Справа № 22-7541/2006 року Головуючий першої інстанції Хомченко Л.І.
Категорія: 16_______________________ Доповідач: Осипчук О.В._________________________
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„26" жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Висоцької B.C. суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М. при секретарі: Таранець В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ЗАТ „Горлівськтепломережа" до ОСОБА_1, ОСОБА_2про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -
ВСТАНОВИВ:
31 березня 2003 року ЗАТ „Горлівськтепломережа" звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості по теплопостачанню за період з вересня 1998 року по березень 2003 року у сумі 1325 грн. 03 коп., посилаючись на те, що відповідачі проживають в АДРЕСА_1 в м. Горлівка, позивачем надаються послуги по теплопостачанню та постачанню гарячої води, але відповідачі за надані послуги платежі не вносять, у зв'язку з чим утворилася вказана заборгованість.
Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки від 27 квітня 2006 року відмовлено в задоволені позову ЗАТ „Горлівськтепломережа" до ОСОБА_1, ОСОБА_2про стягнення заборгованості за надані послуги по теплопостачанню.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач приніс апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення суду і постановления нового рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування доводів скарги апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права.
В апеляційному суді представник ВАТ „Горлівськтепломережа" підтримав доводи скарги в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 заперечував проти апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає , що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що відповідачі мешкають за адресою: АДРЕСА_1, відповідач ОСОБА_1
працює робітником міліції з 1992 року. За період з листопада 1998 року по листопад 2001 року відповідачі за комунальні послуги не сплачували і з урахуванням строку позовної давності судом взято період з листопада 2001 року по 12.03.2003 року - день звернення до суду з позовом.
Відмовляючи в задоволені позову, суд виходив з того, що відповідачами провадилися платежі за надані послуги з урахуванням 50% знижки і за період з листопада 2001 року по березень 2003 року переплата склала 89,92 грн., тому позов задоволенню не підлягає.
Між тим, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки вони обумовлені неправильним застосуванням норм матеріального права і не ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах закону.
Відповідно п.4 ч.І ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Згідно ч.2 цієї ж статті норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Матеріали справи підтверджують, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками приватизованої АДРЕСА_1 в м. Горлівка. ОСОБА_1 з 1992 року по теперішній є працівником міліції, що сторонами не оспорюється.
Відповідно ч.4 ст. 22 Закону України „Про міліцію" працівникам міліції та членам їх сімей надається 50% знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.
Позивач звернувся до відповідачів з позовом про стягнення з них заборгованості по теплопостачанню за період з вересня 1998 року по 12 березня 2003 року у сумі 1325,03 грн. розмір суми відповідачами оспорюється, оскільки вони вважають, що мають право на 50% знижку, а з урахуванням цієї знижки платежі ними вносилися і заборгованості перед позивачем у них немає.
Між тим, погодитися з такими доводами відповідачів неможливо, оскільки вони не відповідають вимогам діючого законодавства.
Відповідно ч.І ст.З Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Згідно ст. 58 Закону України від 7.12.2000 року „Про державний бюджет на 2001 рік", а також ч.З ст.59 Закону України „Про державний бюджет на 2003 рік" було призупинено на 2001 та на 2003 рік дію положень законодавчих актів України в частині надання пільг, які фінансуються із бюджетів всіх рівнів.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2002 року, тобто поза межами бюджетного 2001 року, положення ст. 58 вищевказаного Закону визнані неконституційними.
Положення ч.З ст. 59 Закону України „Про державний бюджет України на 2003 рік" щодо порядку надання пільг відносно знижки плати визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, тобто поза? межами бюджетного 2003 року.
З розрахунку заборгованості, який долучений до матеріалів справи позивачем ( а.с. 4) вбачається, що з грудня 1998 року відповідачі взагалі не вносили платежі за надані послуги. За 2002 рік позивачем нараховувалися суми платежів, які повинні сплатити відповідачі з урахуванням 50% знижки.
В судове засідання апеляційної інстанції відповідачі надали квитанції про сплату ними платежів за надані послуги по теплопостачанню за листопад 2001 року, січень -червень 2002 року на загальну суму 130 грн. 82 коп.
Заперечення представника позивача в тій частині, що ці суми були зараховані на погашення заборгованості за більш рані роки, не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки з наданих суду квитанцій вбачається, що сплата провадилась за конкретний місяць та рік.
Згідно ст.71 ЦК України ( в редакції 1963 року) загальний строк позовної давності встановлено тривалістю у три роки.
Відповідно до п.17 „Правил користування жилими приміщеннями і при будинковими територіями", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572, плату за квартиру і платежі за комунальні послуги наймачі квартир вносять щомісяця не пізніше 10 числа наступного місяця.
Апеляційний суд вважає, що з відповідачів в солідарному порядку підлягає стягненню сума заборгованості по сплаті платежів за надані послуги по теплопостачанню за період з 1 квітня 2000 року по 1 березня 2003 року, тобто в межах трьохрічного строку позовної давності, оскільки позивач без поважних причин не звертався своєчасно до суду про стягнення з відповідачів суми заборгованості і у суду немає підстав для поновлення цього строку.
Визначаючись з розміром суми, апеляційний суд вважає, що вона складе 967 грн. 82 коп. з урахуванням сплачених відповідачами 130 грн. 82 коп., що підтверджується квитанціями, які долучені до матеріалів справи. Інші квитанції про сплату платежів, що надані відповідачами, апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки з них вбачається, що сплати провадилися за період після лютого 2003 року, який не є предметом спору по даній цивільній справі.
За вказаних обставин суд не може погодитися з рішенням суду першої інстанції, який неправильно застосувавши норми матеріального права, помилково дійшов висновку про відсутність заборгованості у відповідачів перед позивачем, і відмовив в задоволені позову.
Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа" задовольнити частково.
Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 27 квітня 2006 року скасувати.
Позов ЗАТ „Горлівськтепломережа" до ОСОБА_1, ОСОБА_2про стягнення заборгованості за теплопостачання задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_1та ОСОБА_2на користь Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа" заборгованість по теплопостачанню за період з 1.04.2000 року по 1.03.2003 року в сумі 967 грн. 82 коп.
Стягнути з кожного із відповідачів судовий збір на користь держави по 25 грн. 50 коп., та по 15 грн. з кожного витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільної справи ( отримувач: Апеляційний суд Донецької області, р/р 35228011000992, МФО 834016 в УДК в Донецкой області, ОКПО 02891428).
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.