Справа № 22- 1687а/2006р. Головуючий в 1 інстанції КішкінаІ.В.
Категорія 45 Доповідач Новодворська O.I.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2006 року судова палата в цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
Головуючого Новодворської О.І.
Суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.
При секретарі Писаревій Ю.Г. Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за адміністративним позовом Гірницького РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_1про видворення за межі України у примусовому порядку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 02 серпня 2006 року.
ВСТАНОВИЛА:
Гірницький РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про видворення за межі України у примусовому порядку, посилаючись на те, що відповідачка є громадянкою Російської Федерації, прибула через КІШ „Успенка" на територію України з приватних справ до чоловіка ОСОБА_2 разом із неповнолітніми дітьми ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2 народження. Чоловік відповідачки ОСОБА_2помер ІНФОРМАЦІЯ_3, з питання продовження реєстрації до ВВС України не зверталася, перебуває на території Украши незаконно, повертатись на батьківщину відмовляється, мотивуючи відмову відсутністю коштів, тому просив видворити відповідачку та її неповнолітніх дітей за межи України з розміщенням їх у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на період, необхідний для підготовки їхнього видворення за межі України
Відповідачка ОСОБА_1 позов не визнала. Постановою Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 02 серпня 2006 року позов Гірницького РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області до ОСОБА_1про видворення за межі України у примусовому порядку задоволено.
Громадянку Російської Федерації ОСОБА_1, 1969 року народження, із неповнолітніми дітьми ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, видворено в примусовому порядку за межі України з подальшою забороною в'їзду на територію України терміном два роки, видворення здійснено за рахунок держави та розміщено в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають, в Україні з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більш ніж шість місяців з початку розміщення.
В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати постанову суду, ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на те, що судом було порушено вимоги матеріального та процесуального закону, не ураховано тих обставин, що її син ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2 народження є громадянином України, зареєстрований в Україні, його батько - її померлий чоловік, ОСОБА_2, громадянин України на день смерті був зареєстрований і проживав у України.
Заслухавши доповідача, представника позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 прибула в Україну з національним паспортом № НОМЕР_1, виданим 20.11.2000 р. відділом внутрішніх справ Сулейман-Стальського району Республіки Дагестан Російської Федерації, разом із неповнолітніми дітьми ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, до свого чоловіка ОСОБА_2, який помер 10.01.2006 року. До квітня 2004 року мала тимчасову реєстрацію, після закінчення якої відповідачка не зверталась до органу внутрішніх справ із питання подовження реєстрації, мешкає разом із дітьми за адресою АДРЕСА_1, і повертатись до Російської Федерації відмовляється.
Органами внутрішніх справ, а саме Гірницьким РО Макіївського MB УМВС України в Донецькій області 07.03.2006 р. прийнято рішення про видворення за межі України громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 разом із неповнолітніми дітьми ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, заборону в'їзду її на територію України протягом двох років та про зобов'язання ОСОБА_1 залишити до 21.03.2006 р. територію України. Згідно ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» за зверненням органу внутрішніх справ суд приймає рішення про примусове видворення іноземця або особи без громадянства, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення, або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, ОСОБА_1, не маючи підстав для подальшого перебування на території України, не покинула територію України у встановлений строк в добровільному порядку, тобто проживає на території України з грубим порушенням установленого порядку реєстрації, переміщення та вибору місця проживання,
своїми діями вона порушує вимоги п.п. 18-33 «Правил в'їзду іноземців в Україну, виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», а також порядок перебування, реєстрації, вибору місця проживання в Україні., тому зробив висновок, що ОСОБА_1 з неповнолітніми дітьми підлягає розміщенню в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх, видворення за межі України у примусовому порядку, але не більш ніж шість місяців. Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням ОСОБА_1 із неповнолітніми дітьми за межі України, враховуючи відсутність грошових коштів у відповідачки, суд вважав видворення відповідачки здійснити за рахунок держави.
З таким висновком суду не можна погодитися, тому що він суперечить нормам матеріального права.
Так, з матеріалів справи убачається, що син відповідачки ОСОБА_5народився ІНФОРМАЦІЯ_2в місті Макіївка Донецької області, його батько ОСОБА_2є громадянином України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 в м. Макіївка, за цією ж адресою зареєстрований і ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, а за рішенням Макіївської міської ради від 29.03.2006 року НОМЕР_2було змінено договір найму жилого приміщення й наймачем кімнати площею 13,6 кв. м у АДРЕСА_1 в м. Макіївка визнано неповнолітнього сина померлого наймача кімнати ОСОБА_2 - ОСОБА_5, а обов'язки по утриманню жилої площі та сплати комунальних послуг до його повноліття покладено на мати ОСОБА_1( а.с.39,40,42,43).
Статтею 13 Закону України „ Про громадянство" (у редакції, яка діяла до 18.01.2001 року, тобто на момент народження ОСОБА_5)
При різному громадянстві батьків, один із яких на момент народження дитини перебував у громадянстві України, дитина є громадянином України:
1 )якщо вона народилася на території України;
2)якщо вона народилася за межами держави, але батьки або один з них у цей час постійно проживали на території України.
При різному громадянстві батьків, один з яких на момент народження дитини перебував у громадянстві України, якщо в цей час обоє з батьків постійно проживали за межами України, громадянство дитини, яка народилася за межами України, визначається за письмовою згодою батьків.
Дитина, батько чи мати якої на момент її народження перебували у громадянстві України, а другий був особою без громадянства чи був невідомим, є громадянином України незалежно від місця її народження.
У разі встановлення батьківства дитини, мати якої є особою без громадянства, а батьком визнається громадянин України, дитина, яка не досягла 16 років, стає громадянином України незалежно від місця її народження.
Згідно ст. 5 Закону України „ Про громадянство" ( в редакції, яка діяла до 18.01.2001 року) документами, які підтверджують громадянство України є паспорт громадянина України, а для осіб віком до 16 років - свідоцтво про народження.
Ці положення закону свідчать про те, що неповнолітній ОСОБА_5набув громадянства України, а тому згідно ст. 9 Закону України „ Про громадянство" ( у редакції, яка діяла до 18.01.2001 року) не може бути вигнаний за межі України.
Доводи представника позивача про те, що батько неповнолітнього ОСОБА_5 на виконання ст. 14 Закону України „ Про громадянство" не звертався до відповідних органів із клопотанням про реєстрацію дитини громадянином України, а тому неповнолітній ОСОБА_5 не є громадянином України, не можуть бути взятими до уваги у зв'язку із тим, що Закон у такій редакції діє з 18.01.2001 року, тобто після набуття ОСОБА_5громадянства України на підставі Закону України „ Про громадянство" від 16 квітня 1997 року і даним Законом така процедура не була передбачена.
Згідно ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази по справі.
Позивачем не надано ні в суд першої інстанції , ні в суд апеляційної інстанції доказів про те, що неповнолітній ОСОБА_5вийшов із громадянства України чи набув громадянства іншої держави.
Статтею 14 Сімейного Кодексу України передбачено, що дитина не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальників.
З урахуванням цих положень закону, суд приходить до висновку, що відповідачка як мати неповнолітнього громадянина України повинна здійснювати його права, а тому не може бути видворена за межі України разом із неповнолітніми дітьми ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.
При розгляді справи судом порушено норми матеріального та процесуального права, тому постанову слід скасувати, та з урахуванням установлених обставин справи та норм матеріального та процесуального права у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись п. З ст. 198, п. 4 ст. 202, ст., ст. 205, 207 КАС України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 02 серпня 2006 року скасувати.
У задоволенні позову Гірницького районного відділу Макіївского міського управління УМВС України в Донецькій області про видворення громадянки Російської Федерації ОСОБА_1, 1969 року народження, із неповнолітніми дітьми ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2 народження в примусовому порядку за межі України з подальшою забороною в'їзду на територію України терміном два роки та розміщення в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у Вищий Адміністративний Суд України протягом одного місяця із дня складання постанови в повному обсязі.