено про звільнення відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України. Позивач під підпис був ознайомлений із попередженням.
Водночас із попередженням працівників про звільнення відповідачем було доведено до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням їх професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці, що підтверджується копією звіту форми №4-ПН (план) про заплановане вивільнення працівників за станом на 17.09.2012 р. Крім того, до державної служби зайнятості було подано звіт про фактичне вивільнення працівників форми №4-ПН (факт) станом на 03.12.2012 року.
Як вбачається із довідки БУВР Південного Бугу від 21.01.2013 року №02/133 станом на 30.11.2012 року, тобто на час звільнення позивача у відповідача були вакантними посади провідного гідротехніка служби експлуатації та ремонту гідроспоруд, водія автомобіля ГАЗ 3110 господарсько-технічного відділу, водія автомобіля УАЗ-3303 ЛЕК-452-77 господарсько-технічного відділу, оглядача ГТО господарсько-технічного відділу.
З роз'яснень п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" слідує, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. При проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).
В судовому засіданні встановлено, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення штату працівників, що підтверджується наказом №92 від 14.09.2012 р. «Про скорочення штату апарату БУВР Південного Бугу та майбутнє вивільнення працівників».
Крім того, як вбачається із штатного розпису апарату БУВР на 2012 рік, затвердженого 01.10.2012 року, який вводився в дію з 01.10.2012 року в штатному розписі наявна посада провідного інженера з метрології відділу механізації, енергетики, охорони праці, пожежної безпеки та цивільної оборони, яку займав позивач.
Як вбачається із штатного розпису апарату БУВР на 2012 рік, затвердженого 26.11.2012 року, який вводився в дію з 01.12.2012 року в штатному розписі немає посади провідного інженера з метрології, яку займав позивач.
Як вбачається з Акту перевірки додержання у Басейновому управлінні водних ресурсів річки Південний Буг законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №02-01-41/1697 від 18.12.2012 року територіальною державною інспекцією з питань праці у Вінницькій області було проведено перевірку, за результатами проведеної перевірки порушень вимог законодавства не виявлено.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем додержано норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, зокрема, позивач попереджувався за два місяці про наступне вивільнення. Водночас із попередженням працівників про звільнення відповідачем було доведено до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівників. Після звільнення працівників відповідачем було доведено до відома державної служби зайнятості про фактичне вивільнення працівників. Дані обставини підтверджуються відповідними звітами про заплановане та фактичне вивільнення працівників.
Службова особа, що наділена правом прийняття і звільнення на роботу, а саме начальник БУВР Південного Бугу 01.11.2012 р. звернувся до профспілкового органу за згодою на звільнення позивача у зв'язку із скороченням штату працівників. Відповідно до протоколу від 07.11.2012 р. №10 засідання профкому БУВР Південного Бугу надано згоду на звільнення позивача із займаної посади в зв'язку із скороченням штату з подальшим працевлаштуванням відповідно до професійно-кваліфікаційного рівня в межах БУВР Південного Бугу.
14.09.2012 р. ОСОБА_1 було надано повідомлення - попередження № 2 про заплановане вивільнення згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України, в якому було запропоновано переведення на посади підсобного робітника 1 розряду господарсько-технічного відділу, оглядача ГТО господарсько-технічного відділу, водія автомобіля ГАЗ 3110 господарсько-технічного відділу, водія автомобіля УАЗ-3303 ЛЕК-452-77 господарсько-технічного відділу. ОСОБА_1 був ознайомлений із даним повідомленням - попередженням 14.09.2012 р. та зазначив, що запропоновані посади не відповідають його освітньо-кваліфікаційному рівню. 22.11.2012 р. ОСОБА_1 було додатково надано повідомлення-попередження №3 про заплановане вивільнення згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України та додатково запропоновано переведення в Вінницьке міжрайонне управління водного господарства на посаду провідного інженера-гідротехніка Експлуатаційної дільниці з оплатою 2247 грн. ОСОБА_1 був ознайомлений із даним повідомленням - попередженням 22.11.2012 р. та зазначив, що в БУВР Південного Бугу є вакантна посада провідного гідротехніка, роботу якого він зможе виконувати та просив запропонувати йому дану посаду.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що від запропонованих посад він не відмовлявся а лише зазначив, що вони не відповідають його освітньо-кваліфікаційному рівню, оскільки внесенні позивачем записи на повідомленнях-попередженнях свідчать про те, що від запропонованих посад ОСОБА_1 фактично відмовився.
Що стосується тверджень позивача, що при звільненні йому не було запропоновано посаду провідного гідротехніка, яка на його думку, відповідає його професійно-кваліфікаційному рівню та досвіду роботи в галузі водного господарства суд зазначає наступне.
Як вбачається з диплому НОМЕР_1, позивач в 2004 році закінчив Український державний університет водного господарства та природокористування за спеціальністю "Економіка підприємства" та здобув кваліфікацію спеціаліста з економіки підприємства. З 2004 року працював на посаді начальника відділу механізації, охорони праці та техніки безпеки, з 2007 року його було переведено на посаду провідного інженера-механіка служби механізації, у січні 2012 року його було переведено на посаду провідного інженера з метрології.
Як вбачається з посадової інструкції провідного гідротехніка служби експлуатації та ремонту гідроспоруд Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг кваліфікаційними вимогами є вища інженерно-технічна освіта і стаж роботи по відповідному профілю не менше двох років.
Отже, з наведеного вбачається, що ні освіта позивача ні стаж його роботи не відповідають даним вимогам. З пояснень представника відповідача в судовому засіданні вбачається, що при звільненні позивачу не пропонувалася посада провідного гідротехніка саме з цих підстав.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що до звільнення позивачу було запропоновано вакантні на той час та відповідні його спеціальності та кваліфікації посади, від яких він відмовився. Посада провідного гідротехніка, яка в той період теж була вакантною, позивачу не пропонувалася, оскільки, на переконання відповідача, позивач не відповідав по своїй спеціальності, кваліфікації та досвіду роботи цій посаді.
Що ж до оцінки поняття кваліфікації як такого, що включає в себе не лише освітній рівень працівника та стаж його роботи, а і здатність виконувати особливі доручення, суд зазначає, що це поняття є оціночним, такого рівня кваліфікації позивача судом не встановлено.
Крім того, суд зазначає, що оскільки відповідачем не використовувалося його право провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника, суд не вирішував питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог та не доведено обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, як це передбачено ст. 60 ЦПК України, а судом за результатами розгляду справи не встановлено підстав для задоволення позову. Натомість відповідачем доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позову.
На підставі викладеного суд вважає що слід відмовити в задоволенні позовних вимог про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі ОСОБА_1, а відповідно і в задоволенні інших позовних вимог, оскільки заявлені вимоги є похідними від даних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд бере до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Враховуючи, що позивачеві в задоволенні позовних вимог відмовлено, тому підстав для відшкодування судових витрат немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
В задоволені позову ОСОБА_1 до Басейнового управління водних ресурсів річки Південного Бугу про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ
Повне рішення виготовлено 22.02.2013 р.