ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0107/5735/2012

Провадження по справі 1/0107/504/2012

"26" листопада 2012 р.

Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого, судді - Спасьонової О.А.,

при секретарі - Папінян Л.Л., Потєтєнькіній Є.В.,

за участю прокурора - Худоба Н.М., Подольної О.В.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Кіровське Кіровського району АР Крим, громадянина України, освіта середня, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Сімферополя, громадянина України, освіта неповна середня, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

1) 24.01.2001 року Залізничним районним судом м. Сімферополя за ч.2 ст.141 КК України до 1 року позбавлення волі;

2) 23.04.2001 року Київським районним судом м. Сімферополя за ч.3 ст.140, ч.3 ст.42 КК України до 3 років позбавлення волі;

3) 18.02.2008 року Білогірським районним судом АР Крим за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі;

4) 01.02.2010 року Білогірським районним судом АР Крим за ч.2 ст.185, ч.1 ст.263, ст.ст.395, 70 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі, 20.07.2011 року від відбування покарання звільнений умовно-достроково на 6 місяців 28 днів,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

25.01.2012 року приблизно о 4 годині ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку №85а по вул. Набережній в м. Сімферополі, побачили автомашину ВАЗ-2101 реєстраційний номер НОМЕР_1 в кузові вишневого кольору, припарковану біля вказаного будинку. Реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи спільно і узгоджено між собою, шляхом злому замка металевим предметом, відкрили водійські двері автомашини ВАЗ-2101 реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6, після чого проникли в салон автомашини, де шляхом злому замка запалювання завели автомашину і скрились з місця події, тим самим незаконно заволоділи нею, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 12000 грн.

25.01.2012 року у вечірній час ОСОБА_4 та ОСОБА_5, будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та діючи спільно за попередньою змовою між собою, незаконно заволодівши автомашиною ВАЗ-2101 реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6, прибули на ній на територію лісового масиву урочища «Шахмурза» Грушевського лісництва Судакського району АР Крим, де з даної автомашини таємно викрали належне ОСОБА_6 майно, а саме: магнітофон фірми «Піонер» вартістю 400 грн. та комплект чохлів на сидіння загальною вартістю 350 грн., завдавши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 750 грн. З викраденим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скрились і розпорядилися ним на свій розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину за пред'явленим йому обвинуваченням визнав повністю та показав, що 24.01.2012 року він знаходився вдома у м. Білогірськ. Приблизно о 23 годині він подзвонив на мобільний телефон своєму знайомому ОСОБА_5 і запропонував йому погуляти в м. Сімферополі, на що той погодився. Він сів на автобус до м. Сімферополя, куди приблизно о 23 годині 50 хвилин сів ОСОБА_5. В м. Сімферополі вони з Центрального ринку пішки направились в сторону Куйбишевського ринку, по дорозі пили пиво. Погулявши на Куйбишевському ринку, вони направились в район Московського кільця м. Сімферополя. Приблизно о 4 годині ОСОБА_5 запропонував йому зламати яку-небудь машину і дістати звідти магнітофон з метою подальшого продажу, оскільки в них не було грошей на те, щоб дібратись додому, на що він погодився. Вони направились в сторону Залізничного вокзалу і, зайшовши у двір будинку №85а по вул. Набережній в м. Сімферополі, побачили автомашину ВАЗ-2101 червоного кольору. В цей момент у нього виник умисел на викрадення магнітофона з даної автомашини. Він дістав з кишені металевий предмет, призначений для відкриття консервів, яким відкрив водійські двері. ОСОБА_5 в цей момент стояв поруч з ним. Після того, як він відкрив двері, ОСОБА_5 сказав, що вони не встигнуть викрасти магнітофон, тому краще викрасти автомашину, на що він погодився. Потім ОСОБА_5 витягнув дроти із замка запалювання, з'єднав їх і завів автомашину. Він сів на водійське сидіння і вів автомашину, а ОСОБА_5 держав дроти. Відразу вони направились в с. Грушівка. По дорозі ОСОБА_5 пересів за кермо і вів машину. В лісі за селом вони зупинились та кинули машину. 25.01.2012 року ввечері вони з ОСОБА_5 з викраденої машини викрали дві передні фари, магнітофон, чохли і чотири колеса. Протягом місяця вони з ОСОБА_5, а також він самостійно продали дане майно. Вирученими від продажу фар і магнітофона грошима він поділився з ОСОБА_5. Чохли він встановив в свою автомашину. Приблизно через місяць вони з ОСОБА_5 приїхали в ліс до викраденої машини і зняли з неї двигун та коробку перемикання передач. ОСОБА_7 він встановив на свою машину, коробку передач ОСОБА_5 продав без нього як металобрухт, на виручені від продажу гроші ОСОБА_5 купив продукти харчування. В ході досудового слідства він частково відшкодував причинену потерпілому шкоду, його брат передав потерпілому свою автомашину ВАЗ-2101. Цивільний позов визнає в повному обсязі. У скоєному щиро кається.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні таємного викрадення майна визнав повністю, у незаконному заволодінні транспортним засобом вину не визнав та показав, що 24.01.2012 року він знаходився вдома в м. Білогірськ. Приблизно о 23 годині йому на мобільний телефон зателефонував його знайомий ОСОБА_7 та запропонував поїхати в м. Сімферополь погуляти, на що він погодився. Він вийшов на Феодосійську трасу, де сів на автобус до м. Сімферополя, в якому вже їхав ОСОБА_7. Біля 1 години ночі вони приїхали в м. Сімферополь і вийшли з автобуса на Центральному ринку, після чого пішки пішли в сторону Куйбишевського ринку, по дорозі розпивали пиво, а потім пішли в сторону Московського кільця. Приблизно о 4 годині ранку ОСОБА_7 запропонував йому зламати яку-небудь машину і дістати звідти магнітофон з тим, щоб його продати та добратись додому, на що він погодився. Вони зайшли у двір будинку №85а по вул. Набережній в м. Сімферополі, де побачили автомашину ВАЗ-2101 червоного кольору. ОСОБА_4 дістав з кишені предмет схожий на ніж і підійшов ближче до машини, а він пішов за будинок, щоб його не було видно. Через 20-30 хвилин він почув як завівся мотор машини, після чого він підбіг до машини та побачив, що ОСОБА_7 сидів за кермом. ОСОБА_4 сказав, що хоче переставити мотор з даної машини на свою машину та почав рух на автомашині, а він, не бажаючи сідати до викраденої машини, пішов пішки. Біля магазину «Яблуко» його наздогнав ОСОБА_7 та запропонував йому сісти в машину, він відмовився, на перехресті вулиць Гагаріна та ОСОБА_8 зупинився та чекав його і знов запропонував сісти в машину. Щоб добратись додому, він сів в машину і вони поїхали до с. Грушівка. По дорозі він заснув. Приблизно о 6 годині вони приїхали в с. Грушівка, де в лісі залишили автомашину та пішли до ОСОБА_4 додому. Ввечері того ж дня вони повернулися до автомашини, з якої ОСОБА_8 познімав колеса, фари, магнітолу, погрузили їх на мотоцикл й відвезли до ОСОБА_4 додому. Десь через місяць йому зателефонував ОСОБА_8 і запропонував зняти з викраденої машини двигун. Він погодився, приїхав до ОСОБА_4 додому, приблизно о 15 годині вони разом з ОСОБА_4 на його мотоциклі приїхали в ліс, де залишили викрадену машину, яка знаходилась в тому ж вигляді, в якому вони її залишили. З машини вони зняли двигун, коробку перемикання передачі, які на мотоциклі відвезли додому до ОСОБА_4. ОСОБА_7 вони залишили ОСОБА_4, а коробку передач здали на метал, на виручені гроші в сумі 70-80 грн. купили продукти харчування. ОСОБА_7 встановив до себе в автомашину ВАЗ-2101.

Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_5 свою вину за пред'явленим йому обвинуваченням визнав частково, а підсудний ОСОБА_4 визнав свою вину в повному обсязі, їх винність у вчиненні злочинів підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не суперечать один одному, допустимі за способом збирання та відповідають об'єктивній істині.

Так, до доказів винності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд відносить, в числі інших доказів, явки з повинною ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та показання, які були дані ОСОБА_4 в ході досудового слідства при допитах в якості підозрюваного та обвинуваченого, де ОСОБА_4 визнавав свою вину у вчиненні ним спільно з ОСОБА_5 за попередньою змовою незаконного заволодіння транспортним засобом та таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_6 при обставинах, викладених у вироку, і давав докладні і послідовні показання про вчинення ним спільно з ОСОБА_5 цих злочинів.

Визнаваючи доказами явки з повинною підсудних та показання, які були дані підсудним ОСОБА_4 в ході досудового слідства, суд виходить з того, що саме ці показання підтверджуються іншими доказами, вони послідовні і несуперечливі, створюють картину вчинених злочинів в цілому. Крім того, судом враховано і те, що ці показання в ході досудового слідства були отримані з дотриманням вимог норм кримінально-процесуального законодавства і таким чином є допустимими за способом збирання.

Так, з явки з повинною, написаною ОСОБА_4 власноруч, слідує, що 25.01.2012 року вони спільно з ОСОБА_5 з вул. Набережної в м. Сімферополі незаконно заволоділи автомашиною ВАЗ-2101, яку залишили в лісі в с. Грушівка Судакського району. З машини вони зняли двигун з коробкою перемикання передач. (т.1 а.с.51).

З явки з повинною, написаною ОСОБА_5 власноруч, слідує, що 25.01.2012 року вони спільно з ОСОБА_4 з вул. Набережної в м. Сімферополі незаконно заволоділи автомашиною ВАЗ-2101 красного кольору, з якої зняли двигун, після чого залишили автомобіль у лісі с. Грушівка Судакського району. (т.1 а.с.53).

Підсудним ОСОБА_4 при допитах в якості підозрюваного та обвинуваченого, а також при проведенні слідчої дії по відтворенню обстановки та обставин події злочину, були дані послідовні та несуперечні показання, аналогічні його показанням, даним в судовому засіданні. (т.1 а.с.146-149, т.2 а.с.39-40, 47-48, 59-60, 74-75).

Також винність підсудних у вчиненні злочинів підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 25.01.2012 року приблизно о 3 годині 50 хвилин він на належній йому автомашині ВАЗ-2101 реєстраційний номер НОМЕР_1 приїхав за місцем свого проживання і припаркував її біля будинку №85а по вул. Набережній в м. Сімферополі, при цьому закрив двері автомашини на ключ. Приблизно о 8 годині він виглянув у вікно своєї квартири і побачив, що машина відсутня. Приблизно в кінці березня 2012 року співробітники міліції Залізничного РВ йому повідомили, що знайшли належну йому автомашину ВАЗ-2101 в лісі за с. Грушівка Судакського району. Приїхавши на місце виявлення автомашини, він побачив, що машина повністю розукомплектована, залишився тільки пошкоджений кузов. Із автомашини були зняті чотири колеса, передні фари, двигун, коробка перемикання передач, а також викрадено чохли на сидіння та магнітофон фірми «Піонер». Всього йому причинено матеріальну шкоду на загальну суму 12000 грн. В ході досудового слідства братом підсудного ОСОБА_4 йому було частково відшкодовано матеріальну шкоду - передав йому автомашину ВАЗ-2101, цивільний позов на суму 5000 грн. він підтримує в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що він є братом підсудного ОСОБА_4 У нього була автомашина ВАЗ-2101, якою ОСОБА_4 користувався вільно. Взимку 2012 року його брат встановив в салон машини чохли на сидіння. Звідки вони з'явились, він не знає. Навесні 2012 року ОСОБА_4 встановив в машину новий двигун, частково забарвлений в блакитний колір. Потерпілому було відшкодовано матеріальну шкоду - він передав потерпілому належну йому автомашину ВАЗ-2101.

В ході огляду місця події 25.01.2012 року на ділянці місцевості, розташованій у дворі будинку №85а по вул. Набережній в м. Сімферополь виявлені сліди від протектора шин автомашини. (т.1 а.с.9-10).

В ході огляду місця події 11.03.2012 року в урочище «Шахмурза» Грушівського лісництва був виявлений деформований кузов викраденої автомашини ВАЗ-2101 реєстраційний номер НОМЕР_1, яка лежить на лівому боці та в якій відсутні основні запасні частини: двигун, ходова частина, трансмісія, колеса, електрообладнання, обшивка, приборна панель, задні сидіння та інше. (т.1 а.с.36).

Згідно протоколу огляду місця події від 18.04.2012 року у дворі Залізничного РВ СГУ ГУМВС України в АР Крим за адресою: м. Сімферополь вул. Павленка 1-а, в автомашині ВАЗ-2101 реєстраційний номер НОМЕР_2 червоного кольору були виявлені і вилучені двигун, частково забарвлений в блакитний колір та чохли. (т.1 а.с.113, 114-117).

При пред'явленні предметів для впізнання 18.04.2012 року потерпілий ОСОБА_6 впізнав належний йому двигун, який знаходився в автомашині ВАЗ-2101 реєстраційний номер НОМЕР_1, яка була викрадена 25.01.2012 року з вул. Набережної 85-а в м. Сімферополі. (т.1 а.с.125).

Згідно розписці двигун від автомашини ВАЗ-2101 був переданий потерпілому ОСОБА_6 на зберігання. (т.1 а.с.126).

При пред'явленні предметів для впізнання 18.04.2012 року потерпілий ОСОБА_6 впізнав належні йому чохли для сидіння, які знаходились у викраденій в нього автомашині ВАЗ-2101. (т.1 а.с.127).

Згідно розписці чохли на сидіння були передані потерпілому ОСОБА_6 на зберігання. (т.1. а.с.128).

В ході проведення слідчої дії по відтворенню обстановки та обставин події злочину ОСОБА_4 показав та розповів про обставини незаконного заволодіння ним спільно з ОСОБА_5 транспортним засобом і майном ОСОБА_6 (т.1 а.с.146-149).

Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винності підсудних та кваліфікує дії ОСОБА_4: за ч.2 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб та за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб; дії ОСОБА_5: за ч.2 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб та за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Доводи підсудного ОСОБА_5 про його непричетність до незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_6 перевірялись судом в ході розгляду справи та свого підтвердження не знайшли.

Вказані доводи підсудного ОСОБА_5 спростовуються не тільки показаннями підсудного ОСОБА_4, в яких він детально розповідає про обставини вчинення цього злочину та розкриває роль та участь кожного з них, а і явкою з повинною самого ОСОБА_5, в якій він вказує про те, що 25.01.2012 року приблизно о 4 годині вони спільно з ОСОБА_4, перебуваючи на вул. Набережній 85а в м. Сімферополі, незаконно заволоділи транспортним засобом ВАЗ-2101 червоного кольору, який залишили у лісі в с. Грушівка.

Крім того, з показань самого ОСОБА_5 слідує, що він приймав участь у незаконному заволодінні транспортним засобом - він сам говорить про те, що він сів до машини, разом з ОСОБА_4 доїхав на ній до с. Грушівка, приймав участь у розукомплектуванні автомашини.

Також про причетність ОСОБА_5 до незаконного заволодіння транспортним засобом свідчать обставини вчинення цього злочину, а також спільність та узгодженість дій підсудних.

Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і доводи підсудного ОСОБА_5 про те, що робітники міліції, які приїхали до нього 18.04.2012 року, мали при собі кольорові фотографії, на яких, нібито, було видно, що ОСОБА_4 їхав за кермом викраденої машини, а він йшов пішки по вулиці. Так, допитані в судовому засіданні працівники міліції ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пояснили, що причетність ОСОБА_5 до незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_6 була встановлена в ході проведення оперативно-розшукових дій з урахуванням даних, отриманих при знятті інформації з каналів зв'язку. Вказані свідки пояснили, що ніяких фото ОСОБА_5 вони не показували, відео в ході проведення оперативно-розшукових дій не вилучалось, ОСОБА_5 одразу після затримання розповідав про обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_4 угону автомашини ОСОБА_6, при цьому ніякого тиску з боку працівників міліції на нього не оказувалось.

Крім того, з висновку службової перевірки, проведеної за клопотанням прокуратури Залізничного району м. Сімферополя, вбачається, що до матеріалів дослідчої перевірки, які були передані в СВ Залізничного РВ СМУ ГУМВС України в АР Крим для прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України про порушення кримінальної справи, яких-небудь носіїв з інформацією, що містить відеозапис про вчинений злочин, не долучалось, інформація про вилучення органом дізнання якого-небудь відеозапису про вчинений злочин в матеріалах перевірки була відсутня.

Судом перевірялись доводи підсудного ОСОБА_5 про застосування до нього в період досудового слідства недозволених методів його ведіння, які свого підтвердження не знайшли.

При цьому суд також враховує те, що підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснював, що явку з повинною він писав добровільно, після затримання працівниками міліції 18.04.2012 року показання давав добровільно.

Таким чином, невизнання підсудним ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, суд розцінює як його бажання уникнути відповідальності за вчинене.

При призначенні підсудним покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, обставини їх вчинення, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також дані про особи підсудних.

Вчинені підсудними злочини відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів та злочинів середньої тяжкості.

ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у психіатра, лікаря-нарколога не перебуває.

ОСОБА_5 раніше судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у психіатра, лікаря-нарколога не перебуває.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_13, суд визнає його явку з повинною, визнання ним своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та часткове відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до ст.67 КК України обставинами, які обтяжують покарання підсудних, суд визнає вчинення ними злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи, даних про особи підсудних, того, що матеріальна шкода потерпілому частково відшкодована, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення підсудних та попередження нових злочинів буде покарання у вигляді позбавлення волі. При цьому суд вважає за необхідне не призначати додаткове покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.289 КК України у вигляді конфіскації майна.

Суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_4 та попередження нових злочинів буде покарання у вигляді позбавлення волі без реального його відбуванням із застосуванням ст.75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_5 та попередження нових злочинів буде покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк з реальним його відбуванням.

З урахуванням того, що підсудний ОСОБА_5 вчинив злочини в період умовно-дострокового звільнення, суд, відповідно до ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднує невідбуте покарання за вироком Білогірського районного суду від 01.02.2010 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню в сумі 5000 грн., оскільки в ході досудового слідства йому було відшкодовано матеріальну шкоду в сумі 7000 грн. Невідшкодовану частину матеріальної шкоди в сумі 5000 грн. суд стягує з підсудних в солідарному порядку. (т.1 а.с.21, 133).

Відповідно до ст.81 КПК України суд вважає за необхідне речові докази у справі:

- реєстраційні номера автомашини ВАЗ-2101 - НОМЕР_1, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Залізничного РВ СМУ ГУМВС України в АР Крим (квитанція №00499) - передати в органи ДАІ для знищення. (т.1 а.с.48-49);

- двигун і комплект чохлів на автомашину ВАЗ-2101 - залишити потерпілому ОСОБА_6 за належністю. (т.1 а.с.124, 126, 128).

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання:

за ч.2 ст.289 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, яке є його власністю;

за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, яке є його власністю.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 3 роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органа кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання;

- періодично з'являтись для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання:

за ч.2 ст.289 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, яке є його власністю;

за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, яке є його власністю.

Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Білогірського районного суду Євпаторійського міського суду АР Крим від 01.02.2010 року та остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 5 років 3 місяці позбавлення волі без конфіскації майна, яке є його власністю.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді взяття під варту та ОСОБА_4 у вигляді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили - залишити без зміни.

Строк покарання ОСОБА_5 обчислювати з 18.04.2012 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_6 в якості відшкодування матеріальної шкоди 5000 грн.

Речові докази у справі:

- реєстраційні номера автомашини ВАЗ-2101 - НОМЕР_1, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Залізничного РВ СМУ ГУМВС України в АР Крим (квитанція №00499) - передати в органи ДАІ для знищення;

- двигун і комплект чохлів на автомобіль ВАЗ 2101 - залишити потерпілому ОСОБА_6 за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_5 в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя: Спасьонова О.А.