АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 10/796/233/2013 Головуючий в 1 інст.: Пилаєва М.К.

Доповідач Фрич Т.В. Категорія КК: 236-2 КПК 1960 року

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Фрич Т.В.,

суддів Рибака І.О., Юрдиги О.С.,

прокурора Карпука Ю.А.,

скаржника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову Печерського районного суду міста Києва від 17 січня 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 17 січня 2013 року задоволено скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень ОСОБА_3 від 15.11.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ДУС за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.382 КК України та скасовано вказану постанову; матеріали справи повернуто до прокуратури м.Києва для організації додаткової перевірки.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, подав апеляцію, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду як незаконну та ухвалити нове рішення, яким скаргу ОСОБА_2 на постанову прокуратури м.Києва від 15.11.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб Державного управління справами у зв'язку із відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.382 КК України залишити без задоволення. Апелянт посилається на неврахування судом положень ч.1 ст.235 КЗпП України, оскільки відмовляючи у задоволенні заяв ОСОБА_2 та відділу ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про заміну способу і порядку виконання рішення суду, судом не надано роз'яснення щодо порядку і способу його виконання. Висновки суду про те, що проведена прокурором перевірка не є повною та всебічною, а оскаржувана постанова є передчасною, носять формальний характер і не відповідають фактичним обставинам справи та матеріалам перевірки. Крім цього, виконання вказівок суду, викладених у постанові, не змінить суті процесуального рішення, прийнятого за матеріалами перевірки, оскільки в діях службових осіб Державного управління справами відсутній склад злочину, передбаченого ч.2 ст.382 КК України.

У поданих запереченнях на апеляцію прокурора, ОСОБА_2 просить винести ухвалу, якою залишити апеляцію прокурора без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав подану апеляцію частково, просив скасувати постанову суду та направити справу на новий судовий розгляд, пояснення скаржника, який заперечував проти задоволення апеляції та вважав постанову суду законною і обґрунтованою, перевіривши скаргу та матеріали, які стали підставою для відмови в порушенні кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Не зважаючи на те, що справа була призначена до розгляду на 19 лютого 2013 року, тобто після вступу в законну силу нового Кримінального процесуального кодексу України, проте, відповідно до п.п.11,13,15 розділу XI «Перехідні положення», дана справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.

Як вбачається із матеріалів справи, 15 листопада 2012 року старший прокурор відділу захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень ОСОБА_3, розглянувши матеріали перевірки за зверненням ОСОБА_2 щодо невиконання рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 13.05.2010 року, виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ДУС за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.382 КК України у зв'язку із відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.382 КК України.

Не погоджуючись з даним рішенням, 20.12.2012 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою до Печерського районного суду м.Києва, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та повернути матеріали для додаткової перевірки.

Розглядаючи скаргу, суддя ознайомився з наданими суду матеріалами №176пр-10, на підставі яких прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, заслухав пояснення ОСОБА_2, думку прокурора, вивчив матеріали скарги та прийшов до висновку про передчасність та необґрунтованість відмови в порушенні кримінальної справи за ч.1 ст.382 КК України за вказаних в постанові обставин та підстав, оскільки при винесенні постанови недотримані вимоги ст.99 КПК України. З цих підстав суд задовольнив скаргу ОСОБА_2

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.236-2 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя витребовує матеріали, на підставі яких відмовлено в порушенні справи, знайомиться з ними і повідомляє прокурора та особу, яка подала скаргу, про час її розгляду. Розглянувши скаргу, суддя, в залежності від того, чи були при відмові у порушенні кримінальної справи виконані вимоги ст.99 КПК України, задовольняє скаргу, скасовує постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і повертає матеріали для додаткової перевірки або залишає скаргу без задоволення.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, обґрунтовано прийшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість висновку прокурора про наявність об'єктивних законних причин для невиконання рішення суду у зв'язку із відсутністю посади директора в штатному розписі КВ «Пуща Водиця» та відсутності в діях службових осіб ДУС складу злочину за ч.1 ст.382 КК України, тому постанова про відмову в порушенні кримінальної справи є передчасною та необгрунтованною.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що при розгляді скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи судом в повному обсязі вивчені матеріали, на підставі яких відмовлено в порушенні справи, в достатній мірі перевірені доводи ОСОБА_2, чим дотримані вимоги ст.236-2 КПК України, тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про передчасність та необґрунтованість постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.349, 353, 382 КПК України 1960 року та п.п.11,13,15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2013 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень ОСОБА_3 від 15.11.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ДУС за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.382 КК України та скасовано вказану постанову; матеріали справи повернуто до прокуратури м.Києва для організації додаткової перевірки., - залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, - без задоволення.

СУДДІ

____________________ ___________________ ___________________