ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 0107/8831/2012
Провадження по справі 1/0107/699/2012
"07" грудня 2012 р.
Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Спасьонової О.А.,
при секретарі - Папінян Л.Л.,
за участю прокурора - Галюк Р.Г.,
захисника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополя АР Крим, громадянина України, освіта середня, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 25.03.2011 року Залізничним районним судом м. Сімферополя за ч.1 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням строком 2 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 25 липня 2012 року приблизно о 8 годині, знаходячись в салоні маршрутного автобусу №49 на вул. Рози Люксембург у м. Сімферополі, реалізуючі умисел, що виник раптово, направлений на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно викрав із сумки, яка знаходилася на плечі ОСОБА_3, належний їй гаманець із грошовими коштами в розмірі 170 грн. та банківською картою «ПриватБанк», після чого з місця злочину зкрився, розпорядившись викраденим на свій розсуд, чим причинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 170 грн.
Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину не визнав та пояснив, що вранці 25 липня 2012 року він їхав на маршрутному автобусі №49, проїжджаючи по вул. Рози Люксембург він вийшов з автобусу, оскільки той їхав не по маршруту, та пересів у тролейбус, який їхав попереду. Слідом за ним до тролейбусу вбігла потерпіла та вимагала віддати її гаманець. Через деякий час гаманець потерпілої знайшли. Співробітники міліції запропонували йому пройти у Залізничний РВ для встановлення обставин. При собі у нього була заклеєна липкою стрічкою грошова купюра в сумі 20 грн., яку він віддав працівникам міліції. Потерпіла заявила, що ця купюра належить їй. У відділі міліції до нього застосовувалося фізичне та психічне насилля, він був змушений оговорити себе, написати явку з повинною та зізнатися у крадіжці належного ОСОБА_3 гаманця. Внаслідок неправомірних дій працівників міліції йому були спричинені тілесні ушкодження, з приводу яких через тиждень він звернувся за медичною допомогою в лікарню та написав заяву в прокуратуру.
Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину, його винність підтверджується сукупністю доказів у відношенні фактичних обставин справи, які допустимі за способом збирання та об'єктивні.
Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 показала, що вранці 25 липня 2012 року вона їхала у маршрутному автобусі №49. Поряд з нею стояв раніше незнайомий ОСОБА_2, який всю дорогу її штовхав. На зупинці біля готелю «Україна» ОСОБА_2 вийшов з автобусу та побіг до тролейбусу. Вона також вийшла на зупинці, при цьому звернула увагу на свою сумку, яка була відкрита. Перевірив вміст сумки, вона виявила пропажу гаманця, в якому були гроші в сумі 170 грн. та дві банківські карточки. Одразу ж вона вбігла до тролейбусу та закричала, що в ньому знаходиться злодій. Належний їй гаманець був знайдений пасажирами тролейбусу під сидінням. Вона, ОСОБА_2 та два співробітника міліції пішли до Залізничного РВ для встановлення обставин. Гаманець та частина грошей їй була повернута, заявлений цивільний позов вона не підтримує.
Про об'єктивність показань потерпілої ОСОБА_3 свідчать оголошені в порядку ст.306 КПК України показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, згідно з якими коли 25.07.2012 року приблизно о 08-30 годині вони знаходилися в салоні тролейбуса №8/9. На зупинці на вул. Рози Люксембург з маршрутного автобуса №49 вибіг ОСОБА_2 та швидко вбіг до салону тролейбуса, за ним з автобуса вийшла потерпіла, зупинила тролейбус та також увійшла у салон. Вони бачили, як ОСОБА_2 викинув на підлогу гаманець коричневого кольору. Потерпіла підійшла до підсудного з вимогою, щоб він віддав її гаманець. Вони затримали ОСОБА_2 та доставили до Залізничного РВ для встановлення обставин. Викинутий підсудним гаманець був вилучений в ході огляду місця події. (а.с.32-33, 36-37).
При проведенні очних ставок з ОСОБА_2 свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили ці свої показання щодо обставин затримання ними підсудного. (а.с.53, 54).
Окрім показань потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 винність підсудного ОСОБА_2 у вчиненні крадіжки також підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами по справі:
- протоколом огляду місця події від 25.07.2012 року, згідно з яким у службовому кабінеті слідчого №303 Залізничного РВ СМУ ГУМВС України в АР Крим свідок ОСОБА_6 видав гаманець коричневого кольору, в якому були виявлені дві пластикові карти «ПриватБанк» і «Віза» та грошові кошти на загальну суму 153 грн. 60 коп. (а.с.11).
- протоколом огляду речових доказів від 02.08.2012 року, а саме: гаманця коричневого кольору, двох пластикових карт «ПриватБанк» і «Віза» та грошових коштів на загальну суму 153грн. 60 коп. (а.с.12).
- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 22.08.2012 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_3 впізнала підсудного ОСОБА_2, як особу який 25.07.2012 року їхав поряд з нею в маршрутному автобусі №49 під час зникнення належного їй гаманця. (а.с.28-29).
- протоколами пред'явлення фотознімків для впізнання від 06.09.2012 року, згідно з якими свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 впізнали підсудного ОСОБА_2, як особу який 25.07.2012 року в салоні тролейбуса №8/9 викинув на підлогу гаманець коричневого кольору, після чого був ними затриманий та доставлений до Залізничного РВ. (а.с.34-35, 38-39).
Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винності підсудного ОСОБА_2 та кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Суд критично відноситься до показань підсудного ОСОБА_2 та розцінює його заяву про невизнання своєї вини у вчиненні злочину, як спосіб уникнути кримінальної відповідальності. Доводи підсудного повністю спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншими дослідженими матеріалами справи, які узгоджуються між собою.
Показання потерпілої та свідків є логічними та послідовними, суд оцінює їх як достовірні, оскільки вони узгоджуються із сукупністю зібраних по справі доказів, є відносними та допустимими, отримані без порушення норм КПК України, жодних сумнівів в своїй достовірності не викликають.
Разом з тим, судом не враховується в якості доказу та визнається недопустимою явка з повинною ОСОБА_2 від 25.07.2012 року (а.с.9), як така, що не відповідає вимогам ст.ст.73,74 КПК України.
При цьому, доводи підсудного, який стверджував, що писав явку з повинною під психологічним та фізичним тиском з боку співробітників міліції, були перевірені в судовому засіданні та свого підтвердження не знайшли. Як вбачається з висновку проведеної за поданням прокуратури службової перевірки, жодних порушень законності з боку працівників Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим виявлено не було. Факт спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень при написанні явки з повинною в даний час перевірити неможливо, оскільки запобіжний захід був обраний підсудному у виді підписки про невиїзд, а звернувся він до лікарні тільки через тиждень після подій, що відбулися, у зв'язку з чим міг отримати тілесні ушкодження за інших обставин.
При призначенні підсудному ОСОБА_2 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також дані про особу підсудного.
Вчинений підсудним ОСОБА_2 злочин відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.
ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується задовільно, не працює, суспільно-корисною працею не займається, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності, а також страждає такими тяжкими захворюваннями як СПІД та туберкульоз закритої форми, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_2, у відповідності до ст.ст.66, 67 КК України, судом не встановлено.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин, приймаючи до уваги, що підсудний ОСОБА_2 на шлях виправлення не встав та протягом іспитового строку вчинив новий злочин, суд вважає, що його виправлення можливе тільки в умовах його ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим підсудному необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, що передбачає покарання за вчинене. Передбачені ч.2 ст.185 КК України менш суворі види покарання, такі як арешт та обмеження волі, виходячи з даних про особу підсудного та обставин вчиненого ним злочину не можуть бути застосовані до підсудного, оскільки будуть недостатніми для його виправлення.
Відповідно до ст.71 КК України суд до призначеного покарання частково приєднує покарання у виді позбавлення волі, призначене за вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя від 25.03.2011 року за ч.1 ст.185 КК України.
Вирішуючи питання щодо речових доказів відповідно до ст.81 КПК України суд вважає, що гаманець, дві пластикові карти та грошові кошти на загальну суму 153 грн. 60 коп., передані під розписку потерпілій ОСОБА_3, необхідно залишити їй за належністю. (а.с.23).
Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 235 грн. 20 коп. в силу ст.93 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення, оскільки не був підтриманий потерпілою в судовому засіданні.
Керуючись статтями 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25.03.2011 року та остаточно визначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків у вигляді 3 років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з 06.09.2012 року.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Суддя: Спасьонова О.А.