Судове рішення #28066215

Дата документу Справа № 335/1470/13


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ


Справа № 11-сс/778/74 /2013 Головуючий у 1-й інст. Бойко О.Ю.

Категорія: ст. 309 КПК 2012 Доповідач у 2-й інст. Гриценко С.І.



У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


22 лютого 2013 р. м. Запоріжжя



Судова колегія з кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Гриценка С.І.,

суддів Жечевої Н.І., Татарінової А.І.,

за участю прокурора Терехова Т.В.,

підозрюваного ОСОБА_2

розглянула в апеляційному порядку, у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції справу за апеляцією прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського райооного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2013 р, якою

клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково.

Застосовано підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Запоріжжя, проживає АДРЕСА_1, неодружений, із середньою-спеціальною освітою, раніше судимого

1) вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2001 року за ч. 1 ст. 229-6 КК України на 1 рік позбавлення волі та відповідно до ст.75 КК України від відбування призначеного покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

2) вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 06.10.2005 року за ч. 3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі та відповідно до ст.75, 76 КК України від відбування призначеного покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

3) вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28.10.2008 року за ч. 2, 3 ст. 185, ст. 70, 71 КК України на З роки і 1 місяць позбавлення волі;

4) вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2012. Кримінальну справу закрита по ст. 309 ч. 4 КК України,


запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_2 в строк до 15.04.2013 року обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:


1) щовівторка прибувати до слідчого СВ Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області Бобрової О.Ю. та з'являтися на першу його вимогу;

2) не відлучатися із м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) невідкладно повідомити слідчого про місце перебування та в подальшому про зміну свого місця проживання, роботи.

Порушення умов особистого зобов'язання має наслідком накладення на підозрюваного грошового стягнення в розмірі до 2 розмірів мінімальної заробітної плати із заміною запобіжного заходу на більш суровий;

4. Виконання ухвали покласти на начальника Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області;


В ухвалі суд зазначив, що до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області Бобрової М.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2

Клопотання мотивоване тим, що досудовим слідством встановлено причетність підозрюваного до вчинення крадіжки в відділі «ІНФОРМАЦІЯ_2», який розташований у торговому центрі «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_2 звідки таємно викрав сумку фірми «Риссіпі», артикул 8КУ 6621, яка належить ПП «ОСОБА_5.», вартістю 1485 гривень, після чого діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що його дій ніхто не бачить, зник з вказаною сумкою, тим самим таємно викрав майно, яке належить ПП «ОСОБА_5.», чим завдав останній матеріальну шкоду на суму 1485 гривень.

Крім цього в провадженні СВ Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, знаходиться кримінальне провадження №12013080060000212 від 30.01.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України. Встановлено, що 30.01.2013 року, приблизно о 13 годині, ОСОБА_2, 1979 р.н. за попередньою змовою з ОСОБА_6, 1975 р.н. з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4», який розташований за адресою: АДРЕСА_3, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що їх дій ніхто не бачить, таємно викрали дві банки з краскою загальною вартістю 421 гривня ЗО копійок, які належать ТОВ «МДІНА, ЛТД», чим завдав останньому матеріальну шкоду на вказану суму та принтер фірми «НР», вартістю 350 гривень, який належить ОСОБА_7, чим завдав останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім цього в провадженні СВ Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, знаходиться кримінальне провадження №12013080020000178 від 03.02.2013 року по факту таємного викрадення майна, ОСОБА_2, 1979 р.н., за ч.2 ст.185 КК України. Слідчий зазначає, що вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: показаннями свідків - ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_6, які підтвердили показання підозрюваного ОСОБА_2, який у вчиненні кримінального правопорушення визнав себе винним повністю.

ОСОБА_2 скоїв злочин середньої тяжкості, за який передбачається покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років. Крім того, усвідомлюючи суворість покарання, ОСОБА_2, переховується від органів досудового слідства, тим самим перешкоджає встановленню істини у кримінальному провадженню і може вчинити інше кримінальне правопорушення.

На думку слідчого вказані обставини свідчать про необхідність ізоляції ОСОБА_2 з метою захистити громадян і суспільство від злочинних посягань, а також з метою присікти злочинну діяльність ОСОБА_2, слідство приходить до висновку, про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, при цьому зазначив, що вина підсудного цілком підтверджена зібраними доказами, встановлені досудовим розслідуванням обставини підтверджують наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме зникнути з поля зору органів досудового слідства, переховуватися від суду, продовжити свою злочинну діяльність

Підозрюваний ОСОБА_2 заперечив щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає. Зазначив, що від органів досудового слідства не переховувався, через ряд об'єктивних причин не зміг з'явитися за викликом.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, копії документів, наданих стороною захисту, слідчий суддя доходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначених в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), а тому слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

При цьому також взято до уваги і те що, підозрюваний визнав себе винним повністю і дав пояснення з приводу вчинених кримінальних правопорушень, а також те, що проживає в цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину. Взято до уваги і розмір завданих кримінальними правопорушеннями збитків, а також те, що підозрюваний працевлаштувався та має постійний дохід.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

За вище вказаних обставин, вважаю, що запобіганню будь-яких ризиків пов'язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду, а також не вчинення останнім нових злочинів можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.


В апеляціїї прокурор просить скасувати ухвалу судді та обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.


Заслухавши доповідь судді по справі, прокурора, який не наполягав на задоволенні апеляції, підозрюваного ОСОБА_2, який просив суд залишити ухвалу без змін, розглянувши матеріали справи та посилання, які наведені в апеляції, колегія суддів підстав для задоволення останньої не знаходить.

Як вбачається із матеріалів справи в судовому засіданні суддя на підставі наданих матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і ризики, які передбачені ст. 177 КПК України.

При цьому суддя врахував те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначених в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), і на думку колегії суддів правильно дійшов до висновку про застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж того, який зазначений в клопотанні.

При цьому суддя взяв до уваги і те що, підозрюваний визнав себе винним повністю і дав пояснення з приводу вчинених кримінальних правопорушень, а також те, що проживає в цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону при розгляді клопотання судом не допущено.

Приймаючи рішення, колегія суддів також враховує те, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19.02.2013 р. до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.

На підставі викладеного та положень ст. ст. 405, 407, 422 КПК України колгія суддів


У Х В А Л И Л А :


апеляцію прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського райооного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2013 р., якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 задоволено частково, обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покладено на підозрюваного ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, залишити без змін.


Головуючий:


Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація