Справа № 1-79\07

ВИРОК

 ІМ"ЯМ    УКРАЇНИ

15 січня 2007 року

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючої      -судді  Зіневич І.В.

при секретарі                   Клисовець О.В.Довальчук Т.С. , Довгалюк Л.В.

з участю прокурора     Степури М. В.,  Підгурської Л.В.

адвоката                                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженки та мешканки АДРЕСА_1,  громадянки України,  українки,  освіта неповна середня,  не заміжня,  не працюючої,  раніше судимої 05.04.2005р.Бердичівським міськрайонним судом за  ст.  ст. 185ч.2,  186 ч.2 КК України до 4-х років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки за ч.2  ст. 187,  ч.2  ст. 190,   ст. 304 КК України;

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  уродженця та мешканця АДРЕСА_2,  українця,  громадянина України,  освіта неповна середня,  не одруженого,  не працюючого,  раніше судимого 22.11.2004р. Королівським районним судом м. Житомира за  ст. 186 ч.2 КК України до 4-х років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки за ч.2  ст. 187,  ч.2  ст. 190 КК України

 

ВСТАНОВИВ:

 

Підсудні ОСОБА_2. та ОСОБА_3. 04.09.2005р. близько 17 годин 20 хвилин біля гуртожитку №3 Житомирського державного університету,  що по вулиці І.Франка в м. Житомирі за попередньою змовою шляхом обману та зловживання довірою заволоділи мобільним телефоном "Самсунг Ц-100",  належного потерпшому ОСОБА_4.,  чим заподіяли останньому матеріальну шкоду на суму 550грн. З цією метою підсудна ОСОБА_2. попросила у потерпілого мобільний телефон начебто подзвонити знайомому. Потерпший,  повіривши в її намір,  віддав телефон,  вона почала набирати номер,  не маючи наміру повертати телефон,  повідомила потерпілому про те,  що забула дві цифри номера і повинна дізнатися про ці цифри у приміщенні гуртожитку,  попросила діждатись її повернення,  з місця події»зникла. Підсудний ОСОБА_3. залишився з потерпілим ніби чекати повернення ОСОБА_2,  потім під надуманим приводом також з місця події зник.

05.09.2005року близько 15 години 15 хвилин біля будинку АДРЕСА_3 підсудна ОСОБА_2. разом із підсудним ОСОБА_3. за попередньою змовою шляхом нападу з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров"я потерпілого,  заволоділи мобільним телефоном „Сіменс С-65",  належного потерпілому ОСОБА_4.,  чим заподіяли останньому матеріальної шкоди на 595грн. З цією метою підсудний ОСОБА_3. покликав до себе ОСОБА_4.,  який йшов в напрямку до вказаного будинку та поцікавився чи має той мобільний телефон та чи дасть його для здійснення дзвінка. Отримавши відповідь останнього,  що в нього є мобільний телефон,  але на рахунку відсутні кошти,  ОСОБА_2. повідомила,  що для здійснення дзвінка вставить свою картку мобільного зв"язку. ОСОБА_4 відмовився надати їй телефон та став слідувати до будинку в напрямку свого під"їзду. Тоді ОСОБА_2омовившись із ОСОБА_3. про вчинення нападу на ОСОБА_4. з метою заволодіння його мобільним телефоном,  стала наглядати за навколишньою обстановкою,  щоб в разі виникнення небезпеки повідомити про це ОСОБА_3.,  який тим часом підійшов ззаді до ОСОБА_4. і передпліччям лівої руки обхопив його за шию. Після цього приставив до спини останнього ножа,  який утримував в правій руці та відвів ОСОБА_4. за кут вказаного будинку. Там ОСОБА_3. розвернув ОСОБА_4а обличчям до себе,  приставив ножа до його грудей та погрожуючи застосуванням насильства,  став вимагати,  щоб останній передав їм мобільний телефон. ОСОБА_4,  сприймав погрози як дійсгі та реальні,  однак відмовився віддати свій мобільний телефон. Тоді ОСОБА_3. своєю рукою самостійно

 

витягнув з правої кишені джинсів ОСОБА_4. мобільний телефон „Сіменс С-65",  з якого вийняв та викинув на землю картку оператора мобільного зв"язку,  після чого разом з ОСОБА_2. з місця вчинення злочину зникли.

Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_2. та ОСОБА_3. вину у вчиненні злочинів визнали частково,  заперечували скоєння ними розбійного нападу на заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_4. Пояснили,  що 04.09.2005р. біля гуртожитку Житомирського державного університету по вул. І.Франка, 4 близько 17 години 20 хвилин шляхом обману виманили у потерпілого ОСОБА_5. мобільний телефон „Самсунг Ц-100". А 05.09.2005р. - біля будинку по АДРЕСА_3 поруч із Житомирським технологічним університетом близько 15 години 15 хвилин також шляхом обману та зловживання довірою потерпілого ОСОБА_4. викрали у останнього мобільний телефон „Сіменс С-65". Обидва викрадені телефони продали,  виручені гроші використали на власні потреби.

Крім того підсудна ОСОБА_2. не визнала свою вину в скоєнні злочину,  передбаченого  ст. 304КК України,  пояснила,  що на момент вчинення злочинів їй не було відомо про вік підсудного ОСОБА_3. і вона не втягувала його в злочинну діяльність.

Суд вважає,  що вина ОСОБА_2. та ОСОБА_3. у вчиненні шахрайства та розбою за попередньою змовою групою осіб доведена частковим визнанням вини самими підсудними,  показаннями потерпілих,  свідків,  зібраними по справі доказами дослідженими в судовому засіданні.

По епізоду вчинення шахрайства відносно ОСОБА_5.

Показаннями потерпілого ОСОБА_5.,  який в судовому засіданні пояснив,  що 04.09.2005р. близько 17 години 20 хвилин біля гуртожитку №3 Житомирського державного університету до нього підійшли підсудні. ОСОБА_2. попросила у нього мобільний телефон,  щоб зателефонувати знайомому. Повіривши в її добрі наміри він приніс із кімнати гуртожитку де проживав,  та передав їй свій мобільний телефон „Самсунг Ц-100". Потім ОСОБА_2 під приводом уточнення номера телефона знайомого пішла у сусідній гуртожиток і більше не повернулась. Він залишився її чекати разом із ОСОБА_3,  а згодом той також пішов,  сказавши,  що на хвилинку вийде в туалет і не повернувся. Став шукати дівчину,  якій дав телефон у гуртожитку в напрямку якого та пішла,  запитував у вахтера. І коли та відповіла,  що не бачила дівчини за описаними ним ознаками зовнішності,  зрозумів,  що його обманули і забрали телефон. Цивільний позов підтримав,  просив стягнути з підсудних на його користь матеріальні збитки в сумі 550грн.

Показаннями свідка ОСОБА_6.,  яка в судовому засіданні пояснила,  що на початку вересня 2005року в гуртожиток Житомирського державного університету,  де вона працює,  заходив незнайомий хлопець і запитував чи не заходила до гуртожитку дівчина в спортивному костюмі. Оскільки був вихідний день і мало хто заходив через прохідну,  то відповіла,  що дівчина зі схожим описом не заходила.

Даними протоколу огляду місця пригоди з план-схемою та фото таблицями від 04.09.2005р.,  з якого вбачається,  що було оглянуто місцевість біля будинку АДРЕСА_4 (а.с. 4-6).

Даними протоколу явки з повинною ОСОБА_2. з план-схемою до нього,  згідно якого остання розповіла як разом із ОСОБА_3. 04.09.2005р. заволоділи шляхом обману та зловживання довірою мобільним телефоном ОСОБА_5. (а.с. 13-15).

Довідкою приватного підприємця ОСОБА_7. про вартість мобільного телефону "Самсунг Ц-100" (а.с. 27).

Даними протоколу огляду речових доказів від 14.09.2005р.,  згідно якого в присутності ОСОБА_5. оглянуто вилучені в нього картку оператора мобільного зв"язку "Ді-джус",  гарантійний талон на мобільний телефон "Самсунг Ц-100" та зарядний пристрій до вказаного телефону(а.с. 44).

Даними протоколу відтворення обстановки та обставин події з фототаблицями від 15.09.2005р. згідно якого потерпілий ОСОБА_5. розповів та показав на місці про обставини заволодіння його мобільним телефоном "Самсунг Ц-100" (а.с. 48-51).

Даними протоколів пред"явлення фотознімків для впізнання від 15.09.2005р.,  згідно яких потерпілий ОСОБА_5. впізнав ОСОБА_3. та ОСОБА_2.,  як таких,  які близько 17 години 20 хвилин 04.09.2005р. заволоділи його мобільним телефоном (а.с. 52, 54).

Даними протоколу відтворення обстановки та обставин події з фототаблицями від 21.09.2005р. згідно якого ОСОБА_3. розповів та показав на місці про обставини заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_5.(а.с. 167-173).

Даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 22.09.2005р. згідно якого ОСОБА_2. розповіла та показала на місці про обставини заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_5.(а.с. 228-230).

По епізоду розбійного нападу на ОСОБА_4.

 

Показаннями потерпілого ОСОБА_4.,  який в судовому засіданні пояснив,  що 05.09.2005р. близько 15 години коли повертався зі школи додому та проходячи біля свого будинку АДРЕСА_3 в дворі на лавці помітив підсудних. ОСОБА_3покликав його до себе та попросив мобільний телефон,  щоб подзвонити. Відповів,  що на рахунку відсутні кошти,  на що ОСОБА_2 сказала,  що вставить свою карточку в телефон,  щоб подзвонити. Відмовивши в проханні підсудних,  пішов в напрямку свого будинку. Але до нього ззаді підійшов ОСОБА_3та приставив до спини якийсь предмет,  схожий на ніж та відвів до входу в підвал будинку. Там розвернув до себе обличчям та підставивши схожого на ніж предмета до грудей,  став вимагати передати йому телефон,  вимоги погроз сприйняв як реальні,  злякався,  однак відмовився виконати вказівку ОСОБА_3. Тоді останній проти його волі витягнув з кишені джинсів його мобільний телефон "Сіменс Ц-65",  витягнув з нього картку мобільного зв"язку,  яку викинув на землю,  передав ОСОБА_2 телефон,  яка свою картку вставила в телефон. Потім ОСОБА_3з ОСОБА_2стали тікати в напрямку політехнічного університету. Біг за підсудними,  кричав,  щоб ті віддали телефон,  однак останні не реагували і сіли в тролейбус та поїхали. Всіх точних обставин не пам"ятає,  так як пройшов певний проміжок часу та був шокований тим,  що сталося. Підтримав свої показання які давав на досудовому слідстві,  оскільки тоді краще пам"ятав всі обставини заволодіння підсудними його мобільним телефоном.

Показаннями свідка ОСОБА_8.,  який в судовому засіданні пояснив,  що на початку вересня 2005р. у його сина ОСОБА_9підсудні викрали мобільний телефон. Був присутній під час слідчих дій на досудовому слідстві разом із сином.  На фотографіях,  які надавалися сину в міліції той впізнав підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як таких,  що заволоділи його телефоном.  Під час досудового слідства син добровільно,  спокійно і чесно розповідав про всі обставини вчинення відносно нього злочину.

Показаннями свідка ОСОБА_10.,  який в судовому засіданні пояснив,  що в вересні 2005р. як понятий був присутнім при відтворення обстановки та обставин події із потерпілим ОСОБА_4.,  який в його присутності,  слідчого спокійно розповідав та показував на місцевості,  як до нього підійшли хлопець та дівчина та просили,  щоб подзвонити мобільний телефон,  але він відмовився це зробити. Потім його розвернули та погрожуючи до тіла приставили ножа,  відводили до стіни будинку де приставивши ножа забрали мобільний телефон з кишені. При цьому ОСОБА_4 тримав в руках ручку,  як імітацію ножа та розповів про всі обставини заволодіння підсудними його мобільного телефону.

Показаннями свідка ОСОБА_11. ,  яка в судовому засіданні пояснила,  що була присутньою в якості понятого при відтворення обстановки та обставин події із потерпілим ОСОБА_4. та підписувала про це протокол.

Показаннями свідка ОСОБА_12. даними на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні,  встановлено,  що 05.09.2005р. коли він знаходився на базарі в районі Червоної гори в м. Бердичеві до нього підходила ОСОБА_2. з пропозицією купити в неї мобільний телефон "Сіменс Ц-65",  який належить її матері,  яка знаходиться за кордоном,  а їй на даний час потрібні гроші. Він погодився купити телефон за 300грн. Після чого разом з ОСОБА_2сіли в таксі,  в якому сидів ОСОБА_3та поїхали, до його дядька ОСОБА_13позичити гроші для розрахунку за придбаний телефон,  (а.с. 108-109).

Показаннями свідка ОСОБА_13 даними на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні,  встановлено,  що 05.09.2005р. він давав своєму племіннику ОСОБА_12. гроші в сумі 300грн для придбання мобільного телефону "Сіменс ". Племінник показував йому цей телефон і пояснював,  що власником його є дівчина.(а.с. Ю5).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14. пояснила,  що про те,  що донька ОСОБА_2 знову вчинила злочини дізналася від працівників міліції. Доньку охарактеризувала як добру,  чуйну дитину,  яка добре навчалася в школі до 7 класу,  завжди допомагала їй по господарству. Вважає,  що донька підпала під вплив негативної компанії підлітків та на її характер вплинуло те,  що виховувалась без батька,  який залишив сім"ю.

Із оголошених в судовому засіданні свідка ОСОБА_16. вбачається,  що підсудний ОСОБА_3 є його сином,  який проживає з бабусею,  характеризує його як особу,  що схильна до скоєння злочинів.(а.с. 34-35).

Окрім того,  вина підсудних ОСОБА_2. та ОСОБА_3. в розбійному нападі знайшла своє підтвердження:

-даними протоколу огляду місця пригоди з план схемою від 05.09.2005р.,  із якого вбачається,  що було оглянуто місцевість біля будинку АДРЕСА_3.(а.с. 66-67).

-даними протоколів пред"явлення особи для впізнання від 06.09.2005р. згідно яких потерпілий ОСОБА_4. впізнав ОСОБА_3. та ОСОБА_2. як таких,  які 05.09.2005р. близько 15 години біля будинку АДРЕСА_3 погрожуючи ножем та застосуванням фізичного насильства,  заволоділи його мобільним телефоном "Сіменс Ц-65". (а.с. 82,  84).

 

-даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 18.09.2005р. з участю потерпілого ОСОБА_4.,  згідно якого останній розповів та на місці показав як на нього 05.09.2005р. напали підсудні,  погрожуючи ножем заволоділи його мобільним телефоном "Сіменс Ц-65"(а.с. 156-162). -даними протоколу очної ставки від 20.09.2005р. між потерпілим ОСОБА_4. та ОСОБА_2. згідно якого ОСОБА_4. підтвердив свої показання про обставини розбійного нападу на нього підсудних 05.09.2005р. із застосуванням ножа та заволодіння мобільним телефоном(а.с. 163-164). -даними протоколу очної ставки від 22.09.2005р. між потерпілим ОСОБА_4. та ОСОБА_3. згідно якого ОСОБА_4. підтвердив свої показання про обставини розбійного нападу на нього підсудних 05.09.2005р. та заволодіння мобільним телефоном(а.с.  165-166).

-даними протоколів предъявления фотознімків для впізнання від 13.09.2005р.,  згідно яких ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_2. та ОСОБА_3. як таких,  які 05.09.2005р. продали йому мобільний телефон "Сіменс Ц-65"(а.с. 125, 126).

-даними протоколу огляду речових доказів від 17.09.2005р. згідно якого в присутності ОСОБА_4. були оглянуті вилучені в нього: картка мобільного зв"язку "Джине",  коробка до мобільного телефону "Сіменс Ц-65",  інструкції по користуванню вказаним мобільним телефоном та зарядний пристрій до мобільного телефону "Сіменс Ц-65".(а.с. 148).

Суд визнає показання потерпілого ОСОБА_4. достовірними і об'єктивними,  оскільки про обставини заволодіння підсудними його мобільним телефоном,  а саме із застосуванням ножа на погрозами застосування фізичного насильства,  які він сприймав як реальні,  він давав показання послідовно на досудовому слідстві,  під час проведення відтворення обстановки та обставин події так і під час проведення очних ставок з підсудними та підтвердив такі свої показання у судовому засіданні.

Суд критично оцінює доводи підсудних,  що розбійного нападу на потерпшого ОСОБА_4. вони не вчиняли та розцінює їх як намагання пом"якшити свою участь у вчиненому або ж уникнути відповідальності.

Дослідженими в судовому засіданні доказами доведено,  що підсудні заволоділи мобільним телефоном потерпшого ОСОБА_4. шляхом нападу із застосуванням до нього насильства і погроз ножем.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності,  суд приходить до переконання про доведеність вини підсудних у вчиненні злочинів та вкаліфікує дії підсудних ОСОБА_2. та ОСОБА_3.за 4.2  ст. 190КК України,  так як вони за попередньою змовою групою осіб заволоділи чужим майном потерпілого ОСОБА_5. шляхом обману та зловживання довірою та за ч.2  ст. 187КК України,  Оскільки вони за попередньою змовою групою осіб заволоділи чужим майном потерпілого ОСОБА_4. шляхом розбійного нападу поєднаного із застосуванням до останнього насильства,  небезпечного для життя та здоров"я.

Обвинувачення підсудної ОСОБА_2. про скоєння нею злочину,  передбаченого  ст. 304КК України,  тобто втягнення нею підсудного ОСОБА_3. у злочинну діяльність в ході судового слідства не підтвердилось. Підсудна ОСОБА_2. раніше була знайома із підсудним ОСОБА_3,  разом спілкувалися,  проводили час,  мали дружні стосунки,  зустрічалися декілька разів на тиждень,  але віком останнього не цікавилась,  була впевнена,  що ОСОБА_3повнолітній. Сам ОСОБА_3пояснив,  що підсудна ОСОБА_2 не знала про його дійсний вік,  оскільки коли святкували його день народження,  то він всім говорив,  що виповнилось 18 років та в послідуючому вказував на своє повноліття.

Крім того,  підсудні скоїли злочини в період випробування за раніше вчинені ними злочини,  усвідомлювали свій правовий статус,  належних висновків не зробили. Даних про те,  що підсудна ОСОБА_2. в будь-який спосіб схиляла підсудного ОСОБА_3. до злочинної діяльності слідством не надано.

Батько підсудного ОСОБА_3. характеризував сина як такого,  що схильний до скоєння злочинів. З огляду на зазначене суд не може визнати підсудну ОСОБА_2. винною у втягненні підсудного ОСОБА_3. у злочинну діяльність. Тому ОСОБА_2. за  ст. 304КК України слід виправдати.

Призначаючи підсудним ОСОБА_2. таОСОБА_3.покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів,  особи самих підсудних та обставини,  що пом"якшують та обтяжують покарання. Відповідно до  ст. 12 КК України підсудні вчинили злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин. Обставинами,  що пом"якшують покарання ОСОБА_2. суд визнає з"явлення її із зізнанням,  часткове визнання вини.

Обставиною,  що обтяжуює покарання підсудної ОСОБА_2. суд визнає рецидив злочинів. Як особа підсудна ОСОБА_2. по місцю навчання характеризується негативно,  збитки потерпілим не відшкодувала,  раніше притягувалася до кримінальної відповідальності,  через п"ять місяців після засудження за умисні злочини та під час іспитового строку,  вчинила нові умисні злочини,  що свідчить про те,  що вона належних висновків для себе не зробила та вперто не бажає стати на шлях виправлення.

 

Враховуючи наведене,  суд вважає,  що виправлення та перевиховання підсудної можливе в умовах ізоляції від суспільства та вважає за необхідне призначити ОСОБА_2. покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій статтей ч.2. ст. 190 та ч.2  ст. 187 КК України з частковим приєднанням відповідно до  СТ. 71КК України невідбутого покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05.04.2005р.

Обставинами,  що пом"якшують покарання ОСОБА_3. суд визнає вчинення ним злочинів у

неповнолітньому віці,  часткове визнання вини.                                                                     ,

Обставиною,  що обтяжуює покарання підсудного ОСОБА_3. суд визнає рецидив злочинів.

Як особа підсудний ОСОБА_3. по місцю навчання характеризується негативно,  збитки потерпілим не відшкодував,  раніше притягувався до кримінальної відповідальності,  будучи засудженим за вчинення умисного злочину та звільненим від відбуття покарання з випробуванням,  під час іспитового строку знову вчинив нові умисні злочини,  що свідчить про те,  що він належних висновків для себе не зробив та вперто не бажає стати на шлях виправлення.

Враховуючи наведене,  суд вважає,  що виправлення та перевиховання підсудного можливе в умовах ізоляції від суспільства та вважає за необхідне призначитиОСОБА_3. покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій статтей ч.2. ст. 190 та ч.2  ст. 187 КК України з частковим приєднанням відповідно до  СТ. 71КК України невідбутого покарання за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 22.11.2004р.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5. підлягає до задоволення в сумі 550грн,  оскільки знайшов своє підтвердження дослідженими матеріалами справи та визнанням такого самими підсудними.

Речові докази:

-картку оператора мобільного зв"язку "Ді-джус"та зарядний пристрій мобільного телефону "Самсунг Ц-100" передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4. та картку мобільного зв"язку "Джине",  коробку до мобільного телефону "Сіменс Ц-65",  три інструкції по користуванню телефрном та зарядний пристрій до даного телефону,  передані потерпшому ОСОБА_4. - залишити останнім як власникам;

-гарантійний талон мобільного телефону "Самсунг Ц-100",  що знаходиться в матеріалах справи -залишити при справі;

-картку оператора мобільного зв"язку "Ді-джус" НОМЕР_1,  що знаходиться в камері схову речових доказів Житомирського MB УМВС України в Житомирській області - залишити там на зберіганні до заявления претензій про її повернення власником.

Керуючись  ст.  ст. 323, 324 КПК України,  суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2визнати винною у вчиненні злочинів,  передбачених ч.2 ст. 190 та ч.2  ст. 187 КК України і призначити їй покарання

за ч.2 ст. 190 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

за ч.2  ст. 187 КК України - 7(сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

На підставі  ст. 70 ККУкраїни шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

На підставі  ст. 71 КК України частково приєднати до покарання невідбуте підсудною ОСОБА_2. покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05.04.2005р. та призначити остаточне покарання - 7 ( сім) років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

ОСОБА_2за  ст. 304 КК України виправдати.

Строк покарання ОСОБА_2. рахувати з 06 вересня 2005року.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу у відношенні ОСОБА_2. залишити попередній - утримання під вартою.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів,  передбачених ч.2 ст. 190 та ч.2  ст. 187 КК України і призначити йому покарання

за ч.2 ст. 190 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

за ч.2  ст. 187 КК України - 7(сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

На підставі  ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

 

На підставі  ст. 71 КК України частково приєднати до покарання невідбуте підсудним ОСОБА_3. покарання за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 22.11.2004р. та призначити остаточне покарання - 7 ( сім) років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Строк покаранняОСОБА_3. рахувати  з 06 вересня 2005року.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу у відношенні ОСОБА_3. залишити попередній - утримання під вартою.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 550(п"ятсот п"ятдесят) гривень заподіяної матеріальної шкоди в солідарному порядку.

Речові докази:

-картку оператора мобільного зв"язку "Ді-джус"та зарядний пристрій мобільного телефону "Самсунг Ц-100" передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4. та картку мобільного зв"язку "Джине",  коробку до мобільного телефону "Сіменс Ц-65",  три інструкції по користуванню телефоном та зарядний пристрій до даного телефону,  передані потерпілому ОСОБА_4. - залишити останнім як власникам;

-гарантійний талон мобільного телефону "Самсунг Ц-100",  що знаходиться в матеріалах справи -залишити при справі;

-картку оператора мобільного зв"язку "Ді-джус" НОМЕР_1,  що знаходиться в камері схову речових доказів Житомирського MB УМВС України в Житомирській області - залишити там на зберіганні до заявления претензій про її повернення власником.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 15 діб z моменту його проголошення,  а засудженими,  які перебувають під вартою,  в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.