Справа № 22-9758                                                                Головуючий 1 інстанції - Бутов М..М.

Категорія 21                                                            ______ Доповідач-Бабенко П.М.

РІШЕННЯ іменем       України

24 жовтня 2006 року  Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - Пономарьової О.М.

суддів: Бабенка П.М.,Бондаренко Л.І.

при секретарі-  Ставріновій Ю.М.

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ІІишняка Р.ї. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Шахтарську Донецької області ( далі- відділення Фонду) про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкоду­вання моральної шкоди в сумі 45 000 грн.,обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що в результаті шкідливих умов праці на виробництві він втратив професійну працездатність в розмірі 45%, чим йому спричинено моральну шкоду.

Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 17 серпня 2006 року позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 27 000 грн. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення суду , ухвалити нове рішення, яким відмовити у відшкодуванні моральної шкоди, посилаючись на те ,що при ухваленні рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права.

Зазначив, що суд не врахував, що відповідно до п.27 ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст..ст.21,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Крім того,зазначив, що судом неповно встановлені обставини справи: висновком МСЕК не встановленого потерпілому втратою працездатності спричинено моральну шкоду ; не враховано, що позивач не надав судові достатніх доказів на підтвердження спричинення йому моральної шкоди ; що відповідно до закону моральну шкоду повинна бути відшкодована власником підприємства, де працював позивач, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду за вирішенням цього спору.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін,вказуючи,що це рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи ,перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду слід змінюй  з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач з 1978 року по 15.04.06 року перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, працюючи на підземних роботах в шкідливих умовах, в результаті чого отримав профзахворювання - вібраційну хворобу другого ступеню .

За висновком МСЕК від 06.04.06 року йому вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 45% безстроково та третя група інвалідності.

1

У зв'язку із втратою працездатності позивач зносить фізичні та моральні страждання, оскільки від відчуває фізичний біль, змінився звичайний порядок його життя, він не в змозі виконувати роботу, пов'язану з фізичним навантаженням , через хворобу позбавлений можливості спілкуватись вільно спілкуватись, виконувати любу працю , піднімати вагу , пересуватись, що він втратив роботу, яку виконував понад 25 років. Вказаним йому спричинено моральну шкоду.

Ухвалюючи рішення в частковому задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з вимог ст.ст. 1,21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва..

Відповідно до ст..23 ЦК України, п.З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди ,якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Встановлені судом  обставини підтверджені даними трудової книжки, актом розсліду­вання профзахворювання , висновками Донецької ОКБП та МСЕК ,виписками з лікарняних карток поясненнями сторін в судовому засіданні.

За таких обставин суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт заподіяння потерпілому моральної шкоди.

Але визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд недостатньо врахував конкретні обставини справи, а саме: що позивачеві протипоказана лише тяжка фізична праця у підземних умовах , в контакті з вібрацією .

У справі відсутні докази на те, що позивач не може виконувати іншу роботу, піднімати вагу тощо, що після обстеження у МСЕК він лікувався через вказане професійне захворювання.

Також суд не врахував, що позивач не надав судові переконливих доказів на те, що через вказану хворобу він не має можливості спілкуватись з іншими людьми, пересуватись , що впливає на глибину його моральних страждань.

Суд при цьому також не дотримався вимог розумності та справедливості при визначенні грошової суми на відшкодування шкоди.

Оскільки висновки суду про розмір відшкодування не відповідають встановленим обставинам справи, рішення суду першої інстанції слід змінити, зменшивши суму відшкодування.

Апеляційний суд вважає за необхідним ,з урахуванням усіх обставин справи та вимог розумності і справедливості, визначити позивачеві розмір відшкодування в сумі 20 000 грн.

Доводи представника відповідача про те ,що оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст..ст.21,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ,тому судові слід було відмовити в задоволенні позову , не заслуговують на увагу.

До Закону, який передбачає право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, не внесено відповідні зміни і не скасована відповідальї сість відповідача перед позивачем в частині відшкодування моральної шкоди.

Інші доводи апеляційної скарги ,перелічені відповідачем, не ґрунтуються на законі і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи

2

процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 1,21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ,ст.. 23 ЦК України ,ст.ЗОЗ, п.2ч.1 ст.307 ,309 ,ст.313-316  ЦПК України, апеляційний суд,

ВИРІШИВ :

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Шахтарську Донецької області задовольнити частково.

Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 17 серпня 2006 року змінити.

Розмір відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Шахтарську Донецької області на користь ОСОБА_1зменшити з 27 000 грн. до 15 000 (п'ятнадцяти тисяч) грн.

Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в строк два місяці з дня його проголошення.