ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 0107/7389/2012
Провадження по справі 1/0107/608/2012
"01" жовтня 2012 р.
Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Спасьонової О.А.,
при секретарі - Папінян Л.Л., Потєтєнькіній Є.В.,
за участю прокурора - Подольної О.В., Галюк Р.Г.,
захисника - ОСОБА_1,
законного представника
підсудної - ОСОБА_2,
представника
служби у справах дітей - Зенидінової Н.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за обвинуваченням: ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Сімферополя, громадянки України, не замужем, навчається у 10 класі ЗОШ №31, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
в с т а н о в и в:
26.02.2012 року в нічний час ОСОБА_4, знаходячись в одній з квартир будинку АДРЕСА_2 в результаті особистих неприязних стосунків, що раптово виникли з раніше знайомою ОСОБА_5, бажаючи причинити їй тілесні ушкодження і фізичний біль, нанесла ОСОБА_5 удар в обличчя в область нижньої щелепи, тим самим причинивши ушкодження: закритий перелом нижньої щелепи в області кута зліва, яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, яке потягнуло за собою тривалий розлад здоров'я.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 свою вину за пред'явленим їй обвинуваченням визнала повністю та показала, що 25.02.2012 року після 22 години їй подзвонила її знайома ОСОБА_5 і запропонували поїхати разом з нею на квартиру до хлопців. Вона погодилась і вийшла з дому, не сказав нічого батькам. Після цього вони зустрілись з ОСОБА_5 і на таксі поїхали в район Залізничного вокзалу, де зайшли в квартиру, розташовану на другому поверсі п'ятиповерхового будинку по АДРЕСА_2. Двері їм відкрив незнайомий хлопець на ім'я ОСОБА_6, на кухні був ще один хлопець, який представився ОСОБА_7. Вони всі сиділи на кухні, випивали спиртне. Вона спілкувалась з ОСОБА_6, а ОСОБА_5 напевно це не сподобалось, вона почала робити зауваження, товкати її. Вона сказала потерпілій, що зараз її вдарить, на що ОСОБА_5 відповіла, що не вірить їй. Вона один раз вдарила ОСОБА_5 ногою по обличчю, після чого потерпіла втратила свідомість на хвилину, після чого її поклали спати, а зранку поїхали додому. В скоєному щиро кається.
Окрім повного визнання своєї вини самою підсудною її винність у вчиненні злочину підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
Так, з потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що 25.02.2012 року приблизно о 21 годині їй подзвонив знайомий ОСОБА_7 і запросив провести час з ним і його другом в квартирі, яку вони зняли. Вона погодилась, а ОСОБА_7 попросив, щоб вона взяла з собою подругу. Вона зателефонувала ОСОБА_8, яка погодилась і вони з нею разом приїхали на квартиру до ОСОБА_7, яка розташована на другому поверсі п'ятиповерхового будинку по АДРЕСА_2. Там були хлопці ОСОБА_7 і ОСОБА_6, з якими вони на кухні спілкувались, слухали музику і пили пиво. Через деякий час ОСОБА_6 пішов спати в кімнату, а вони залишились на кухні. ОСОБА_9 сиділа за столом в непристойній позі, вона зробила їй зауваження, а ОСОБА_9 встала зі стільця, підскочила до неї, схопила її за волосся і вдарила ногою в обличчя в область щелепи. Вона при цьому сиділа на стільці. Після удару вона втратила свідомість, а отямилась вже вранці наступного дня, лежачи на підлозі в одній з кімнат квартири. Піднявшись з підлоги, вона відчула, що в неї болить щелепа і голова і поїхала додому. Після цього вона звернулась в лікарню ім. Семашко за допомогою, в якій знаходилась на лікуванні до 05.03.2012 року. Після виписки з лікарні, вона з мамою пішла до Залізничного РВ СМУ, де написала заяву про те, що відбулось. Заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1000 грн. та моральної шкоди в сумі 2000 грн. підтримує в повному обсязі.
Із показань свідка ОСОБА_7, досліджених судом в порядку ст.306 КПК України, слідує, що 25.02.2012 року вони з ОСОБА_6 знаходились в квартирі, яку зняли в будинку АДРЕСА_2. Приблизно о 21 годині до них прийшли дівчата ОСОБА_10 та ОСОБА_9, з якими вони на кухні вживали спиртні напої приблизно до 01 години ночі. Після того, як ОСОБА_6 вийшов з кухні, між дівчатами виник конфлікт, в результаті якого вони стали битися, хапати одна одну за волосся і ОСОБА_9 вдарила ОСОБА_10 ногою в обличчя, в результаті чого та впала на підлогу. Від удару ОСОБА_10 втратила свідомість, а коли прийшла до тями, він запропонував їй викликати швидку, але вона відмовилась і в ранці поїхала додому. (а.с.92-93).
Із показань свідка ОСОБА_6, досліджених судом в порядку ст.306 КПК України, слідує, що 25.02.2012 року вони з ОСОБА_7 знаходились в квартирі, яку зняли в будинку АДРЕСА_2. Приблизно о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_7 на мобільний телефон подзвонили і він пішов відкривати двері, повернувся з двома дівчатами, одну з яких, на ім'я ОСОБА_12, він раніше бачив с ОСОБА_7. Вони всі на кухні стали розпивати пиво. Він посидів з ними недовго, після чого пішов спати в кімнату. Приблизно о 02 годині він проснувся від криків і коли вийшов в коридор, побачив на підлозі ОСОБА_12, яка була без свідомості, в неї з рота текла кров. Він зрозумів, що в неї зламана щелепа, оказав їй первинну допомогу. ОСОБА_7 йому розповів, що ОСОБА_9 вдарила ОСОБА_12 ногою. Він привів до тями ОСОБА_12, до неї підбігла ОСОБА_9, стала просити вибачення, після чого вони втрьох пішли на кухню, а він пішов спати. Коли він проснувся вранці, дівчат в квартирі вже не було. (а.с.78-79).
Також винність ОСОБА_4 підтверджується протоколом відтворення обстановки і обставин події злочину від 14.06.2012 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_5 показала на місці і розповіла про обставини нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_10. (а.с.58-59).
В ході проведення слідчої дії по відтворенню обстановки та обставин події злочину ОСОБА_4 показала на місці і розповіла про обставини заподіяння нею тілесних ушкоджень ОСОБА_5 (а.с.67-69).
Згідно висновку експерта №218 від 28.05.2012 року ОСОБА_5 причинені тілесні ушкодження: закритий перелом нижньої щелепи в області кута зліва. Дане ушкодження утворилось в результаті одноразового впливу тупого предмету з обмеженою діючої поверхнею. Приймаючи до уваги дані судово-медичного огляду і медичних документів, можливо вважати, що ушкодження заподіяні, не виключено, 25.02.2012 року. Вказані вище пошкодження не визвали небезпечних для життя явищ в момент спричинення і відносяться до середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я. (а.с.38-41).
Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винності підсудної ОСОБА_4 та кваліфікує її дії за ч.1 ст.122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При призначенні неповнолітній підсудній ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст.65, 103 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, обставини його вчинення, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також дані про особу підсудної, умови її життя і виховання.
Вчинений підсудною ОСОБА_4 злочин відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Підсудна ОСОБА_4 навчається у 10 класі ЗОШ №31, за місцем навчання характеризується негативно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, перебуває на обліку в ОКМДД Київського району, на обліку у психіатра і лікаря-нарколога не перебуває.
З пояснень представника служби у справах дітей Київської районної ради м. Сімферополя слідує, що підсудна ОСОБА_4 перебуває на обліку в службі у справах дітей в категорії дітей, що опинились в складних життєвих обставинах, батьки якої ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4, суд визнає її щире каяття, а також вчинення злочину неповнолітньою.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4, судом не встановлено.
Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи, даних про особу підсудної, її віку, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення підсудної і попередження нових злочинів буде покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк без реального його відбуванням із застосуванням ст.ст.75, 104 КК України без покладення обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню частково в сумі 677 грн. 20 коп., підтвердженій документально. Позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково в сумі 1500 грн. з урахуванням перенесених потерпілою страждань, тяжкості вимушених у зв'язку з цим змін в її життєвому укладі, а також виходячи із принципів розумності та справедливості.
Прокурором Залізничного району м. Сімферополя заявлений цивільний позов в інтересах держави в особі КРУ «КТМО Університетська клініка» на суму 862 грн. 08 коп., який є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Речові докази і судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити їй покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 104 КК звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 рік 6 місяців.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 - задовольнити частково в сумі 677 грн. 20 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди і 1500 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, цивільний позов прокурора Залізничного району м. Сімферополя в інтересах держави в особі КРУ «КТМО Університетська клініка» - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_11 на користь КРУ «КТМО Університетська клініка» по 431 грн. 04 коп. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_11 на користь на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди по 338 грн. 60 коп. з кожного, в рахунок відшкодування моральної шкоди по 750 грн. з кожного, а всього на користь ОСОБА_5 по 1088 грн. 60 коп. з кожного.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: Спасьонова О.А.