ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2013 р. Справа № 804/1837/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Озерянської С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби 01 лютого 2013 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в якому просить стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в сумі 1805,09 (ІПН НОМЕР_1).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не сплатив суму узгоджених податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1768,56 грн. та нарахованої пені в сумі 36,53 грн., що призвело до виникнення заборгованості перед бюджетом на загальну суму 1805,09 грн.

На підтвердження позовних вимог позивачем у якості доказів надані копії наступних документів: копія довідки про взяття на облік платника податків, довідка з ЄДР, копія корінця податкової вимоги № 1381 від 25.06.2012 р., розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, копія податкової декларації про майновий стан і доходи, зворотній бік облікової картки платника з податку на доходи фізичних осіб що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, довідка про стан розрахунків з бюджетом станом на 26.11.2012 р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення копії судової кореспонденції на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яку повернуто до суду з відмітною пошти «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам - за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частин 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1) зареєстрований Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради як фізична особа-підприємцець та взятий на облік у Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби 23.09.1998 року, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків від 07.11.2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1) було самостійно начислено та подано 17.02.2012 року до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби податкову декларацію.

Податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1) виник в наслідок :

- несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб № 95930 від 17.02.2012 терміном сплати 15.03.2012 р. в сумі 442,14 грн.

- несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб № 95930 від 17.02.2012 терміном сплати 15.05.2012 р. в сумі 442,14 грн.

- несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб № 95930 від 17.02.2012 терміном сплати 15.08.2012 р. в сумі 442,14 грн.

- несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб № 95930 від 17.02.2012 терміном сплати 15.11.2012 р. в сумі 442,14 грн.

- нарахованої пені в сумі 36,53грн.

Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби 25.06.2012 року було направлено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 податкову вимогу № 1381 на суму 891,02 грн., яку було повернуто на адресу позивача 17 жовтня 2012 року з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Станом на 26.11.2012 року, відповідно до довідки про стан розрахунків з бюджетом за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 рухається недоїмка в сумі 1768,56 грн. та залишок несплаченої пені в сумі 36,53 грн.

Проте, визначена сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VI регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосувати до платників податків (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, що встановлені Податковим Кодексом України.

Відповідно до вимог ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим Кодексом України, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Податковим Кодексом України або законами з питань митної справи.

Відповідно до п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В порядку п.59.3. ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

В порядку п.59.4. ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені Податковим кодексом України строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п 87.1, п.87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п 87.11, статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 4, 5 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в сумі 1805,09 (ІПН НОМЕР_1).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська