Справа № 157/228/13-а
Провадження №2-а/157/6/13
ПОСТАНОВА
іменем України
21 лютого 2013 року м. Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
при секретарі - Мельницькій Г.П.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до в.о. начальника ВДАІ Камінь-Каширського РВ УМВС України у Волинській області Марчука С.О. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому зазначає, що постановою в.о. начальника ВДАІ Камінь-Каширського РВ УМВС України у Волинській області його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, а саме, у тому, що він порушив правила, норми і стандарти, що стосуються утримання вулично-шляхової мережі села, та на нього накладеного стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 гривень. 29.01.2013 року йому було винесено припис щодо приведення доріг до вимог ДСТУ-3587 та зобов'язано провести очисні роботи. У зв'язку з відсутністю коштів виконком сільської ради не мав можливості проводити роботи з очистки сільських вулиць від снігу, які б забезпечили виконання вимог ДСТУ-3587, а тому вважає, що у його діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення і просить скасувати постанову в.о. начальника ВДАІ Камінь-Каширського РВ УМВС України у Волинській області про накладеня на нього штрафу.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, і просив їх задовольнити. Пояснив, що вчасно не вжив заходів по снігоочищенню вулиць села через відсутність у сільській раді коштів.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив, а тому, відповідно до положення ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за необхідне розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є Заліським сільським головою. 29 січня 2013 року інспектором ВДАІ Камінь-Каширського РВ УМВС України у Волинській області було складено відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, тобто за те, що він 29 січня 2013 року порушив правила норми і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні вулиць, не забезпечив почистку снігових відкладень та посипку протиожеледними засобами доріг по вул. Молодіжна, Шевченка, Гагаріна у с. Залісся Камінь-Каширського району Волинської області.
Як вбачається з постанови в.о. начальника ВДАІ Камінь-Каширського РВ УМВС України у Волинській області від 11.02.2013 року вказананими діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив п.1.5 ПДР, п.3.1.14 та 3.1.18; 3.1.19 ДСТУ 3587-97, у зв'язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 грн.
Пунктом 1.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306, передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
У пунктах 3.1.14, 3.1.18, 3.1.19 Державного стандарту України ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану», затвердженого наказом Держстандарту України від 31 липня 1997 р. № 441 зазначається, що снігоочищення вулиць і доріг населених пунктів після закінчення снігопаду або завірюхи повинна провадитися у терміни, зазначені у таблиці 6, усунення зимової слизькості на автомобільних дорогах загального користування здійснюється з моменту її виявлення до повної ліквідації, а повне снігоочищення на автомобільних дорогах загального користування здійснюється після закінчення снігопаду або завірюхи, крім віднесених до категорії стихійних лих, і не повинно перевищувати 8 год.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
Обов'язки по утриманню доріг покладено на сільську раду та її виконавчий комітет, а сільський голова є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 29.01.2013 року, складеного відносно сільського голови ОСОБА_1 вбачається, що останній не погодився з фактом вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, посилаючись на відсутність коштів на утримання доріг.
Згідно акту обстеження вулично-шляхової мережі від 29 січня 2013 року, а саме вулиць Молодіжна, Т.Шевченка, Ю.Гагаріна с. Залісся Камінь-Каширського району, експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» за такими показниками: покриття проїздної частини має снігові відкладення на проїзній частині вулиць, сніговий накат. У пункті першому цього ж акту зазначено, що забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги покладено на Заліського сільського голову ОСОБА_1
Частиною 1 статті 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, у виді накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з вимогами ст. 14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення, який є одним із джерел доказів і підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, не зазначено, який нормативний акт встановлює компетенцію особисто сільського голови по додержанню правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення дорожнього руху при утриманні автомобільних шляхів і вулиць.
Згідно з положеннями ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд вважає, що відповідачем не було виконано вказані вимоги Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки, незважаючи на те, що позивач не визнав себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставилось йому за вину, суб'єкт владних повноважень не з'ясував чи підлягає він адміністративній відповідальності.
Окрім того, як пояснила у судовому засіданні свідок ОСОБА_5, яка працює головним бухгалтером Заліської сільської ради, коштів на утримання доріг у сільській раді не було, а ті, що надійшли у кінці січня 2013 року фактично не могли бути використані сільським головою на сніогоочищення доріг, оскільки для цього спочатку необхідно укласти відповідні договори на проведення таких робіт.
Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, правомірності свого рішення про притягнення сільського голови ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності перед судом не довів, в тому числі не навів даних про те, що позивач є посадовою особою, відповідальною за утримання доріг, і умисно не вжив заходів по снігоочищеню вулиць села, а тому суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне задовольнити позов у повному об'ємі.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 86, 158 - 163, 171-2 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії ВА 1 № 145160 від 11 лютого 2013 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий : О. В. Антонюк